Ухвала
05 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 128/2655/22
провадження № 61-9735ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Степанівський старостинський округ Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 , заінтересована особа - Степанівський старостинський округ Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення повернуто на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 січня 2023 року визнано наведені заявником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків. Запропоновано заявнику подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
У липні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 29 червня 2023 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2023 року для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року визначено суддю-доповідача - Лідовця Р. А. та суддів, які входять до складу колегії: Луспеника Д. Д., Хопту С. Ф.
У касаційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на положення пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, заявила про відвід суддів Лідовця Р. А., Хопти С. Ф. від розгляду справи.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Лідовця Р. А., Хопти С. Ф. від участі у розгляді справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Степанівський старостинський округ Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року визнано необґрунтованою.
Заяву про відвід суддів Верховного Суду Лідовця Р. А., Хопти С. Ф. передано для вирішення зазначеного питання, у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. від 05 липня 2023 року відмовлено у задоволені заяви про відвід суддів Верховного Суду Лідовця Р. А., Хопти С. Ф. від участі у розгляді справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Степанівський старостинський округ Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року.
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2023 року визнано наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, запропоновано заявнику надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску строку. Крім того, запропоновано заявнику сплатити судовий збір за подання касаційної скарги або надати докази звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Судустрок ОСОБА_1 направила матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду від 20 липня 2023 року, вважаючи, що вимоги ухвали виконано.
До суду касаційної інстанції надійшла копія пенсійного посвідчення ОСОБА_1 № НОМЕР_1 від 14 грудня 2022 року серії НОМЕР_2 .
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Однак, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2023 року виконано заявником не у повному обсязі, оскільки у порушення частини третьої статті 393 ЦПК України, заявником не подано до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та належні докази поважності причин його пропуску.
У заяві, поданій на виконання вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2023 року, ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності, тобто ЦПК України прямо не зобов`язує заявника подавати докази отримання оскаржуваного рішення суду, оскільки це є його правом, а не обов`язком. Для підтвердження отримання нею оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції просить викликати в якості свідка ОСОБА_2 .
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Заявником не наведено обставини, які унеможливили дотримання передбачених ЦПК України строків на касаційне оскарження судового рішення, а також не надано жодних належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку, оскільки ОСОБА_1 , як сторона у справі, має добросовісно користуватися процесуальними правами, усвідомлюючи наслідки вчинення або невчинення дій на захист своїх прав. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення.
Наведені заявником обставинине є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають такій особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки у відведений судом строк, станом на 05 вересня 2023 року, вимоги ухвали Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2023 року заявником не виконано, що перешкоджає Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, тому касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року потрібно вважати неподаною та повернути.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Степанівський старостинський округ Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець
Ухвала № 115308621
УХВАЛА
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 128/2655/22
провадження № 61-15155ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Степанівський старостинський округ Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для подання до Верховного Суду заяви про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску; підписаної касаційної скарги у новій редакції, яка відповідатиме вимогам статті 392 ЦПК України, усунути інші вказані недоліки, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
10 листопада 2023 року ОСОБА_1 отримала копію ухвали Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року, направлену їй засобами поштового зв`язку.
На виконання вимог наведеної ухвали Верховного Суду ОСОБА_1 14 листопада 2023 року подала до Верховного Суду заяву щодо виконання ухвали суду касаційної інстанції від 26 жовтня 2023 року, у якій зазначила, що таку ухвалу варто задовольнити в частині надання примірнику касаційної скарги. Зокрема, заявником зазначено, що оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції від 24 березня 2023 року вона отримала 02 травня 2023 року, тому вперше в межах строку на касаційне оскарження звернулась з касаційною скаргою. Однак через необґрунтовані повернення її касаційної скарги суддями Верховного Суду, конверт в якому вона отримала ухвалу суду апеляційної інстанції було нею втрачено, тому вважає, що суд касаційної інстанції може вирішити питання про поновлення їй строку на касаційне оскарження та відкриття касаційного провадження після витребування матеріалів справи в суді першої інстанції.
Отже, станом на 30 листопада 2023 року ОСОБА_1 не виконала вимоги ухвали Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року в повному обсязі.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що:
«право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року)»;
«вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року)»;
«норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані» (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
Касаційну скаргу подано 18 жовтня 2023 року, тобто більше ніж через п`ять місяців з дня ухвалення оскарженого судового рішення. Проте заявник доказів на підтвердження обставин, коли саме вона отримала (чи не отримала) оскаржуване судове рішення не надала, не зазначила поважних причин пропускуна касаційне оскарження, зокрема в частині перешкод своєчасного усунення недоліків попередніх ухвал Верховного Суду про залишення касаційної скарги заявниці без руху.
Відповідне невиконання вимог процесуального закону при поданні касаційної скарги унеможливлюють вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз змісту наданої заяви на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року свідчить про те, що ОСОБА_1 свідомо лише частково виконала вимоги вказаної ухвали суду касаційної інстанції, клопотання про продовження строку на усунення недоліків не заявила. Тому відсутні підстави для продовження цього строку з ініціативи суду.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо скаржник не усунув недоліки скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 185, 260, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 24 березня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Степанівський старостинський округ Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області, про встановлення факту, що має юридичне значення вважати неподаною та повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков