ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
м. Київ
09.05.2023
Справа № 908/2205/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" (м. Запоріжжя)
до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (м. Київ)
про визнання недійсною односторонньої відмови від договору,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Русаков О.О., Русаков С.О.
Від відповідача: Савулій В.О.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсною односторонньої відмови від договору управління активами (майном) від 07.05.2021, укладеного між позивачем та відповідачем.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмова відповідача від цього Договору, оформлена оголошенням на сайті 21.09.2022, не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує права позивача.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.11.2022 позовні матеріали передано за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва від 28.11.2022 позовну заяву передано для розгляду судді Ващенко Т.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.12.2022.
20.12.2022 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
20.12.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 17.01.2023.
30.12.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав його необґрунтованості та безпідставності.
16.01.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Також 16.01.2023 від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів від відповідача.
17.01.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засідання до 07.02.2023.
06.02.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, та повторне клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів від відповідача.
07.02.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21.02.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та поновлено такий строк, витребувано в порядку ст. 81 ГПК України від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів копії всіх актів прийому-передачі активів в управління, за якими Офіс Генерального прокурора передав майно АРМА відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.12.2020 по справі № 757/57430/20-к; а також актів, за якими АРМА передало Офісу Генерального прокурора майно, перелічене в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 29.12.2020 по справі № 757/57430/20-к.
20.02.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, яке задоволено протокольною ухвалою суду від 21.02.2023.
Також 20.02.2023 від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та витребування доказів від відповідача.
У підготовчому засіданні 21.02.2023 представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку та витребування доказів.
21.02.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 14.03.2023.
21.02.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 (подані засобами поштового зв`язку 17.02.2023).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 поновлено процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувано докази в порядку ст. 81 ГПК України від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
10.03.2023 від відповідача надійшли витребувані судом докази.
14.03.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.03.2023.
30.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
30.03.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 18.04.2023.
18.04.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 09.05.2023.
01.05.2023 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач зазначає про необхідність доповнення прохальної частини позовної заяви та викладення її в наступній редакції:
- визнати недійсною з моменту вчинення односторонню відмову Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від договору управління активами (майном), укладеного 07.05.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп", оформлену: оголошенням https://arma.gov.ua/news/tvpical/ogoloshennya-pro-pripinennya-rozirvannya-dogovoru, опублікованим 21.09.2022; листом від 03.12.2021 № 9215/6.1-33-21/6; повідомленням від 20.01.2022 № 203/6.1-33-22/6.
Вказана заява обґрунтована тим, що відповідачем після закриття підготовчого провадження у справі вчинено дії, спрямовані на неможливість захисту порушеного, на думку позивача, права, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права позивача, як управителя майна за договором управління активами (майном), укладеним 07.05.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп", на підставі листа від 03.12.2021 №9215/6.1-33-21/6 та повідомлення від 20.01.2022 №203/6.1-33-22/6.
08.05.2023 від позивача надійшли: клопотання про повернення до підготовчого засідання, заява про зміну предмета позову; заява про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову від 01.05.2023.
Клопотання про повернення до підготовчого засідання обґрунтовано тим, що 27.04.2023 позивачу стало відомо про те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключено записи відомості про право позивача управляти майном за умовами договору управління активами (майном), укладеного 07.05.2021.
Таким чином, 27.04.2023 позивачу стало відомо про припинення права управління майном переданим в управління відповідно до договору управління активами (майном) від 07.05.2021.
Як вказує позивач, відповідач вже після закінчення підготовчого засідання по цій справі вчинив дії, які порушують право позивача управляти майном за умовами договору управління активами (майном), укладеного 07.05.2021, питання про законність припинення якого розглядається у даній справі.
У зв`язку з вищевикладеними обставинами, виникла необхідність у зміні предмету позову, оскільки первісні вимоги позивача не забезпечать повною мірою захист його порушених прав та інтересів.
Судом встановлено, що 20.02.2023 позивачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.02.2023, від 14.02.2023 та від 15.02.2023., у яких містилась інформація про право позивача управляти майном за умовами договору управління активами (майном), укладеного 07.05.2021.
14.03.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.03.2023.
30.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 30.03.2023 представник відповідача не з`явився.
30.03.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 18.04.2023.
У судовому засіданні 18.04.2023 представник відповідача повідомив про те, що АРМА не вчиняло та не вчиняє ніяких додаткових дій, спрямованих на перешкоджання позивачу здійснювати управління майном за умовами договору управління активами (майном), укладеного 07.05.2021.
Оскільки позивач 27.04.2023 дізнався про припинення права управління майном, переданим в управління відповідно до договору управління активами (майном) від 07.05.2021, у нього виникла необхідність у зміні предмету позову та викладення вимог позовної заяви в наступній редакції, проте такі дії можуть бути вчинені лише в підготовчому провадженні.
Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
З метою забезпечення права позивача на належний судовий розгляд його позовних вимог, повного, справедливого та неупередженого вирішення даного спору, суд вбачає за необхідне повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні, оскільки є необхідним вирішення поданої позивачем заяви про зміну предмета позову.
Керуючись ст. ст. 2, 177-183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні.
2. Продовжити підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні.
3. Ухвала набирає законної сили 09.05.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (в порядку ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст ухвали складено 09.05.2023
Суддя Т.М. Ващенко
Ухвала № 113686087
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"25" вересня 2023 р. Справа№ 908/2205/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Суліма В.В.
Гаврилюка О.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023
у справі №908/2205/22 (суддя - Ващенко Т.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп"
до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
про визнання недійсною односторонньої відмови від договору,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №908/2205/22 позов задоволено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів подав апеляційну скаргу, в якій просить відкрити провадження за апеляційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у справі №908/2205/22; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №908/2205/22, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Ткаченко Б.О., суддів - Гаврилюк О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
14.09.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Дослідивши матеріали поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без руху, з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 182 353, 50 грн., проте доказів сплати судового збору апеляційна скарга не містить.
Відтак, судовий збір не сплачено у встановленому розмірі та порядку відповідно до Закону України ,,Про судовий збір".
Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Проте скаржником до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас скаржник подав клопотання в якому просить відстрочити/розстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
За приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для звільнення або відстрочення сплати судового збору.
Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору в межах умов передбачених законодавством та з урахуванням майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Слід зазначити, що законодавчо закріплене положення про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати можливе, зокрема, за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, тобто, таке зменшення передбачене лише для фізичної особи.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Таким чином, клопотання скаржника про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, не підлягає задоволенню, оскільки наведений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік осіб є вичерпним, проте, заявник у даній справі не відноситься Законом до осіб, яким суд може відстрочити сплату судового збору.
Апеляційним господарським судом при цьому врахована сталі правові позиції Верховного Суду щодо розгляду клопотань про відстрочення сплати судового збору (ухвали від 18.12.2020 у справі №906/493/19, від 27.11.2020 у справі №911/3661/16, від 25.11.2020 у справі №904/5089/18, від 23.11.2020 у справі №922/484/20, від 23.11.2020 у справі №922/484/20, від 09.11.2020 у справі №912/533/20 тощо).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Натомість, рішеннями ЄСПЛ у справах "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 (п. 33), та "Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Як вже зазначалося вище, відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або відстрочити чи розстрочити сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте, цією статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2018 у справі " 910/17456/17.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху для надання скаржнику можливості усунути недоліки, а саме сплатити судовий збір в розмірі 182 353, 50 грн., докази чого подати до суду у встановлений строк.
Частиною 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Якщо апелянт не усуне вказані недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із апеляційною скаргою (ч. 4 ст. 174 ГПК України, з урахуванням ч. 4 ст. 260 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд.,
У Х В А Л И В:
1. У задоволенні клопотання Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про відстрочення/розстрочення сплати судового збору -відмовити.
2. Апеляційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №908/2205/22 - залишити без руху.
3. Роз`яснити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, які підтверджують оплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 182 353, 50 грн.
4. Попередити скаржника, що якщо відповідна заява про усунення недоліків з відповідними доказами не буде подана особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.В. Сулім
О.М. Гаврилюк