ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ДОДАТКОВА
УХВАЛА
про розподіл судових витрат
"31" січня 2023 р. м. Київ Справа№ 873/70/22
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Станік С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України (від 05.10.2022 вх. 09.1-11/3387/22)
у справі № 873/70/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"
до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С."
про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань - задоволено частково:
Стягнуто з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." (код ЄДРПОУ 22494020, 68454, Одеська область, Арцизький район, с.Надеждівка, вул.Центральна, буд.77) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 38953469) донарахований розмір грошових коштів, у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань за Договором купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 року, Договором, купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020 року у сумі 409 681 (чотириста дев`ять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривень 26 копійок.
Стягнуто з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." (код ЄДРПОУ 22494020, 68454, Одеська область, Арцизький район, с.Надеждівка, вул.Центральна, буд.77) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 38953469) третейський збір у сумі 4 496,81 (чотири тисячі чотириста дев`яносто шість) гривень 81 копійка.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням третейського суду, Фермерське господарство "СТОЯНОВА І.С." (28.07.2022 звернулось із заявою до Північного апеляційного господарського суду) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22, в якій просить суд скасувати вказане рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 передано на розгляд судді Станіка С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 прийнято до розгляду заяву Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 та призначено до розгляду на 06.09.2022 о 11 год. 40 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 розгляд заяви Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 відкладено до 20.09.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 оголошено перерву у розгляді справи №873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно Діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 на 29.09.2022.
Додатковою Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у задоволенні заяви Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 у справі 873/70/22 за позовом Товариства щ обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» до Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань - відмовлено.
05.10.2022 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» надійшла заява про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, в якій просить стягнути з Фермерського господарства «Стоянова І.С.» судові витрати на правничу допомогу у розмірі14 225 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять п`ять) грн.. 00 коп. понесених в межах справи № 873/70/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С." судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України до провадження головуючим суддею (суддею - доповідачем) Станіком С.Р. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С." судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України у справі №873/70/22 призначено на 27.10.2022 о 12 год. 10 хв.
У зв`язку з оголошенням сигналу «повітряної тривоги» в місті Києві та відсутністю енергопостачання, 27.10.2022 судове засідання по справі № 873/70/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду. Розгляд заяви призначено на 22.11.2022 о 17 год. 00 хв.
28.10.2022 Фермерське господарство «Стоянова І.С.» звернулось до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі № 873/70/22.
03.11.2022 з Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала про відкриття апеляційного провадження у справі № 873/70/22 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022, витребування зі Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 873/70/22, витребування з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків матеріали третейської справи №11/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 зупинено провадження у справі № 873/70/22 за заявою за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, до розгляду Верховним Судом апеляційної скарги Фермерського господарства «Стоянова І.С.» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі № 873/70/22 у даній справі.
Постановою Верховного Суду від 22.11.2022 апеляційну скаргу Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." залишено без задоволення. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі №873/70/22 залишено без змін.
Додатковою постановою Верховного Суду від 13.12.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І. С." (68454, Одеська область, Арцизський район, село Надеждівка, вул. Центральна, буд. 77; ідентифікаційний код 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Соборна, буд. 3; ідентифікаційний код 38953469) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.
28.12.2022 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду Верховний Суд повернув матеріали справи № 873/70/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України у третейській справі № 11/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" до Фермерського господарства "АГРО ЮНІВЕРС" про стягнення заборгованості.
Ухвалою Пінічного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 поновлено провадження у справі № 873/70/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України у справі № 873/70/22 призначено на 31.01.2023 о 12 год. 20 хв.
В судове засідання 31.01.2023 учасники справи до суду не з`явились, представників не направили, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, зокрема, шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у визначені електронні кабінети учасників.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників позивача та відповідача у третейській справі, не є перешкодою для розгляду поданої заяви.
Крім того, у заяві про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України,заявник просив здійснити розгляд заяви без його участі.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 225,00 грн. в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК Україн), дійшов наступних висновків.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на ФГ "АГРО ЮНІВЕРС" судових витрат в розмірі 14 225 ,00 грн. мотивана тим, що вказаний розмір витрат на оплату послуг адвоката Бонтлаб Василя, наданих у справі в сумі 14 225 грн. 00 коп. - є співмірним із значенням справи для позивача у третейській справі, ціною позову, складністю справи та кількістю витраченого адвокатом часу під час провадження, а тому заявлена сума витрат позивача на професійну правничу допомогу - є обґрунтованою, документально доведеною, співмірною із кваліфікацією та досвідом адвоката, значенням справи, ціною позову, часом, витраченим адвокатом, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим вказана сума витрат на професійну правничу допомогу на підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у повному обсязі, а саме в сумі 14 225,00 грн.
Так, на підтвердження наданих послуг та їх вартості адвокатом Бонтлаб В.В. (повноваження якого підтверджено витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, свідоцтво № 3280 від 24.04.2008), Товариством з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" надано наступні документи:
- договір про надання правової допомоги № 07-12-2020 про надання правової допомоги від 07.12.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" та АБ «Василя Бонтлаба» щодо надання правової допомоги, зокрема представництва в суді, з визначенням, що представництво клієнта здійснює адвокат Бонтлаб В.В. (п. 2.2 договору), розмір гонорару , який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами в акті здачі - приймання виконаної правової допомоги, який є невід`ємною частиною цього договору і враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу , необхідної для її виконання, досвід та кваліфікацію адвоката, строки, ступінь термінового виконання правової допомоги та інші суттєві обставини;
- додаткову угоду від 11.04.2022 про електронний документообіг до договору про надання правової допомоги № 07-12-2020 про надання правової допомоги від 07.12.2020;
- додаткова угода №2 від 30.08.2022 до договору № 07-12-2022 про надання правової допомоги від 07.12.2022, якоюсторони обумовили сплату додаткової оплати (гонорару) у разі прийняття позитивного для клієнта рішення;
- акт № 21 від 29.09.2022 здачі-приймання правової допомоги згідно Договору № 07-12-2020 про надання правової допомоги від 07.12.2020, який підписано Товариством з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО", в особі директора Сисоєнка В.М. та Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба» в особі адвоката Бонтлаба В.В., згідно якого клієнту надано адвокатом послуги загалом на суму 14 225 грн. 00 коп., і обсяг наданих послуг зафіксовано у вказаному акті (аналіз заяви Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у справі № 11/22 - 2 години; підготовка заперечення щодо заяви Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у справі № 11/22 - 3,5 години; участь адвоката Бонтлаба В.В. у судовому засіданні 06.09.2022 в режимі відеоконференції та підтримання правової позиції, надання пояснень у справі - 1 100 грн. 00 коп.; участь адвоката Бонтлаба В.В. у судовому засіданні 20.09.2022 режимі відеоконференції та підтримання правової позиції, надання пояснень у справі - 1 100 грн. 00 коп.; участь адвоката Бонтлаба В.В. у судовому засіданні 29.09.2022 в режимі відеоконференції та підтримання правової позиції, надання пояснень у справі - 1 110 грн. 00коп.; «гонорар успіху» - 5 700 грн. 00 коп.); вартість 1 години правової допомоги складає 950 грн. 00 коп., участь в судовому засіданні в режимі відео конференції - 1 000 грн. 00 грн., «гонорар успіху» - 5 700 грн. 00 коп.;
- платіжне доручення № 4878 від 29.09.2022 на суму 14 225 грн. 00 коп. щодо здійсненої оплати правової допомоги.
За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у задоволенні заяви Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 (суддя третейського суду - Мамченко Ю.В.) - відмовлено. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22- залишено без змін, а 05.10.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, а отже, заява подана у встановлений ст. 126 Господарського процесуального кодексу України строк.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи доводи позивача стосовно розміру заявлених до відшкодування витрат, суд дійшов наступних висновків.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах "Двойних проти України" (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,"Гімайдуліна і інші проти України"(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268) від 23 січня 2014 року, "Баришевський проти України" (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші.
У рішенні "Лавентс проти Латвії" (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Звертаючись із заявою, позивач стверджує про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 225 грн. 00 коп., в обгрунтування розміру якої подано, зокрема, акт № 21 від 29.09.2022 здачі - приймання правової допомоги до договору про надання правової допомоги № 07-12-2020 про надання правової допомоги від 07.12.2020, який підписано Товариством з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" та АБ «Василя Бонтлаба» в особі адвоката Бонтлаба В.В., згідно якого клієнту надано адвокатом послуги загалом на суму 14 225 грн. 00 коп., і обсяг наданих послуг зафіксовано у вказаному акті наступним чином:
- аналіз заяви Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі № 114/22 - 2 години;
- підготовка заперечення щодо заяви Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі № 114/22 - 3,5 години;
- участь адвоката Бонтлаб В.В. у судовому засіданні 06.09.2022 в Північному апеляційному господарському суді в режимі відео конференції та підтримання правової позиції - 1 100 грн. 00 коп.;
- участь адвоката Бонтлаб В.В. у судовому засіданні 20.09.2022 в Північному апеляційному господарському суді в режимі відео конференції та підтримання правової позиції - 1 100 грн. 00 коп.;
- участь адвоката Бонтлаб В.В. у судовому засіданні 29.09.2022 в Північному апеляційному господарському суді в режимі відео конференції та підтримання правової позиції - 1 100 грн. 00 коп.;
- «гонорар успіху» - 5 700 грн. 00 коп;
- вартість 1 години правової допомоги складає 950 грн. 00 коп.; участь в судовому засіданні в режимі відео конференції - 1 100,00 грн., гонорар успіху - 5 700 грн. 00 коп.;
Приймаючи до уваги наведені в Акті № 21 відомості щодо опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та факт їх оплати згідно з платіжним дорученням № 4878 від 29.09.2022 на суму 14 225 грн. 00 коп, суд вбачає за можливе задоволення їх на суму 3300, 00 грн. витрат на правову допомогу, пов`язаних із участю адвоката в судових засіданнях 06.09.2022, 20.09.2022, 29.09.2022, адже така участь підтверджується матеріалами справи.
Щодо «гонорару успіху адвоката» за прийняття позитивного для клієнта рішення, то в цій частині суд керується, зокрема, позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 стосовно присудження судових та інших витрат, які включають "гонорар успіху":
- " 5.40. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц);
- 5.41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268));
- 5.42. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55);
- 5.43. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Дослідивши подані докази та оцінивши обсяг послуг, що були надані адвокатом позивачеві під час апеляційного провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у вигляді гонорару успіх в сумі 5 700, 00 грн. - є обґрунтованими та співмірними об`єму наданих і отриманих юридичних послуг, підтверджені належними доказами, у зв`язку з чим підлягають відшкодуванню позивачу у заявленому обсязі за рахунок відповідача на підставі ч. 4, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, з ураххуванням обсягу наданих послуг адвокатом Бонтлабом В.В., суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення судові витрати є обгрунтованими, співмірними та документально доведеними, і підлягають задоволенню загалом в сумі 9 000,00 грн., з урахуванням співмірності, а саме: 5 700,00 грн. гонорар успіху та 3 3300,00 грн. професійної правничої допомоги. В решті витрат суд відмовляє, оскільки вони не відповідають принципу співмірності, адже усі заяви заявника не є значно складними у аналізі, судова практика стосовно розгляду таких заяв є сталою. і матеріали справи не є значно складними та не містять великих обсягів.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача частково та ухвалення додаткової ухвали про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, під час розгляду заяви Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 в розмірі 9 000, 00 грн., з яких: 5 700,00 грн. гонорар успіху та 3 3300,00 грн. професійної правничої допомоги. В решті вимог заяви (5 225,00 грн.) слід відмовити.
Керуючись статтями 124, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ДОДАТКОВО УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарства «СТОЯНОВА І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «СТОЯНОВА І.С.» (68454, Одеська область, Арцизький район, село Надежівка, вул. Центральна, 77, код ЄДРПОУ 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 38953469) 9000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесені в межах справи № 873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 (суддя третейського суду - Мамченко Ю.В.)
3. В решті вимог заяви відмовити.
Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку, строки та випадках, визначених ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
дата підписання ухвали: 02.02.2023.
Суддя С.Р. Станік
Постанова № 107651196
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 873/70/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О.В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув апеляційну скаргу Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С."
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022
за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С."
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"
до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С."
про стягнення грошових коштів
Учасники справи:
від ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" - Бонтлаб В. В.;
від ФГ "СТОЯНОВА І.С." - не з`явився;
1. Короткий зміст вимог
1.1. Фермерське господарство "СТОЯНОВА І.С." (далі - ФГ "СТОЯНОВА І. С.", відповідач) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22.
1.2. В обґрунтування своїх вимог ФГ "СТОЯНОВА І. С." зазначало наступне:
- третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (пункт 5 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України), адже відповідач не приймав участі в судовому засіданні третейського суду, у якому було ухвалено оскаржуване рішення;
- ухвалення третейським судом рішення без участі представника відповідача, незабезпечення права відповідача на участь у засіданні третейського суду, а також права на надання відзиву на позовну заяву призвело до порушення вимог Закону України "Про третейські суди" та засад верховенства права й рівності учасників судового розгляду;
- всупереч статті 14 Закону України "Про третейські суди" відповідачем не надавалась згода на призначення чи обрання судді по справі № 11/22, і заявник не приймав участі в призначенні чи обранні судді, а третейським застереженням у договорах кількісний та особовий склад третейських суддів третейського суду сторонами не узгоджувався, не призначався та не обирався, а отже, склад та формування складу третейського суду, яким прийнято рішення по справі №11/22 від 24.06.2022 не відповідав вимогам закону, що є підставою для скасування рішення відповідно до пункту 4 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України. Вказане порушення призвело до неможливості реалізації ним права на відвід;
- матеріали третейської справи № 11/22 не містять доказів, що вказаний спір розглядався у цьому третейському суді за спільним (позивача та відповідача) волевиявленням сторін та наданням відповідачем згоди на розгляд цього конкретного спору саме у третейському суді;
- враховуючи зміст третейського застереження, викладеного в договорах купівлі-продажу №63/20/55 від 26.03.2020 та №37/20/60 від 12.03.2020, у застереженні відсутнє вичерпне коло питань, які можуть передаватися на розгляд третейського суду, оскільки діюче законодавство України не визначає таке поняття, як вимоги та не надає можливість встановити який саме спір та з яких саме питань може бути предметом розгляду третейського суду;
- третейське застереження не відповідає вимогам частини п`ятої статті 12 Закону України "Про третейські суди", у зв`язку з чим воно є недійсним в силу частини сьомої вказаної статті, а тому відповідно до пункту 3 частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та пункту 3 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України, частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, його нікчемність встановлена в силу закону.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 відмовлено у задоволенні заяви ФГ "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 та залишено вказане рішення третейського суду без змін.
2.2. Ухвала суду мотивована тим, що відповідач не довів наявність передбачених частиною другою статті 350 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" підстав для скасування рішення третейського суду.
3. Встановлені судом першої інстанції обставини справи
3.1. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" " (далі - ТОВ "НОР-ЕСТ-АГРО", позивач) до ФГ "СТОЯНОВА І.С." про стягнення грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань:
- стягнуто з ФГ "СТОЯНОВА І.С." на користь ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" донарахований розмір грошових коштів, у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та №63/20/66 від 26.03.2020 у сумі 409 681 грн 26 коп., а також третейський збір у сумі 4 496 грн 81 коп.
3.2. Предметом спору в третейській справі №11/22 є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за отриманий товар та користування товарним кредитом, штрафів, пені, інфляційних втрат за договорами купівлі-продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 та №63/20/66 від 26.03.2020. Тобто спір виник між сторонами з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про третейські суди". Відповідний спосіб захисту прав (законних інтересів) передбачений частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 20 Господарського кодексу України.
3.3. Зазначений спір переданий сторонами на розгляд третейського суду шляхом вчинення третейського застереження безпосередньо в п.8.5 договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та в п.13.2 договору купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020. Підстави для висновку про недійсність відповідного третейського застереження, відсутні, оскільки на момент розгляду цієї справи судом не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази недійсності укладених сторонами договорів (в цілому або його окремих частин), а відтак діє встановлена статтею 204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину.
3.4. Ухвалюючи рішення Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків не вирішував питання, які виходять за межі третейської угоди.
3.5. Склад третейського суду, яким прийнято рішення, визначений відповідно до вимог Закону України "Про третейські суди", Регламенту зазначеного Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків та викладених сторонами в п.8.5 договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та в п.13.2 договору купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020 третейських застережень.
3.6. Обставини невідповідності вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято рішення, матеріалами справи не підтверджується і не було доведено відповідачем.
3.7. У п.8.5 договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та в п.13.2 договору купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020 зазначено про те, що сторони домовились, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю чи частково, або у зв`язку ним або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660 м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, відповідно до регламенту вказаного суду, який є невід`ємною частиною даного третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду ://tretsud.aub.org.ua. Сторони договорів підтвердили, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього регламенту.
3.8. Доводи відповідача стосовно відсутності в обумовлених договорами третейських застереженнях вичерпного кола питань, які можуть передаватися на розгляд третейського суду, оскільки діюче законодавство України не визначає таке поняття як вимоги, та не надає можливість встановити який саме спір та з яких саме питань може бути предметом розгляду третейського суду - є необґрунтованими та такими, що спростовуються змістом наведених п.8.5 договору купівлі-продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 та п.13.2 договору купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020.
3.9. На виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків надіслав належним чином засвідчені копії:
- Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, затверджений рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005, протокол №2, із змінами, затвердженими: рішенням Ради Асоціації українських банків від 19.10.2007, протокол №4, рішенням Ради Асоціації українських банків, від 08.02.2008, протокол №1, рішенням Ради Асоціації українських банків, від 25.07.2008, протокол №4, рішенням Ради Асоціації українських банків, від 31.10.2008, протокол №6, рішенням Ради Асоціації українських банків, від 22.07.2010, протокол №2, рішенням Ради Асоціації українських банків, від 17.11.2010, протокол №3, рішенням Ради Асоціації українських банків, від 31.10.2018; вказаний регламент також розміщено на сайті цього суду http://tretsud.aub.org.ua і було досліджено судом;
- положення про Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків, зареєстрований Міністерством юстиції України, Свідоцтво № 007-2005 від 21.06.2005, затверджене рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005р протокол №2 із змінами, затвердженими рішенням Ради Асоціації українських банків від 16.02.2007, протокол №1;
- Список третейських суддів Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, дослідивши який судом встановлено, що суддя Мамченко Ю.В. є суддею вказаного третейського суду;
- Свідоцтво про реєстрацію Постійно діючого третейського суду від 21.06.2005 № 007-2005.
3.10. В матеріалах третейської справи №11/22 наявне розпорядження Голови Третейського суду при Асоціації Українських банків Жукова А.М., згідно якого у справі №11/22 відповідно до п.2 ст. 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в редакції, чинній на момент розгляду справи третейським судом, призначено суддю Мамченко Ю.В.
3.11. В п.8.5. договору купівлі-продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 та в п.13.2 договору купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020 не передбачено розгляд справи колегією третейських суддів, а отже, розгляд справи правомірно здійснено одноособово суддею Мамченко Ю.В., який входить до складу третейських суддів суду і призначено у встановленому договорами та п. 16, 17 Регламентом порядку.
3.12. Доводи відповідача про те, що склад та формування складу третейського суду, яким прийнято рішення у справі №11/22 від 24.06.2022 не відповідав вимогам закону, що є підставою для скасування рішення третейського суду є необґрунтованими.
3.13. Доводи відповідача про те, що третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, є безпідставними, оскільки:
- із змісту оскарженого рішення вбачається, що при його ухваленні третейський суд вирішив питання про права та обов`язки відповідача саме як сторони третейського розгляду, тому відповідач помилково кваліфікує свій статус у відповідному третейському спорі як особи, що не брала участі у справі;
- відповідач був обізнаний про наявність третейського спору у справі №11/22, адже ухвала від 10.06.2022 про порушення провадження та про призначення справи до третейського розгляду на 24.06.2022 була направлена відповідачу за адресою його місцезнаходження, що підтверджується наявними в матеріалах третейської справи доказами (списком рекомендованих відправлень та фіскальним чеком від 11.06.2022) та отримана ним 22.06.2022, тобто до судового засідання, а також матеріали третейської справи містять належні докази в підтвердження надсилання позивачем відповідачу матеріалів позову;
- наведеним спростовуються доводи відповідача про неможливість заявлення ним відводу судді Мамченко Ю.В. в контексті доводів про те, що суд необґрунтовано відхилив його клопотання про відкладення розгляду справи.
3.14. Посилання відповідача на невідповідність третейського застереження вимогам частини п`ятої статті 12 Закону України "Про третейські суди", у зв`язку з чим воно є недійсним в силу частини сьомої вказаної статті, його нікчемність встановлена в силу закону є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження наявними матеріалами справи.
3.15. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у справі №11/22: не скасовано компетентним судом, дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону (з урахуванням визначених у п.8.5 договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та у п.13.2 договору купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020 третейської угоди); зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді, наявні обставини справи не містять.
4. Короткий зміст апеляційної скарги
4.1. 28.10.2022 ФГ "СТОЯНОВА І.С." звернулося до Верховного Суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі №873/70/22, постановити нове рішення, яким задовольнити заяву ФГ "СТОЯНОВА І. С." та скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22.
5. Узагальнені доводи апеляційної скарги
5.1. Північний апеляційний господарський суд проігнорував заяви сторін про зупинення провадження по справі №873/70/22, при цьому був проінформований, що у Господарському суді Київської області знаходяться провадження:
- у справі №911/1769/22 за позовом ФГ "Стоянова І.С." до ТОВ "HOP-ЕСТ АГРО" про визнання недійсними частини договору №63/20/66 від 26.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності;
- у справі №911/1766/22 за позовом ФГ "Стоянова І.С." до ТОВ "HOP-ЕСТ АГРО" про визнання недійсними частини договору №37/20/60 від 12.03.2020р. та застосування наслідків їх недійсності.
5.2. ФГ "Стоянова І.С." не приймало участі у розгляді спору у третейській справі №11/22 та було позбавлено такої можливості (є особою, що не була учасником третейського розгляду).
5.3. Умови договорів купівлі-продажу №63/20/55 від 26.03.2020 та №37/20/60 від 12.03.2020 є несправедливими, не відповідають умовам частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), наслідки недодержання яких передбачені частиною першою статті 215 ЦК України.
5.4. З аналізу оскаржуваного рішення у третейській справі, ухваленого суддею Мамченко Ю.В., вбачається її заінтересованість в результаті вирішення спорів по третейських справах № 4/21 і №11/22, оскільки:
- згідно з п.8.3 ст. 8 Договору №37/20/60 від 12.03.2020 у випадку, якщо сторони не дійдуть згоди щодо суперечливих питань, то вони підлягають розгляду у суді, згідно підвідомчості та підсудності, що передбачені діючим законодавством України. Тобто названий договір не дає чіткого розуміння, що є предметом розгляду у суді і що є предметом розгляду у третейському суді, відтак ця третейська угода не відповідає вимогам статті 203 ЦК України, наслідки недодержання якої передбачені статтями 215, 216 ЦК України;
- умови договору №37/20/60 від 12.03.2020, в тому числі ст. 8 цього договору, суперечать принципу "contra proferentem", оскільки нівелюють право ФГ "Стоянова І.С." на судовий захист та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних дій.
5.5. Третейське застереження не відповідає вимогам частині п`ятої статті 12 Закону України "Про третейські суди", а тому воно є недійсним.
5.6. Постійно діючий третейський суду при Асоціації українських банків виніс рішення від 24.06.2022 у справі №11/22, яка була непідвідомча йому.
5.7. Склад та формування складу третейського суду, яким прийнято рішення у третейській справі №11/22 від 24.06.2022, не відповідав вимогам закону. Відповідач не надавав згоди на призначення чи обрання судді по справі №11/22 та не приймав ніякої участі в призначенні чи обранні судді.
5.8. Позивачем у заяві до третейського суду здійснено нарахування, що не відповідають дійсності та умовам договорів купівлі-продажу №63/20/55 від 26.03.2020 та №37/20/60 від 12.03.2020.
6. Позиція інших учасників по суті апеляційної скарги
6.1. ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" у відзиві просило Суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, зазначаючи наступне:
- відповідачем не доведено наявність правових підстав для зупинення провадження у справі. До того ж, ухвалами Господарського суду Київської області від 31.10.2022 у справах № 911/1769/22 та № 911/1766/22 залишено без розгляду (пункт 7 частини першої статті 226 ГПК України) позови ФГ "СТОЯНОВА І. С." до ТОВ "НОР-ЕСТ-АГРО" про визнання недійсними статей 11, 13, п.7.3 статті 7 договору купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020, статей 7, 8 договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності;
- оскаржуване рішення третейського суду прийняте у спорі, передбаченому третейським застереженням;
- за Законом України "Про третейські суди" не передбачено необхідності отримання додаткової письмової згоди сторін за наявності третейської угоди
- відповідач невірно розуміє та трактує пункт 3 частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди", пункту 5 частини другої статті 350 ГПК України, оскільки третейський суд не вирішував питання про права та обов`язки осіб, які не брали участь у справі. Відповідач помилково ототожнює себе з такою особою, хоча він є учасником третейської справи;
- скаржником не підтверджена наявність обставин, які б свідчили про невідповідність вимогам закону складу третейського суду, що ухвалив оскаржуване рішення;
- рішення третейського суду ФГ "СТОЯНОВА І. С." не виконано, а подання апеляційної скарги спрямовано не на захист інтересів скаржника, а на ухилення від виконання зобов`язання.
7. Апеляційне провадження
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №873/70/22 за апеляційною скаргою ФГ "Стоянова І.С." на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022, призначено до розгляду на 22.11.2022 о 14:45.
7.2. 09.11.2022 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
7.3. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2022 вищезгадану заяву задоволено, вирішено забезпечити участь представника ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" у судовому засіданні у справі №873/70/22, призначеному на 22.11.2022 о 14:45, в режимі відеоконференції відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021. Крім того, роз`яснено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
7.4. 22.11.2022 через систему "Електронний суд" до Верховного Суду надійшли заперечення ФГ "Стоянова І. С." на відзив на апеляційну скаргу. Аналогічні заперечення засобами поштового зв`язку надійшли до Верховного Суду 23.11.2022.
7.5. В судовому засіданні 22.11.2022 представник ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" заперечував проти апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві, просив Суд залишити скаргу без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 - без змін. ФГ "Стоянова І. С." явку свого представника у судове засідання 22.11.2022 не забезпечило.
7.6. До визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 22.11.2022.
7.7. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
7.8. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за участі присутнього в судовому засіданні представника ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО".
8. Позиція Верховного Суду
8.1. Відповідно до частини другої статті 24 ГПК України справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
8.2. В частині другій статті 25 ГПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
8.3. З урахуванням меж розгляду справи судом апеляційної інстанції, визначених статтею 269 ГПК України, та згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд здійснює перегляд справи за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
8.4. Відповідно до частин третьої, четвертої статті 349 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
8.5. Згідно зі статтею 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.
Аналогічні положення містить стаття 51 Закону України "Про третейські суди".
8.6. Таким чином, перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.
8.7. Крім того, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України.
8.8. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом про стягнення з ФГ "Стоянова І. С." донарахованого розміру грошових коштів (пені, відсотків річних та інфляційних втрат) у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання за договорами купівлі-продажу від 12.03.2020 № 37/20/60 та від 26.03.2020 № 63/20/60.
8.9. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 задоволено частково вищезгаданий позов, стягнуто з ФГ "СТОЯНОВА І.С." на користь ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" грошові кошти у сумі 409 681 грн 26 коп., а також третейський збір у сумі 4 496 грн 81 коп.
8.10. За змістом апеляційної скарги, ФГ "Стоянова І. С." вважає, що рішення третейського суду у справі № 11/22 підлягає скасуванню з тих підстав, що:
- представник ФГ "Стоянова І. С." не приймав участі в засіданні третейського суду, у якому було ухвалено оскаржуване рішення, відтак третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, а також не забезпечив дотримання вимог Закону України "Про третейські суди", засад верховенства права й рівності учасників судового розгляду;
- третейське застереження, викладене в договорах купівлі-продажу №63/20/55 від 26.03.2020 та №37/20/60 від 12.03.2020, є недійсним, оскільки не відповідає вимогам частини п`ятої статті 12 Закону України "Про третейські суди", а зміст третейського застереження не містить вичерпне коло питань, які можуть передаватися на розгляд третейського суду;
- склад та формування складу третейського суду, яким прийнято рішення у справі №11/22 від 24.06.2022, не відповідав вимогам закону.
8.11. Відносно доводів скаржника про ухвалення третейським судом у справі №11/22 рішення про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, а також розгляд третейської справи без участі представника ФГ "Стоянова І. С.", колегія суддів зазначає наступне.
8.12. Склад учасників третейського розгляду визначено статтею 34 Закону України "Про третейські суди", відповідно до частини першої якої учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники.
8.13. Стаття 2 Закону України "Про третейські суди" визначає, що сторони третейського розгляду (далі - сторони) - позивач та відповідач. Позивачами є фізичні та юридичні особи, що пред`явили позов про захист своїх порушених чи оспорюваних прав або охоронюваних законом інтересів. Відповідачами є фізичні та юридичні особи, яким пред`явлено позовні вимоги.
8.14. З матеріалів справи вбачається, що ФГ "Стоянова І. С." було стороною (відповідачем) у третейській справі №11/22, а тому положення пункту 5 частини другої статті 350 ГПК України та пункту 5 частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" до спірних правовідносин не застосовуються.
8.16. Аналогічну позицію щодо застосування вказаних норм викладено у постановах Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №876/16/19, від 07.04.2020 у справі №873/5/20, від 20.08.2020 у справі №870/56/20, від 11.02.2021 у справі №875/3000/20, від 03.08.2021 у справі №870/30/21, від 07.06.2022 у справі №873/238/21.
8.17. ФГ "Стоянова І. С." не доведено тієї обставини, що при ухваленні оскаржуваного рішення третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі, оскільки положення пункту 5 частини другої статті 350 ГПК України стосуються кола осіб, які не є учасниками справи, але рішення третейського суду стосується їх прав, інтересів та обов`язків або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цих осіб у відповідних правовідносинах.
8.18. У даному випадку третейським судом розглянуто й вирішено спір у правовідносинах, безпосереднім учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення третейським судом виступало ФГ "Стоянова І. С.", як сторона договорів, з яких виник спір, та третейського застереження. Відтак скаржник помилково кваліфікує свій статус у третейському спорі як особи, яка не брала участі у справі, тоді як третейський суд вирішив питання про її права та обов`язки, а не як сторони (відповідача) у третейській справі №11/22.
8.19. Наведеним спростовуються доводи заяви ФГ "Стоянова І. С." про наявність підстави для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 відповідно до пункту 5 частини другої статті 350 ГПК України.
8.20. Відносно аргументів скаржника щодо третейського застереження, викладеного у договорах купівлі-продажу від 12.03.2020 № 37/20/60 та від 26.03.2020 № 63/20/55, колегія суддів зазначає наступне.
8.21. Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
8.22. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (частина перша статті 5 Закону України "Про третейські суди").
8.23. Відповідно до абз. 4 частини першої статті 2 Закону України "Про третейські суди" третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
8.24. В статті 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
8.25. За змістом статей 626, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
8.26. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом попередньої інстанції, укладені між сторонами договори купівлі-продажу від 12.03.2020 № 37/20/60 (пункт 8.5) та від 26.03.2020 № 63/20/55 (пункт 13.2) містять аналогічні третейські угоди, відповідно до яких всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю або частково, або у зв`язку з ним, або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду № 007-2005 від 21.06.2005, видане Київським міським управлінням юстиції) відповідно до Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tresud.aub.org.ua. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту.
8.27. Вищевикладені умови договорів свідчать про те, що сторони у цій справі уклали третейську угоду у формі третейського застереження в договорах купівлі-продажу про передачу будь-якого спору, що виникне на підставі вказаних договорів на розгляд третейського суду у відповідності до Регламенту третейського суду.
8.28. Наведеним спростовуються доводи скаржника про відсутність в обумовлених договорами третейських застереженнях вичерпного кола питань, які можуть передаватися на розгляд третейського суду.
8.29. Доказів визнання недійсними вищезгаданих договорів купівлі-продажу в цілому або в частині третейського застереження матеріали справи не містять.
8.30. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ФГ "Стоянова І. С." було подано до Господарського суду Київської області позови про визнання недійсними в частині договорів купівлі-продажу від 12.03.2020 № 37/20/60 та від 26.03.2020 № 63/20/55, за якими відкрито провадження у справах №911/1769/22 та №911/1766/22. Разом з цим, ухвалами Господарського суду Київської області від 31.10.2022 позови у справах №911/1769/22 та №911/1766/22 залишено без розгляду.
8.31. Таким чином, як на час розгляду справи Північним апеляційним господарським судом, так і на дату ухвалення даної постанови Верховним Судом відсутні докази недійсності укладених між сторонами договорів купівлі-продажу від 12.03.2020 № 37/20/60 та від 26.03.2020 № 63/20/55 (в цілому або їх окремих частин), у зв`язку з чим діє встановлена статтею 204 ЦК України презумпція правомірності правочину, про що вірно зазначив суд попередньої інстанції у своїй ухвалі.
8.32. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком Північного апеляційного господарського суду про відсутність доказів на підтвердження недійсності третейського застереження, викладених у тексті договорів купівлі-продажу від 12.03.2020 №37/20/60 та від 26.03.2020 №63/20/55. Протилежного скаржником не доведено.
8.33. Аргументи апеляційної скарги відносно того, що умови договорів купівлі-продажу №63/20/55 від 26.03.2020 та №37/20/60 від 12.03.2020 є несправедливими, виходять за межі розгляду господарськими судами заяви про скасування рішення третейського суду.
8.34. Крім того, апелянт стверджує про те, що зі змісту оскаржуваного рішення третейського суду вбачається заінтересованість судді Мамченко Ю.В. в результаті вирішення спорів по третейських справах №4/21 і №11/22. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з наведеним в апеляційній скарзі обґрунтуванням вказаний аргумент фактично зводиться до незгоди ФГ "Стоянова І. С." з третейським застереженням в редакції укладених між сторонами договорів купівлі-продажу від 12.03.2020 № 37/20/60 та від 26.03.2020 №63/20/66. Однак, як уже зазначалося вище, названі договори не визнавалися недійсними, а тому їх правомірність презюмується в силу статті 204 ЦК України. До того ж, стаття 51 Закону України "Про третейські суди" та стаття 350 ГПК України не містить такої підстави для скасування рішення третейського суду, як заінтересованість судді в результаті вирішення спору у третейській справі.
8.35. Відносно твердження скаржника про те, що склад третейського суду, яким прийнято рішення у справі №11/22 не відповідав вимогам закону, оскільки сторонами не було погоджено кількісного складу третейського суду безпосередньо в третейському суді, колегія суддів зазначає наступне.
8.36. Відповідно до статей 16, 17 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.
8.37. За змістом третейських угод, що викладені в договорах купівлі-продажу від 12.03.2020 № 37/20/60 та від 26.03.2020 № 63/20/55, сторони погодили передачу спорів на вирішення Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків відповідно до його Регламенту, а також підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту.
8.38. За висновком Північного апеляційного господарського суду, склад третейського суду, яким прийнято рішення у справі № 11/22, визначений відповідно до вимог Закону України "Про третейські суди", Регламенту зазначеного Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків та викладених сторонами в пункті 8.5 договору купівлі-продажу від 12.03.2020 №37/20/60 та в пункті 13.2 договору купівлі-продажу від 26.03.2020 №63/20/66 третейських застережень.
8.39. Вказаного висновку суд попередньої інстанції дійшов, дослідивши Регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в редакції, чинній на момент розгляду справи третейським судом.
8.40. Так в статті 16 Регламенту зазначено про те, що суддями Третейського суду є особи, які відповідають вимогам, що встановлені в "Положенні про постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків" та внесені до списку третейських суддів Третейського суду. Судді Третейського суду здійснюють третейський розгляд самостійно. При здійсненні третейського розгляду судді незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону.
8.41. Формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею. Якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова Третейського суду або заступник повинен призначити суддю (стаття 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків).
8.42. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом попередньої інстанції, розпорядженням Голови Третейського суду при Асоціації Українських банків Жукова А.М. у справі №11/22 відповідно до п.2 ст. 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в редакції, чинній на момент розгляду справи третейським судом, призначено суддю Мамченко Ю.В.
8.43. В пункті 8.5 договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та в пункті 13.2 договору купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020 не передбачено розгляд справи колегією третейських суддів. Тобто третейські застереження не містять відомостей щодо кількості третейських суддів та/або особи конкретного третейського судді.
8.44. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що склад третейського суду у справі №11/22 визначено відповідно до положень третейських угод та згідно з Регламентом Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків і Законом України "Про третейські суди", а тому рішення третейського суду прийнято складом третейського суду, що відповідав вимогам закону.
8.45. Дійшовши вказаного висновку, Суд відхиляє протилежні доводи скаржника як такі, що не знайшли свого підтвердження, а відтак не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення третейського суду.
8.46. Посилання скаржника в обґрунтування підстав для скасування рішення третейського суду у справі №11/22 на те, що згадане рішення ухвалене без участі його представника, без дотримання третейським судом засад верховенства права й рівності учасників судового розгляду, оскільки не було забезпечено право відповідача на участь у засіданні третейського суду та право на подання відзиву на позовну заяву, відхиляються Судом як такі, що виходять за межі розгляду господарськими судами заяви про скасування рішення третейського суду та не узгоджуються виключним переліком підстав скасування рішення третейського суду, наведеного у статті 350 ГПК України та статті 51 Закону України "Про третейські суди".
8.47. З аналогічних підстав відхиляються аргументи апеляційної скарги про те, що ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" у позовній заяві до третейського суду здійснило нарахування, які не відповідають дійсності та умовам договорів купівлі-продажу №63/20/55 від 26.03.2020 та №37/20/60 від 12.03.2020, оскільки господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому та по суті заявлених та розглянутих вимог, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України.
8.48. Таким чином, наведені скаржником підстави для скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 не знайшли свого підтвердження, спростовуються наявними у справі матеріалами і встановленими судом обставинами, які свідчать про те, що: справа №11/22 була підвідомча Постійно діючому Третейському суду при Асоціації українських банків відповідно до закону (з урахуванням визначеної у договорах купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 та у №63/20/66 від 26.03.2020 третейської угоди); рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; невідповідність складу третейського суду вимогам Закону України "Про третейські суди" та третейській угоді не доведено.
8.49. Незгода з ухваленим рішенням суду не означає його незаконність, як і не може вказувати на незаконність рішення його негативні наслідки для позивача чи відповідача, оскільки настання цих наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь однієї із сторін є звичайним, передбаченим господарським процесом, наслідком.
8.50. Згідно з частиною четвертою статті 349 ГПК України суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
8.51. В частині першій статті 350 ГПК України передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею.
8.52. За результатами перегляду цієї справи судом не встановлено наявність визначених в статті 350 ГПК України та статті 51 Закону України "Про третейські суди" підстав для скасування оскаржуваного рішення третейського суду, у зв`язку з чим заява ФГ "Стоянова І. С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 задоволенню не підлягає.
8.53. Відносно аргументів апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №873/70/22, не дивлячись на ту обставину, що на розгляді Господарського суду Київської області перебували справи №911/1769/22 та №911/1766/22 за позовами ФГ "Стоянова І.С." до ТОВ "HOP-ЕСТ АГРО" про визнання недійсними частини договорів купівлі-продажу від 12.03.2020 №37/20/60, від 26.03.2020 №63/20/66 та застосування наслідків їх недійсності, колегія суддів зазначає наступне.
8.54. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
8.55. Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі №873/70/22, оскільки первісно подану позовну заяву ФГ "Стоянова І. С." про визнання недійсними договорів та застосування наслідків їх недійсності було повернуто Господарським судом Київської області. Крім того, на дату постановлення оскаржуваної ухвали Північного апеляційного господарського суду ФГ" Стоянова І. С." не надало доказів на підтвердження того, що компетентним судом прийнято до розгляду позовні заяви про визнання частково недійсними договорів купівлі-продажу від 12.03.2022 №37/20/60 та від 26.03.2020 №63/20/66 та застосування наслідків їх недійсності.
8.56. Враховуючи, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України підставою для зупинення провадження у справі є саме перебування іншої справи на розгляді у відповідному суді, а скаржником не були надані докази прийняття до розгляду його позовних заяв, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №873/70/22.
8.57. Відносно посилання скаржника на те, що суд попередньої мав відкласти розгляд справи на іншу дату за наявності відомостей про подання вищезгаданих позовів ФГ "Стоянова І. С.", колегія суддів зазначає, що основною передумовою для відкладення розгляду справи є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Оскільки Північному апеляційному господарському суду не було доведено існування обставин, які б свідчили про неможливість розгляду заяви ФГ "Стоянова І. С." про скасування рішення третейського суду у справі № 11/22 у судовому засіданні 29.09.2022 (дата постановлення оскаржуваної ухвали у справі № 873/70/22), підстави для відкладення розгляду справи були відсутні.
8.58. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
9.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
9.3. За результатами перегляду оскарженого судового рішення Верховний Суд дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у цій справі відсутні і апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
10. Судові витрати
10.1. Судовий збір за подання апеляційної скарги згідно зі статтею 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 253, 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." залишити без задоволення.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі №873/70/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді В. В. Білоус
В. Я. Погребняк