Текст судового рішення відсутній у ЄДРСР (не оприлюднений судом або доступ до нього обмежено відповідно до закону).
Постанова № 8881802
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2010 р.
№ 10/4/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів :
Бакуліної С.В.,
Рогач Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги
Державного підприємства “Донецька залізниця”
на рішення
від 11.01.2010 року
у справі
№ 10/4/10
господарського суду
Запорізької області
за позовом
ДП “Донецька залізниця”
до
Відкритого акціонерного товариства “Український графіт”
про
стягнення штрафу в сумі 13 410,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від позивача:
не з’явились
від відповідача:
Колесник О.Г. (довіреність № 025/35 від 01.01.2010р.)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Запорізької області (суддя Алейникова Т.Г.) від 11.01.2010 року по справі № 10/4/10 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі ДП “Донецька залізниця” просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2010 року та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм процесуального права, а саме: п.п.2, 9 Правил складання актів, п.27 Правил видачі вантажів, ст.ст.32, 33, 34 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує викладені в ній доводи.
Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
Заслухавши заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
15 червня 2009 року зі станції відправлення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний ДП “Донецька залізниця” за перевізним документом №46078551 від відправника ВАТ “Український графіт” надійшов вантаж (графіт) у вагоні №67880336 вагою брутто 90200 кг, тара 22 000, нетто 68 200 кг. На вимогу вантажоодержувача на станції Маріуполь-Сортувальний 15.06.2009 року було здійснено контрольне зважування вагону, під час проведення якого було встановлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає дійсній вазі вантажу, а саме фактично вага брутто склала 88 900 кг (нетто 66900 кг), тара 22 000 кг, що менше даних, зазначених у накладній на 1 300 кг.
За результатами контрольного зважування залізницею було складено комерційний акт №149 від 15.06.2009 року.
У зв’язку із виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній №46078551 маси вантажу залізницею на підставі ст.ст.122, 118 Статуту залізниць України ТОВ “Укрграфіт” був нарахований штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати в загальній сумі 13 410,00 грн. та направлена претензія №101/2284 від 16.11.2009 року.
Судом встановлено, що відповідач при відправленні вантажу здійснив його зважування за допомогою ваговимірювальних технічних засобів, зокрема, вагонних ваг КВВ-200.
Дані ваговимірювальні засоби взяті на облік ДП “Придніпровська залізниця”, що підтверджується “Технічним паспортом ВАГ”, в якому вказані відмітки про повірку, контроль придатності засобів ваговимірювальної техніки (вагонних ваг) та Свідоцтвом №197м від 29.09.1998 року про метрологічну атестацію вагонних ваг КВВ-200. ДП “Придніпровська залізниця” виконує технічне обслуговування ваговимірювальних приладів відповідно до Договору №ПР/мч-з-07/Нюдч/804/88421/03 від 28.12.2007 року.
У відповідності до п.27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Згідно з абзацом 2 п.27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема, у випадку якщо, вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
Наданий суду перевізний документ № 46078551 свідчить про те, що відповідач здійснював відправлення графіту у кількості 68 200 кг.
Вищезазначений вантаж був заданий до перевезення у вологому стані, що підтверджується, зокрема, наданим відповідачем Сертифікатом якості №49087 від 11.06.2009 року, у якому зазначено, що масова доля вологи вантажу становить 6,1%.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) у тих випадках, коли різниця у масі вантажу, визначеній на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, комерційний акт не складається, а оформлення видачі вантажу провадиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів, затвердженими наказом Мінтрансу від 21.11.2000р. № 644.
Вищевикладене свідчить про те, що комерційний акт №149 від 15.06.2009 року складений в порушення пункту 2 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), оскільки маса вантажу, визначеного на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення його маси нетто, зокрема, не перевищує 2% маси норми недостачі для даного виду вантажу.
Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Запорізької області.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1118, п.1 ч.1 ст.1119, ст.11111 ГПК України, Вищий господарський суд України ,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДП “Донецька залізниця” на рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2010 року у справі № 10/4/10 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2010 року у справі № 10/4/10 –без змін.
Головуючий-суддя
К.Грейц
С у д д і
С.Бакуліна
Л.Рогач