ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
про залишення позову без розгляду
м. Київ
14.03.2023
Справа № 910/18206/19
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса представників для листування: 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, буд. 38, оф. 206/Б)
До 1) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)
2) Міністерства фінансів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2)
3) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17)
За участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів:
1) Національний банк України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9)
2) Кабінет Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 12/2)
Про визнання недійсними договорів
Суддя Бондаренко-Легких Г. П.
Секретар судового засідання Конон В. В.
За участі представників сторін:
Представник позивача: Юхименко М. П. - адвокат, ордер серії АІ №1168053 від 02.11.2021;
Представник відповідача-1: Тарасенко - адвокат, довіреність №19 від 22.09.2022;
Представник відповідача-2: Гуцева Л. О. - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;
Представник відповідача-3: не прибув;
Представник третьої особи-1: Пріцак І. Є. - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;
Представник третьої соби-2: Пальчик М. О. - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ;
ВСТАНОВИВ:
19.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі відповідач-1), Міністерства фінансів України (далі - відповідач 2) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі відповідач-3), в якому просив:
- визнати недійсним з моменту укладення Договір про придбання акцій від 20.12.2016, укладений між ПАТ КБ "Приватбанк", від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої Фонду на тимчасову адміністрацію у ПАТ КБ "Приватбанк" Славкіної Марини Анатоліївни та Новіков Т.Ю. , від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Приватбанк" Шевченко Андрій Миколайович;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій ПАТ КБ "Приватбанк" №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016, укладений між Державою в особі ПАТ КБ "Приватбанк" Міністерства фінансів України та усіма особами, які станом на 21.12.2016 були власниками простих іменних акцій ПАТ КБ "Приватбанк", від імені яких діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченко А.М., в інтересах та за рахунок якої діяло ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк", в частині, що стосується прав та інтересів ОСОБА_1 - щодо простих іменних акцій ПАТ КБ "Приватбанк".
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, станом на 18.12.2016 був власником 1 034328 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" номінальною вартістю 289 611 840,00 грн, що складало 1,3625% статутного капіталу банку. Рішенням Правління Національного банку України №498-рш/БТ від 18.12.2016 ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних; надано пропозицію Кабінету Міністрів України щодо виведення ПАТ КБ "Приватбанк" з ринку шляхом його продажу інвестору в особі держави відповідно до ст. 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2016 №2859 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Приватбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Приватбанк" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 19.12.2016 по 18.12.2017 (включно). У наступному Фондом було здійснено виведення неплатоспроможного банку ПАТ КБ "Приватбанк" з ринку шляхом його продажу інвестору - Державі в особі Міністерства фінансів Україні - націоналізації. У процедурі націоналізації були списані кошти з рахунків позивача та здійснено їх обмін на акції додаткової емісії ПАТ КБ "Приватбанк", про що уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб уклали договір від 20.12.2016 про придбання акцій від імені позивача та ПАТ КБ "Приватбанк"; відчужені належні позивачу акції (пакет складався з 1034328 штук простих іменних акцій, що належали позивачу на 16.12.2016 та акцій додаткової емісії).
08.01.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/18206/19, розгляд справи постановив здійснювати у порядку загального позовного провадження.
22.01.2020 до суду від відповідача-1 надійшов відзив, в якому останній просив суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Національний банк України та Кабінет міністрів України.
23.01.2020 до суду від відповідача-3 надійшов відзив.
28.01.2020 до суду від позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі (22.06.2020 надійшли додаткові пояснення до клопотання) та від відповідача-2 надійшов відзив, в якому останній просив суд залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Національний банк України та Кабінет міністрів України.
В судовому засіданні від 28.01.2020 суд задовольнив клопотання про залучення третіх осіб та залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Національний банк України та Кабінет міністрів України, про що було постановлено відповідні ухвали.
13.02.2020 до суду від Національного банку України надійшли письмові пояснення на позов. 11.03.2020 до суду від Кабінету міністрів України надійшли письмові пояснення на позов.
22.06.2020 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
В судовому засіданні від 23.06.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі, що надійшло до суду 28.01.2020, про що постановлено відповідну ухвалу.
10.08.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. В судовому засіданні 11.08.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
23.09.2020 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
24.09.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі та задовольнив клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", що було подано в судовому засіданні, про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями Верховного Суду у справах № 910/17541/19 та № 910/17630/19 та зупинив провадження у справі № 910/18206/19 до набрання законної сили рішеннями Верховного Суду у справах № 910/17541/19 та № 910/17630/19 на підставі п. 7 ч. 2 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правовідносини сторін у справах № 910/17541/19 та № 910/17630/19 подібні правовідносинам сторін у справі №910/18206/19.
Ухвала суду про зупинення провадження у справі від 24.09.2020 була оскаржена та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 апеляційна скарга позивача на ухвалу була повернута скаржнику.
13.07.2021 до суду від відповідача-1 надійшло клопотання про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 суд задовольнив клопотання представника відповідача-1 про поновлення провадження у справі, поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання у справі.
05.08.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва зупинено провадження у справі №910/18206/19 до розгляду в касаційному порядку скарги на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі №910/18206/19.
Ухвалою КГС ВС від 22.09.2021 позивачу відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 у справі №910/18206/19.
11.10.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою поновив провадження у справі та призначив підготовче судове засідання у справі.
В подальшому, розгляд справи неодноразово відкладався, зупинявся та поновлювався, в зв`язку з оскарженням позивачем ухвал суду, прийнятих у даній справі.
Так, зокрема, позивач оскаржував ухвалу суду від 18.10.2021 про повернення заяви позивача про забезпечення доказів, ухвалу суду від 03.02.2022 про повернення заяви позивача про забезпечення доказів, в зв`язку з чим розгляд справи зупинявся, в зв`язку з витребуванням апеляційним судом всіх матеріалів справи відповідними ухвалами суду та фактично розгляд справи не відбувався протягом 2022 року.
18.10.2021 Господарський суд міста Києва ухвалою повернув заявникові - ОСОБА_1 заяву про забезпечення доказів з підстав, викладених в ухвалі.
23.08.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/18206/19 з Північного апеляційного господарського суду після завершення розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 03.02.2022 року, яка залишено постановою Північного апеляційного суду від 02.08.2022 року, проте вже 05.09.2022 від Північного апеляційного господарського суду надійшов лист вих. № 910/18206/19/09.1-14/454/22 від 31.08.2022, в якому апеляційний суд просив направити справу № 910/18206/19 до Північного апеляційного господарського суду, в зв`язку з необхідністю внесення виправлень в постанові від 02.08.2022.
14.09.2022 супровідним листом вих. № 910/18206/19/3905/200 від 14.09.2022 Господарський суд міста Києва направив матеріали справи до Північного апеляційного господарського суду.
03.10.2022 року від представника позивача у справі - адвоката Юхименка М.П. надійшла заява про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 статті 226 ГПК України.
03.11.2022 супровідним листом вих. № 910/18206/19/09.1-04.1/4643/22 від 02.11.2022 матеріали справи № 910/18206/19 повернулися до Господарського суду міста Києва з Північного апеляційного господарського суду після внесення виправлень в прийняті постанови Північного апеляційного господарського суду.
10.11.2022 Господарський суд міста Києва ухвалою поновив провадження у справі, призначив підготовче судове засідання на 13.12.2022.
В судовому засіданні 13.12.2022, суд, заслухавши думку присутніх представників учасників справи щодо поданої позивачем заяви про залишення позову без розгляду, на місці ухвалив: зобов`язати позивача в наступне судове засідання особисто викласти позицію/мотиви щодо залишення позову без розгляду та відкласти підготовче судове засідання на 14.03.2023.
13.03.2023 до суду від позивача (особисто ОСОБА_1 ) на виконання вимог протокольної ухвали від 13.12.2022 надійшли пояснення щодо раніше поданої заяви про залишення позову без розгляду а також від Кабінету міністрів України надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
В судове засідання 14.03.2023 прибули представники учасників справи окрім представника відповідача-3 та надали власні позиції щодо заяви позивача про залишення позову без розгляду, проти задоволення вказаної заяви не заперечували.
Суд, заслухавши позицію присутніх представників учасників справи, дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, з огляду на нижче наведене.
Принцип диспозитивності господарського судочинства закріплений у статтях 2, 14 Господарського процесуального кодексу України.
Частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частина 2 статті 14 вказаної статті встановлює, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України Суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
При цьому, право позивача на подання заяви про залишення позову без розгляду, яким позивач може скористатися після відкриття провадження у справі та до початку розгляду справи по суті, кореспондується з обов`язком суду залишити таку заяву без розгляду. Відповідно право позивача на подання відповідної заяви є безумовним і не залежить від волі суду, адже процесуальний закон не надає суду права вчинити інші процесуальні дії, ніж залишити позов без розгляду.
Станом на дату розгляду заяви позивача про залишення позову без розгляду - 14.03.2023, розгляд справи №910/18206/19 по суті не розпочався.
Заява про залишення позову без розгляду, що надійшла до суду 03.10.2022 та пояснення до неї, що надійшли до суду 13.03.2023 обґрунтовані пунктом 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України, абсолютним правом позивача на звернення до суду із відповідною заявою та не бажанням підтримувати позовні вимоги.
Заява про залишення позову без розгляду підписана уповноваженим представником позивача - адвокатом Юхименком М. П., повноваження якого під час розгляду справи були підтверджені, а також бажання позивача залишити позов без розгляду підтверджено ним в особистій заяві до суду.
Враховуючи зазначене, приймаючи до уваги ті обставини що суд здійснює вирішення спору не інакше як за заявою особи та з огляду на положення ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій, в тому числі ризик пропущення строків позовної давності за вимогами, які були залишені судом без розгляду, з огляду на що суд задовольняє заяву позивача про залишення позову без розгляду та, відповідно, залишає позовну заяву позивача без розгляду.
У зв`язку з тим, що залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду господарської справи без ухвалення судового рішення, суд не вбачає підстав для розгляду клопотання Кабінету Міністрів України, що надійшло до суду 13.03.2023 про закриття провадження у справі. Відтак, клопотання про закриття провадження у справі судом залишається без розгляду.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" внормовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи, що в даному випадку позовна заява залишена без розгляду за заявою позивача, а приписи статті 7 Закону України «Про судовий збір» та статті 130 ГПК України не передбачають можливість повернення судового збору у випадку залишення позову без розгляду, сплачений за подання такої заяви судовий збір поверненню не підлягає та покладається на позивача.
При цьому, суд зазначає, що частина 5 ст. 130 ГПК України передбачає, що у разі залишення позову без розгляду відповідач (відповідачі) має (мають) право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним (ними) витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 14, 130, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України та статтею 7 Закону України "Про судовий збір" -
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду.
2. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", Міністерства фінансів України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним договорів.
3. Судові витрати позивача зі сплати судового збору покласти на останнього.
4. Клопотання Кабінету міністрів України про закриття провадження у справі залишити без розгляду.
5. Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 Господарського процесуального кодексу України - з моменту її оголошення і може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 17.03.2023
Суддя Ганна Бондаренко - Легких
Ухвала № 100356138
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
про повернення заяви про забезпечення доказів
м. Київ
18.10.2021
Справа № 910/18206/19
За заявою ОСОБА_1
Про забезпечення доказів
У справі №910/18206/19
За позовом: ОСОБА_1
До: 1) Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
2) Міністерства фінансів України
3) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
За участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: 1) Національний банк України
2) Кабінет Міністрів України
Про визнання недійсним договорів
Суддя Бондаренко- Легких Г.П.
Без виклику представників сторін.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі відповідач-1), Міністерства фінансів України (далі - відповідач 2) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі відповідач-3) про визнання правочинів недійсними.
Звертаючись до суду із позовною заявою, позивач зазначає, що ОСОБА_1 , станом на 18.12.2016 був власником 1 034 328 штук простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства "Приватбанк" номінальною вартістю 289 611 840,00 грн, що складало 1,3625% статутного капіталу банку. Рішенням Правління Національного банку України №498-рш/БТ від 18.12.2016 ПАТ "Комерційний банк "Приватбанк" віднесено до категорії неплатоспроможних; надано пропозицію Кабінету Міністрів України щодо виведення ПАТ КБ "Приватбанк" з ринку шляхом його продажу інвестору в особі держави відповідно до ст. 41-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2016 №2859 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Приватбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Приватбанк" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 19.12.2016 по 18.12.2017 (включно). У наступному Фондом було здійснено виведення неплатоспроможного банку ПАТ КБ "Приватбанк" з ринку шляхом його продажу інвестору - Державі в особі Міністерства фінансів Україні - націоналізації. В процедурі націоналізації були списані кошти з рахунків позивача та здійснено їх обмін на акції додаткової емісії ПАТ КБ "Приватбанк", про що уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб уклали договір від 20.12.2016 про придбання акцій від імені позивача та ПАТ КБ "Приватбанк"; відчужені належні позивачу акції (пакет складався з 1034328 штук простих іменних акцій, що належали позивачу на 16.12.2016 та акцій додаткової емісії).
Звертаючись до суду із позовною заявою позивач просить:
- визнати недійсним з моменту укладення Договір про придбання акцій від 20.12.2016, укладений між ПАТ КБ "Приватбанк", від імені якого діяв Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженої Фонду на тимчасову адміністрацію у ПАТ КБ "Приватбанк" Славкіної Марини Анатоліївни та Новіковим Тимуром Юрійовичем , від імені якого діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Приватбанк" Шевченко Андрій Миколайович;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій ПАТ КБ "Приватбанк" №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016, укладений між Державою в особі ПАТ КБ "Приватбанк" Міністерства фінансів України та усіма особами, які станом на 21.12.2016 були власниками простих іменних акцій ПАТ КБ "Приватбанк", від імені яких діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченко А.М., в інтересах та за рахунок якої діяло ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк", в частині, що стосується прав та інтересів ОСОБА_1 - щодо простих іменних акцій ПАТ КБ "Приватбанк".
08.01.2020 Суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/18206/19, розгляд справи постановив здійснювати у порядку загального позовного провадження.
24.09.2020 Господарський суд міста Києва ухвалою задовольнив клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями Верховного Суду у справах № 910/17541/19 та № 910/17630/19 та зупинив провадження у справі № 910/18206/19 до набрання законної сили рішеннями Верховного Суду у справах № 910/17541/19 та № 910/17630/19 на підставі п. 7 ч. 2 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, оскільки правовідносини сторін у справах № 910/17541/19 та № 910/17630/19 подібні правовідносинам сторін у справі №910/18206/19.
13.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання представника відповідача-1 про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 Суд задовольнив клопотання представника відповідача-1 про поновлення провадження у справі, поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання у справі на 12.08.2021.
02.08.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов лист від Північного апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи №910/18206/19 до Північного апеляційного господарського суду для подальшого їх скерування разом з касаційною скаргою до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
29.09.2021 до Господарського суду міста Києва супровідним листом №24.2-17/910/18206/19/683/2021 від 27.09.2021 повернуто матеріали справи №910/18206/19 з Верховного суду.
11.10.2021 Господарський суд міста Києва поновив провадження у справі №910/18206/19, призначив підготовче судове засідання у справі на 02.11.2021.
12.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про забезпечення доказів, підписана адвокатом Колосовським Ю.О.
Дослідивши подану заяву, суд встановив, що заява про забезпечення доказів подана без додержання вимог п. 4, 5 ч. 1 та ч. 1 ст. 111 ГПК України, а відтак, підлягає поверненню заявникові, з огляду на нижче наведене.
Обґрунтовуючи подану заяву, представник позивача зазначає, що з огляду на предмет спору є ряд документів, які містять банківську таємницю в силу ст. 60, 61 Закону України «Про банківську таємницю», доступ до яких заявник не може отримати, а відтак, останній просить суд здійснити забезпечення доказів шляхом їх витребування у АТ «КБ «Приватбанк» та Державної організації (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: витребувати в Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» та Державної організації (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» банківські документи, відомості, звітність, таблиці, накази, усі та будь - які інші документи, що містять інформацію та які підтверджують проведення в грудні 2016 року усіх дій щодо формування резервів та обміну зобов`язань на акції емісії Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в порядку виконання вимог абзацу 3 ч. 6 ст. 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у результаті яких капітал Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» став від`ємним або нульовим в грудні 2016 року під час виведення Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з ринку.
Необхідність витребування заявник пояснює тим, що на підставі витребуваних документів можна встановити розмір капіталу АТ «КБ «Приватбанк» на момент укладення оспорюваного договору, а саме: Договору купівлі-продажу акцій ПАТ КБ "Приватбанк" №БВ-744/16/13010-05/131 від 21.12.2016, укладеного між Державою в особі ПАТ КБ "Приватбанк" Міністерства фінансів України та усіма особами, які станом на 21.12.2016 були власниками простих іменних акцій ПАТ КБ "Приватбанк", від імені яких діяла уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Шевченко А.М., в інтересах та за рахунок якої діяло ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк", в частині, що стосується прав та інтересів ОСОБА_1 - щодо простих іменних акцій ПАТ КБ "Приватбанк".
Суд зазначає, що у заяві про забезпечення доказів, заявник, серед іншого, повинен вказати докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні та обґрунтування необхідності забезпечення доказів (п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 ГПК України).
При цьому, згідно ч. 1 ст. 110 ГПК України Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Суд звертає увагу позивача, що тягар доказування з наявності обставин на які позивач посилається як на підставу свої вимог, в силу принципу змагальності сторін покладається на останнього (ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Обов`язок з подання до суду доказів на підтвердження обставин, що входять до предмета доказування покладається на сторони та суд, лише у виняткових випадках, може витребувати докази за вмотивованою заявою сторони (ст. 81, 111 ГПК України). Втім, в будь-якому разі, сторона повинна довести неможливість отримання таких доказів самостійно; обставини, які може підтвердити відповідний доказ, а у випадку подання стороною заяви про забезпечення доказів шляхом їх витребування, також довести необхідність застосування саме такого способу забезпечення, зокрема, довести суду, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання/подання таких доказів згодом стане неможливим.
Натомість, як вбачається із поданої заяви про забезпечення доказів, всупереч вищезазначеним приписам чинного законодавства, остання не містить обґрунтувань необхідності забезпечення доказів, а саме, не наведено обставин, на підставі яких заявник вважає, що засіб доказування може бути втрачений або його подання стане згодом неможливим або утрудненим, як і не зазначені та не надані докази на підтвердження можливості втрати цих доказів чи неможливості їх подання згодом.
Заявник лише посилається на загальні положення Закону України «Про банківську таємницю» щодо обсягу інформації, яка становить банківську таємницю та неможливість отримання такої інформації самостійно, втім доказів того, що заявник здійснював спроби отримати таку інформацію самостійно та внаслідок таких спроб інформація отримана не була, останній до суду не подає.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що заявником не дотримано вимог п. 4, 5 ч. 1 ст. 111 ГПК України.
Крім того, ч. 2 ст. 111 ГПК України передбачено, що заява підписується заявником або його представником. До заяви, яка подана представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
Заява про забезпечення доказів підписана представником позивача - адвокатом Колосовським Ю. О. з поміткою про те, що документи, що підтверджують повноваження представника містяться в матеріалах справи.
В матеріалах справи міститься ордер серії АІ №1016820 від 18.12.2019 на адвоката Колосовського Ю. О., що виписаний на підставі договору про надання правової допомоги від 06.10.2017 р. (том 1, а.с. 41).
Разом з тим, в матеріалах справи наявний Договір про надання правової допомоги від 06.10.2017 р. (том 1, а.с. 29-32), згідно п. 6.1. якого строк дії договору до 31.12.2020, в той час як заява про забезпечення доказів подана до Господарського суду міста Києва 12.10.2021. Жодних інших договорів, що свідчили б про те, що станом на дату подання заяви про забезпечення доказів, у адвоката Колосовського Ю. О. є повноваження вчиняти відповідні дії від імені позивача, матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що заявником не дотримано вимог ч. 2 ст. 111 ГПК України.
Згідно ч. 4 ст. 111 ГПК України Суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність поданої заяви про забезпечення доказів господарським процесуальним нормам та необхідність її повернення.
Керуючись статтями 110, 111, 112, 234 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів повернути.
2. Згідно з частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких