ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 107135653

Озвучення тимчасово недоступне

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022

м. Івано-Франківськ

Справа № 909/634/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання - за дорученням судді помічник судді Павлюк У. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про стягнення 4 774, 19 грн шкоди, завданої неправомірними діями внаслідок виплати допомоги з безробіття,

за участю:

представниці відповідача Бойчук С.І.,

представник позивача в судове засідання не з`явився,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. Івано-Франківський обласний центр зайнятості заявив позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення 29 131, 75 грн шкоди, завданої неправомірними діями внаслідок виплати допомоги з безробіття.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма господарського судочинства.

Згідно з ухвалою від 22.08.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. За клопотанням позивача розгляд справи призначено в судовому засіданні з повідомленням сторін.

2.2. Розгляд справи.

Судове засідання 21.09.2022 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Малєєвої О.В., тому розгляд справи по суті призначено на 13.10.2022.

В судовому засіданні 13.10.2022 за клопотанням позивача відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відклав розгляд справи по суті.

2.3. Участь в судовому засіданні представників сторін.

Представник позивача подав заяву від 20.10.2022 (вх.№14293/22 від 24.10.2022) про розгляд справи без участі представника позивача. Вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1. Позовна заява від 17.08.2022 №2537-06/29-22 (вх.№11190/22 від 18.08.2022).

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що за період з 16.07.2021 до 08.12.2021 позивач виплатив ОСОБА_1 4 774, 19 грн допомоги по безробіттю. Статус безробітної їй було надано у зв`язку з відсутністю призначеної пенсії. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №300/2014/21 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з моменту звернення. Тому позивач просить стягнути з відповідача виплачену ОСОБА_1 допомогу з безробіття в сумі 4 774, 19 грн. Позовні вимоги мотивовані приписами ст. 1166 ЦК України, ст. 43 ЗУ "Про зайнятість населення", ст. 8, 22, 23, 31, 34 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. 107 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

3.2. Відзив на позов від 05.09.2022 № 0900-0903-7/30238 (вх. №11682/22 від 06.09.2022).

Позов не визнає. Зазначає, що ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком, як матері інваліда дитинства. Рішенням відповідача від 02.04.2022 №599 їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не надала висновок ЛКК чи висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18 років. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась із позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суду. За рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено та зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, як матері інваліда з дитинства відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з моменту звернення. Згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 вказане рішення залишено без змін. Отже рішення набрало законної сили 02.11.2021. Вважає, що на момент виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю їй було відомо про рішення Івано-Франківського адміністративного суду від 15.06.2021, і вона не виконала обов`язку щодо своєчасного повідомлення позивача про ці обставини, що передбачено абз. 1 ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Крім того вважає, що відповідальність за порушення вимог ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачена для роботодавців, яким відповідач щодо ОСОБА_1 не є.

3.3. Відповідь на відзив від 09.09.2022 № 2883-06/29-22 (вх. №12095/22 від 14.09.2022).

Підтвердив викладені відповідачем обставини і вказав, що його твердження про невиконання обов`язку ОСОБА_1 . На момент виплати їй допомоги по безробіттю тобто з 16.07.2021 було відомо про рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021. Проте це рішення відповідач не виконав, а оскаржив до апеляційного суду. Вказане рішення відповідач виконав тільки після набрання законної сили вказаним рішенням, а саме після 02.11.2021.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. В Івано-Франківський міський центру зайнятості 16.07.2021 звернулась ОСОБА_3 , якій 16.07.2021 надано статус безробітної.

4.2. За період з 16.07.2021 до 08.12.2021 позивач виплатив ОСОБА_3 допомогу по безробіттю в сумі — 4 774, 19 грн.

4.3. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі № 300/2014/21 позов задоволено - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за №599 від 02.04.2020 про відмову у призначенні, зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_2 . Дострокову пенсію за віком, як матері інваліда з дитинства відповідно до ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з моменту звернення.

Відповідач оскаржив це рішення в апеляційному порядку. Згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 вказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

4.4. В цьому рішенні суду встановлені такі обставини.

ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства. За результатом розгляду цієї заяви та поданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в області 02.04.2020 прийнято рішення №599 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись на відсутність висновку лікарської консультативної комісії про можливість настання інвалідності до досягнення дитиною 18 років.

Суд встановив наявність у ОСОБА_3 всіх умов, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 115 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” для призначення дострокової пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, з моменту звернення і неправомірність рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

4.5. Згідно з довідкою відповідача від 16.12.2021 (вих. №1005) ОСОБА_3 знаходиться на обліку у відповідача і отримує пенсію за віком з 29.02.2020. За грудень 2021 р. їй виплачено 1 934 грн. Відповідач не надав доказів того, коли саме було виконане згадане рішення суду і призначена пенсія ОСОБА_3 .

4.6. Івано-Франківський центр зайнятості видав наказ №38 від 06.04.2022 “Про повернення коштів” і направив відповідачу вимогу від 07.04.2022 №831-06/29-22 про повернення виплачених коштів (поштове відправлення 7601004238620).

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 ЗУ “Про зайнятість населення” (в редакції, чинній на час виплати спірної заборгованості) статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 ЗУ “Про зайнятість населення”).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 44 ЗУ “Про зайнятість населення” зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону. Одним із видів забезпечення є допомога по безробіттю (ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Відповідно до наведених приписів позивач правомірно призначив і виплатив ОСОБА_3 спірну допомогу по безробіттю.

Здійснення вказаних виплат ОСОБА_3 є наслідком прийняття відповідачем рішення про відмову у призначенні їй дострокової пенсії за віком, оскільки у разі призначення такої пенсії допомога по безробіттю не підлягла б виплаті. В такому випадку ОСОБА_3 не підпала би під визначення особи, яка може набути статус безробітної.

5.2. Як передбачено ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спірні правовідносини є деліктними, а тому позивачу належить доводити неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. При цьому відповідно до принципів застосування норм закону в деліктних правовідносинах вина відповідача, як заподіювача шкоди, презюмується.

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що неправомірна поведінка відповідача встановлена при вирішенні справи № 300/2014/21, ця поведінка обумовила безпідставність виплати позивачем спірної допомоги по безробіттю і заподіяння йому шкоди. Відсутність вини відповідач не довів. А тому суд вважає доведеними всі елементи складу цивільного правопорушення.

5.3. Твердження відповідача про те, що ОСОБА_3 не виконала обов`язку, передбаченого абз. 1 ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", і не повідомила позивачу про рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021, не впливає на вирішення цього спору. До моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 300/2014/21 і його виконання відповідачем, а саме призначення вказаної пенсії ОСОБА_3 , спірні виплати були правомірними.

5.4. Той факт, що в ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачена відповідальність за порушення вимог законодавства для роботодавців, не виключає підстав для деліктної відповідальності відповідача на підставі ст. 1166 ЦК України.

6. Висновки суду.

6.1. Враховуючи викладене, позов належить до задоволення.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмір 2 481 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 29.07.2022 № 722.

7.2. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 45, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088) на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості (вул. Набережна ім. В. Стефаника, 34 Б, м. Івано-Франківськ, 76010, ідентифікаційний код 19390067) 4 774, 19 грн (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири гривні дев`ятнадцять копійок) шкоди, завданої неправомірними діями, внаслідок виплати допомоги з безробіття, а також судовий збір в розмірі 2 481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.11.2022.

Суддя О. В. Малєєва

Ухвала № 127896783

Відкрити повний перегляд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"02" червня 2025 р. Справа № 909/634/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого – судді Бонк Т.Б.,

Суддів Бойко С.М.,

Якімець Г.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області б/н від 25.034.2025 (вх. суду від 25.04.2025 № 01-05/1262/25)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2025 про задоволення скарги на дії державного виконавця (повну ухвалу складено 08.04.2025, суддя О.В. Малєєва)

у справі № 909/634/22

за позовом: Івано-Франківського міського центру зайнятості, м. Івано - Франківськ

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, м. Івано - Франківськ

про стягнення 4 774, 19 грн шкоди, завданої неправомірними діями внаслідок виплати допомоги з безробіття,

за участю головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка Валентина Юрійовича, м. Івано-Франківськ,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2025 у справі №909/634/22 скасовано рішення (повідомлення) головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка Валентина Юрійовича від 28.01.2025 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Зобов`язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка Валентина Юрійовича вчинити дії щодо прийняття до виконання наказу суду від 27.03.2023.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, відповідач оскаржив ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду 12.05.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області б/н від 25.034.2025 (вх. суду від 25.04.2025 № 01-05/1262/25) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2025 у справі № 909/634/22 залишено без руху, встановлено скаржнику 10 – денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2025 у справі № 909/634/22.

Ухвала Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 доставлена до електронного кабінету скаржника - 14.05.2025 о 19:49 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до абз. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки датою вручення відповідачу ухвали суду від 12.05.2025 у справі №909/634/22 про залишення апеляційної скарги без руху є 15.05.2025, останнім днем десятиденного строку на усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого судом було 26.05.2025 (відповідно до вимог статті 242 ГПК України).

23.05.2025 скаржник подав до суду заяву про поновлення строку на подачу апеляційної скарги.

В заяви про поновлення строку на звернення з апеляційною скаргою апелянт навів ряд рішень ЄСПЛ, наголосив про його конвенційне право на доступ до суду, яке поширюється в тому числі на апеляційне оскарження судового рішення.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, колегія суддів зазначає таке.

Повний текст оскаржуваної ухвали Господарського суду Івано-Франківської у цій справі складено 08.04.2025, отже останнім днем строку на апеляційне оскарження, визначене ст. 256 ГПК України було 18.04.2025, в той час як апелянт звернувся до суду 25.04.2025.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Поряд з цим, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України.

В силу приписів частин першої, другої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 2 ст. 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Частиною третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен:

1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги;

2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (позиція Верховного Суду у постанові від 20.04.2023 у справі № 9/41)

У постановах від 24 липня 2023 року (справа № 200/3692/21) та від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Слід зазначити, що 14.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зверталось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2025 у справі №909/634/22.

Ухвалою від 24.03.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області б/н від 14.03.2025 (вх. суду від 17.03.2025 № 01-05/718/25) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2025 про задоволення скарги на дії державного виконавця у справі № 909/634/22 залишено без руху.

Враховуючи те, що апелянт вимоги ухвали про без руху не виконав, ухвалою апеляційного суду від 15.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області б/н від 14.03.2025 (вх. суду від 17.03.2025 № 01-05/718/25) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2025 про задоволення скарги на дії державного виконавця у справі № 909/634/22 повернуто скаржнику на підставі частини 2 статті 260 ГПК України.

При цьому, судом було зазначено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ч. 8 ст. 174 ГПК України).

Судом встановлено, що вказана ухвала доставлена до електронного кабінету скаржника 15.04.2025 о 19:24 год.

Варто зауважити, що повторно скаржник подав апеляційну скаргу - 25.04.2025, тобто на десятий день після отримання ухвали про повернення.

При цьому, колегія суддів наголошує, що підставою повернення судом первісно поданої апеляційної скарги було відсутність доказів надсилання апеляційної скарги учасникам справи.

Водночас судом було чітко й зрозуміло зазначено скаржнику про його обоов`язок надіслати апеляційну скаргу учасникам справи з урахуванням положень статті 42 ГПК України та вказано, що у сторін наявний електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд".

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника стосовно гарантованого права на доступ до суду, водночас зауважує, що звернення до суду ставиться в залежність до норм процесуального закону.

Здійснивши, зокрема, послідовний аналіз практики Верховного Суду, наведеної вище, апеляційний суд зазначає, що скаржником не надано суду належних, допустимих доказів на підтвердження існування в нього об`єктивних причин, які б перешкоджали йому зверненню до суду в строки, визначені ГПК України.

Крім цього, беручи до уваги підставу повернення первісно поданої апеляційної скарги (відсутність доказів надсилання), апелянт не вказав про існування у нього причин, які унеможливили надсилання апеляційної скарги сторонам в стислі строки після повернення ухвали, адже апелянт звернувся до суду повторно на десятий день після отримання ухвали апеляційного суду про повернення первісно поданої апеляційної скарги (враховуючи при цьому те, що строк на оскарження ухвал суду першої інстанції становить десять днів).

Відповідно до п. 3 і п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

Водночас згідно ч.4 цієї статті кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи те, що скаржник в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали покликається виключно на практику ЄСПЛ, доказів на підтвердження поважності пропуску зі зверненням з апеляційною скаргою не наводить, беручи до уваги те, що повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося через десять днів з дати винесення ухвали про повернення апеляційної скарги, наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2025 суд визнає неповажними.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч.4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи, що апеляційну скаргу подано через систему «Електронний суд», тобто в електронному вигляді, така заява у паперовому вигляді апелянту не повертається.

Керуючись ст.ст. 234, 256, 260, 261 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області б/н від 25.034.2025 (вх. суду від 25.04.2025 № 01-05/1262/25) на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2025 про задоволення скарги на дії державного виконавця у справі № 909/634/22.

2. Надіслати ухвалу учасникам справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 Господарського процесуального кодексу України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець