ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 110255653

Озвучення тимчасово недоступне

17.04.2023 227/477/21

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2023 року м.Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В. розглянувши в рамках розгляду заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, про видачу дублікатів виконавчих листів, заінтересовані особи - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), (брожник) -Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», заяву адвоката Сакуна Віталія Анатолійовича про відвід судді,

ВСТАНОВИВ:

14.04.2023 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович про видачу дублікатів виконавчих листів в рамках цивільної справи ЕУНСС № 227/477/21.

Ухвалою суду від 17.04.2023 року вищевказана заява залишена без руху та заявнику надано строк для усунення недоліків, зазначених у вказаній ухвалі.

17 квітня 2023 року до суду надійшла заява адвоката Сакун Віталія Анатолійовича про відвід судді Здоровиці О.В. від розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів від 14.04.2023 року, оскільки у нього є сумніви в об`єктивності та неупередженості вказаної судді при розгляді заяви про видачу дублікатів виконавчих листів. При цьому заявник зазначає, що його сумніви викликані тим, що вказана суддя раніше вже вирішувала аналогічну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Сакун В.А. про видачу дублікатів виконавчих листів від 20.03.2023 року і незаконно відмовила в її задоволені, що на його думку свідчить про те, що суддя вже висловила свою думку з цього питання, а саме створивши штучні формальні перешкоди для заявника. Заявник вважає, що вказані обставини свідчить про упереджене і необ`єктивне ставлення судді Здоровиці О.В. до представника заявника і проявляється в кожній справі, яку розглядає суддя, в якій він є представником у справах.

Вирішуючи питання про відвід за заявою - адвоката Сакуна В.А. суд виходить з такого.

Відповідно до ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч.2 ст.40 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч.7,8 ст.40 ЦПК України).

Враховуючи наведені норми, підстав для розгляду питання про заявлений відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд не вбачає.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України, а саме суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Частиною 4 ст.36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Слід зазначити, що в провадженні судді Здоровиці О.В. знаходилась на розгляді справа за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сакун Віталій Анатолійович, про видачу дублікатів виконавчих листів, заінтересовані особи - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), (брожник) -Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (ЕУНСС № 227/477/21, провадження 6/227/59/2023).

Ухвалою суду від 30.03.2023 року в рамках справи ЕУНСС № 227/477/21, провадження 6/227/59/2023 у задоволенні заяви адвоката Сакуна Віталія Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа, заінтересовані особи - відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), (боржник) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» було відмовлено, оскільки заявником не було доведено факт втрати виконавчих листів.

Станом на день розгляду заяви про відвід судді встановлено, що представником ОСОБА_1 - адвокатом Сакун В.А. на ухвалу суду від 30.03.2023 року подана апеляційна скарга. Відомостями про стан розгляду вказаної апеляційної скарги суд не володіє.

Враховуючи наведене, те, що зміст заяви про відвід судді Здоровиці О.В. полягає у незгоді представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Сакун В.А. з прийнятим суддею рішенням при розгляді заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів від 20.03.2023 року (ЕУНСС № 227/477/21, провадження 6/227/59/2023), вважаю, що вказані позивачем обставини не є такими, що можуть бути підставою для відводу судді, що передбачено ч.4 ст.36 ЦПК України.

Тобто, вважаю заявлений відвід не є обґрунтованим, оскільки зазначені обставини вказують на те, що відсутні об`єктивно обґрунтовані обставини, які викликають сумнів в упередженості або об`єктивності судді Здоровиці О.В..

Крім того, вважаю, що доводи адвоката Сакун В.А. про те, що у судді Здоровиці О.В. існує упереджене і необ`єктивне ставлення до нього як до представника в цій та іншій справі є надуманими, оскільки ці доводи взагалі не підтверджуються об`єктивними даними, які б підтверджували вказані доводи (адвокатом не наведено жодних реквізитів справ, в яких він приймав участь в якості представника, які розглядалися суддею Здоровицею О.В. та в яких він вважав, що суддя до нього була упередженою та необ`єктивною та не зазначено в чому це проявлялось).

Враховуючи наведене, а також те, що заява про відвід надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання в рамках цивільної справи ЕУНСС № 227/477/21, провадження 6/227/73/2023 (розгляд заяви не призначено, оскільки ухвалою суду від 17.04.2023 року заяву залишено без руху), заяву про відвід слід передати до канцелярії суду, відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України, для визначення судді, який не входить до складу суду, що буде розглядати питання про відвід судді Здоровиці О.В.

Керуючись ст. 40,254,260,261 УПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати заяву адвоката Сакун Віталія Анатолійовича про відвід судді Здоровиці О.В. від розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів від 14.04.2023 року (ЕУНСС № 227/477/21, провадження 6/227/73/2023) - необґрунтованою.

Заяву адвоката Сакун Віталія Анатолійовича про відвід судді Здоровиці О.В. від розгляду заяви ОСОБА_1 про видачу дублікатів виконавчих листів від 14.04.2023 року (ЕУНСС № 227/477/21, провадження 6/227/73/2023) передати до канцелярії Добропільського міськрайонного суду для визначення судді в порядку статті 33 ЦПК України, який буде вирішувати питання про відвід судді Здоровиці О.В. заявлений адвокатом Сакун В.А.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О.В.Здоровиця

Вирок № 120673711

Відкрити повний перегляд

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження 1-кп/641/694/2024

Справа № 641/4919/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

розглянувши у залі суду в м. Харкові у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені відомості до ЄРДР за № 12024226180000237 від 05.07.2024 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харків, середньою- спеціальною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого тa фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 21.07.2023 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.12.2023 року замінено несплачену суму штрафу на покарання у виді 100 годин громадських робіт,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.2 ст. 389 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , засуджений вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.07.2023 за вчинення кримінального правопорушення проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, до покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.12.2023 замінено несплачену суму штрафу на покарання у виді 100 (сто) годин громадських робіт. 29.05.2024 ОСОБА_3 прибув до Слобідського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області, де, згідно з ст. 37 КВК України, був письмово ознайомлений з порядком і умовами відбування покарання у виді громадських робіт та, відповідно до ст. 40 КВК України, попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 389 КК України, за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, про що останній надав підписку.

29.05.2024 Слобідським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації в Харківській області ОСОБА_3 під особистий підпис видано направлення до державної установи «Качанівська виправна колонія (№ 54)», яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , для відбування громадських робіт, відповідно до якого останній повинен приступити до їх виконання з 30.05.2024.

3 графіком відбування громадських робіт з 03.06.2024 ОСОБА_3 письмово ознайомлений 31.05.2024, прибув до державної установи «Качанівська виправна колонія (No 54)» 03.06.2024, 04.06.2024, 05.06.2024, 07.06.2024, 10.06.2024, 11.06.2024 та відпрацював у вказані дні 24 години громадських робіт, а у подальшому, з 12.06.2024 по теперішній час, до відпрацювання громадських робіт не приступав, без поважних причин до місця відпрацювання не з`являвся.

Однак, ОСОБА_3 , будучи працездатним, маючи змогу працювати та відбувати призначене Комінтернівським районним судом м. Харкова покарання, умисно, ігноруючи ухвалу суду, з метою ухилення від відбування громадських робіт, без поважних причин, ігноруючи обов?язки, пов?язані із відбуттям призначеного покарання, з 12.06.2024 не з?являвся до державної установи «Качанівська виправна колонія (№ 54)» і до відбування громадських робіт не приступав.

Такі дії ОСОБА_3 набули тривалого системного характеру і полягають у невиконанні обов?язку (бездіяльність) щодо відбування покарання у виді 100 (ста) годин громадських робіт та, відповідно до ст. 40 КВК України, є ухиленням від виконання покарання, оскільки більше двох прогулів без поважних причин протягом місяця є ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт.

Отже, ОСОБА_3 , будучи ознайомленим з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, попередженим про настання кримінальної відповідальності за порушення порядку та умов відбування покарання, без поважних причин, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою ухилення від призначеного судом покарання у виді громадських робіт, виконувати вирок суду не став, тим самим навмисно ухилився від відбуття призначеного судом покарання у виді громадських робіт, порушивши встановлені законодавством порядок та умови відбуття покарання, залишивши невідпрацьованими 76 годин.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, а саме – ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснював захисник - адвокат ОСОБА_4 , подав заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі; ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу про вчинення кримінального правопорушення - проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Суд вважає, що встановлені обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні (проступку).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зазначає, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й, зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує те, що ОСОБА_3 раніше судимий, відбув призначене покарання частково, а саме – 24 години з призначених 100 годин громадських робіт, на диспансерному (профілактичному) обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має малолітню дитину, за місцем мешкання характеризується незадовільно, а також враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до проступків, особу винного, обставину, визнану судом такою, що пом`якшує покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин та приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень є призначення обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі, що буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (проступку), обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 був засуджений 21.07.2023 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.12.2023 року замінено несплачену суму штрафу на покарання у виді 100 годин громадських робіт. Вирок набрав законної сили 22.08.2023. Ухвала набрала законної сили 29.12.2023 року. Проте, обвинувачений ОСОБА_3 вказане покарання не відбув у повному обсязі, не відпрацьованими залишились 76 (сімдесят шість) годин громадських робіт.

В зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив злочин після постановлення вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.07.2023 року, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд при призначенні покарання застосовує ст. 71,72 КК України й до призначеного покарання частково приєднує не відбуте покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.07.2023 року з урахуванням ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 21.12.2023 року, із розрахунку, що, згідно п.4 ч.1 ст. 72 КК України, одному дню обмеження волі відповідають 8 годин громадських робіт, та остаточно призначає покарання у виді обмеження волі, оскільки, саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів

Цивільний позов, судові витрати, речові докази - відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого -не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 107, 373, 374 382 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження строком на 1(один) рік.

На підставі ч.1 ст. 71,72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.07.2023 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_3 у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 9 (дев`ять) днів.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя -

ОСОБА_1