ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 107135653

Озвучення тимчасово недоступне

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2022

м. Івано-Франківськ

Справа № 909/634/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання - за дорученням судді помічник судді Павлюк У. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Івано-Франківського міського центру зайнятості

до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про стягнення 4 774, 19 грн шкоди, завданої неправомірними діями внаслідок виплати допомоги з безробіття,

за участю:

представниці відповідача Бойчук С.І.,

представник позивача в судове засідання не з`явився,

ухвалив таке рішення.

1. Предмет позову.

1.1. Івано-Франківський обласний центр зайнятості заявив позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення 29 131, 75 грн шкоди, завданої неправомірними діями внаслідок виплати допомоги з безробіття.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Форма господарського судочинства.

Згідно з ухвалою від 22.08.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. За клопотанням позивача розгляд справи призначено в судовому засіданні з повідомленням сторін.

2.2. Розгляд справи.

Судове засідання 21.09.2022 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Малєєвої О.В., тому розгляд справи по суті призначено на 13.10.2022.

В судовому засіданні 13.10.2022 за клопотанням позивача відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відклав розгляд справи по суті.

2.3. Участь в судовому засіданні представників сторін.

Представник позивача подав заяву від 20.10.2022 (вх.№14293/22 від 24.10.2022) про розгляд справи без участі представника позивача. Вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.

3.1. Позовна заява від 17.08.2022 №2537-06/29-22 (вх.№11190/22 від 18.08.2022).

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що за період з 16.07.2021 до 08.12.2021 позивач виплатив ОСОБА_1 4 774, 19 грн допомоги по безробіттю. Статус безробітної їй було надано у зв`язку з відсутністю призначеної пенсії. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №300/2014/21 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з моменту звернення. Тому позивач просить стягнути з відповідача виплачену ОСОБА_1 допомогу з безробіття в сумі 4 774, 19 грн. Позовні вимоги мотивовані приписами ст. 1166 ЦК України, ст. 43 ЗУ "Про зайнятість населення", ст. 8, 22, 23, 31, 34 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", ст. 107 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

3.2. Відзив на позов від 05.09.2022 № 0900-0903-7/30238 (вх. №11682/22 від 06.09.2022).

Позов не визнає. Зазначає, що ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком, як матері інваліда дитинства. Рішенням відповідача від 02.04.2022 №599 їй було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не надала висновок ЛКК чи висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18 років. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулась із позовом до Івано-Франківського окружного адміністративного суду. За рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволено та зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, як матері інваліда з дитинства відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з моменту звернення. Згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 вказане рішення залишено без змін. Отже рішення набрало законної сили 02.11.2021. Вважає, що на момент виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю їй було відомо про рішення Івано-Франківського адміністративного суду від 15.06.2021, і вона не виконала обов`язку щодо своєчасного повідомлення позивача про ці обставини, що передбачено абз. 1 ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Крім того вважає, що відповідальність за порушення вимог ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачена для роботодавців, яким відповідач щодо ОСОБА_1 не є.

3.3. Відповідь на відзив від 09.09.2022 № 2883-06/29-22 (вх. №12095/22 від 14.09.2022).

Підтвердив викладені відповідачем обставини і вказав, що його твердження про невиконання обов`язку ОСОБА_1 . На момент виплати їй допомоги по безробіттю тобто з 16.07.2021 було відомо про рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021. Проте це рішення відповідач не виконав, а оскаржив до апеляційного суду. Вказане рішення відповідач виконав тільки після набрання законної сили вказаним рішенням, а саме після 02.11.2021.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. В Івано-Франківський міський центру зайнятості 16.07.2021 звернулась ОСОБА_3 , якій 16.07.2021 надано статус безробітної.

4.2. За період з 16.07.2021 до 08.12.2021 позивач виплатив ОСОБА_3 допомогу по безробіттю в сумі — 4 774, 19 грн.

4.3. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі № 300/2014/21 позов задоволено - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за №599 від 02.04.2020 про відмову у призначенні, зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_2 . Дострокову пенсію за віком, як матері інваліда з дитинства відповідно до ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з моменту звернення.

Відповідач оскаржив це рішення в апеляційному порядку. Згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 вказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду залишено без змін.

4.4. В цьому рішенні суду встановлені такі обставини.

ОСОБА_3 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком як матері особи з інвалідністю з дитинства. За результатом розгляду цієї заяви та поданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в області 02.04.2020 прийнято рішення №599 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, посилаючись на відсутність висновку лікарської консультативної комісії про можливість настання інвалідності до досягнення дитиною 18 років.

Суд встановив наявність у ОСОБА_3 всіх умов, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 115 ЗУ “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” для призначення дострокової пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, з моменту звернення і неправомірність рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

4.5. Згідно з довідкою відповідача від 16.12.2021 (вих. №1005) ОСОБА_3 знаходиться на обліку у відповідача і отримує пенсію за віком з 29.02.2020. За грудень 2021 р. їй виплачено 1 934 грн. Відповідач не надав доказів того, коли саме було виконане згадане рішення суду і призначена пенсія ОСОБА_3 .

4.6. Івано-Франківський центр зайнятості видав наказ №38 від 06.04.2022 “Про повернення коштів” і направив відповідачу вимогу від 07.04.2022 №831-06/29-22 про повернення виплачених коштів (поштове відправлення 7601004238620).

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 ЗУ “Про зайнятість населення” (в редакції, чинній на час виплати спірної заборгованості) статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч. 2 ст. 43 ЗУ “Про зайнятість населення”).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 44 ЗУ “Про зайнятість населення” зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону. Одним із видів забезпечення є допомога по безробіттю (ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Відповідно до наведених приписів позивач правомірно призначив і виплатив ОСОБА_3 спірну допомогу по безробіттю.

Здійснення вказаних виплат ОСОБА_3 є наслідком прийняття відповідачем рішення про відмову у призначенні їй дострокової пенсії за віком, оскільки у разі призначення такої пенсії допомога по безробіттю не підлягла б виплаті. В такому випадку ОСОБА_3 не підпала би під визначення особи, яка може набути статус безробітної.

5.2. Як передбачено ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Спірні правовідносини є деліктними, а тому позивачу належить доводити неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. При цьому відповідно до принципів застосування норм закону в деліктних правовідносинах вина відповідача, як заподіювача шкоди, презюмується.

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що неправомірна поведінка відповідача встановлена при вирішенні справи № 300/2014/21, ця поведінка обумовила безпідставність виплати позивачем спірної допомоги по безробіттю і заподіяння йому шкоди. Відсутність вини відповідач не довів. А тому суд вважає доведеними всі елементи складу цивільного правопорушення.

5.3. Твердження відповідача про те, що ОСОБА_3 не виконала обов`язку, передбаченого абз. 1 ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", і не повідомила позивачу про рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.06.2021, не впливає на вирішення цього спору. До моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 300/2014/21 і його виконання відповідачем, а саме призначення вказаної пенсії ОСОБА_3 , спірні виплати були правомірними.

5.4. Той факт, що в ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачена відповідальність за порушення вимог законодавства для роботодавців, не виключає підстав для деліктної відповідальності відповідача на підставі ст. 1166 ЦК України.

6. Висновки суду.

6.1. Враховуючи викладене, позов належить до задоволення.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмір 2 481 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 29.07.2022 № 722.

7.2. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 45, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088) на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості (вул. Набережна ім. В. Стефаника, 34 Б, м. Івано-Франківськ, 76010, ідентифікаційний код 19390067) 4 774, 19 грн (чотири тисячі сімсот сімдесят чотири гривні дев`ятнадцять копійок) шкоди, завданої неправомірними діями, внаслідок виплати допомоги з безробіття, а також судовий збір в розмірі 2 481 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07.11.2022.

Суддя О. В. Малєєва

Ухвала № 126428495

Відкрити повний перегляд

УХВАЛА

05.03.2025

м. Івано-Франківськ

Справа № 909/634/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В., секретар судового засідання Поп`юк Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Івано-Франківського міського центру зайнятості від 11.02.2025 (вх.№ 1190/25) на рішення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання

у справі, в якій

позивач - Івано-Франківський міський центр зайнятості,

відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

про стягнення 4 774,19 грн шкоди, завданої неправомірними діями внаслідок виплати допомоги з безробіття,

за участю представниці позивача (стягувача) Бениш Ю.С.,

інші учасники справи в судове засідання не з`явилися,

установив таке.

1. Зміст поданої скарги, позиція учасників справи.

1.1. Позивач (стягувач) подав скаргу про визнання протиправним рішення державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка Валентина Юрійовича від 28.01.2025 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. (далі - скарга). Скаргу обґрунтовує тим, що господарським судом Івано-Франківської області 01.11.2022 прийнято рішення про задоволення позову. На виконання цього рішення 27.03.2023 видано наказ. Івано-Франківський міський центр зайнятості 09.11.2023 звернувся до Відділу примусового виконання рішень з заявою про прийняття наказу до виконання, але 15.11.2023 отримав повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання. Івано-Франківський міський центр зайнятості 11.01.2024 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби, проте 19.01.2024 наказ також повернуто без виконання. У зв`язку з наведеним 28.05.2024 стягувач подав позов до Івано-Франківського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.08.2024 у справі №3004216/24 позов задоволено. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби прийняти наказ від 27.03.2023 до виконання. Водночас постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 вказане рішення скасоване, в позові відмовлено. Суд апеляційної інстанції вказав, що наказ підлягає виконанню в порядку та за процедурами, визначеними ЗУ "Про виконавче провадження". Тому стягувач 16.12.2024 звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про прийняття наказу від 27.03.2023 до виконання.

Вважає, що державний виконавець протиправно прийняв рішення (повідомлення) від 28.01.2025 про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4. ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження".

1.2. Державний виконавець письмових пояснень щодо поданої скарги не надав.

2. Вирішення процесуальних питань.

2.1. Державний виконавець в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином згідно з ухвалою суду від 14.02.2025. Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка державного виконавця, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

2.2. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді повний текст ухвали складено 08.04.2025.

3. Обставини справи.

3.1. Суд ухвалив рішення від 01.11.2022 про задоволення позову - стягнув з відповідача на користь позивача 4 774,19 грн шкоди, завданої неправомірними діями, внаслідок виплати допомоги з безробіття, а також судовий збір в розмірі 2 481 грн.

На виконання рішення суду видано наказ від 27.03.2023.

3.2. За твердженнями позивача (стягувача), 09.11.2023 він пред`явив вказаний наказ до виконання до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства, який 15.11.2023 надіслав повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. У зв`язку з цим 11.01.2024 стягувач звернувся з заявою про прийняття до виконання вказаного наказу до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, яке листом від 19.01.2024 повернуло наказ без виконання. Підставою для повернення було те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не обслуговується у Головному управлінні казначейства.

3.3. Стягувач 28.05.2024 звернувся з позовною заявою до Івано-Франківського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області.

Згідно з рішенням від 27.08.2024 у справі № 300/4216/24 позовні вимоги було задоволено. Проте постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 вказане рішення скасовано, в задоволенні позову відмовлено. Суд апеляційної інстанції вказав, що наказ підлягає виконанню в порядку та за процедурами, визначеними ЗУ "Про виконавче провадження".

3.4. Стягувач 16.12.2024 звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою про прийняття наказу від 27.03.2023 до виконання.

Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночко Валентин Юрійович 28.01.2025 прийняв рішення (повідомлення) про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4. ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки стягнення коштів з державних органів здійснюється органами державного казначейського обслуговування.

Стягувач отримав вказане рішення 04.02.2025 (вх.№977/24-25).

4. Норми права та мотиви, якими суд керувався при постановленні ухвали.

4.1. Щодо дотримання строків оскарження.

Як передбачено п. а) ч. 1 ст. 341 ГПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права.

Стягувач отримав оскаржуване рішення 04.02.2025 і звернувся зі скаргою до суду 11.02.2025. А тому строк на оскарження рішення (повідомлення) від 28.01.2025 не пропущений.

4.2. Щодо права державного виконавця здійснювати примусове виконання рішення у цій справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ч. 1 ст. 5 "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються.

В п. 10 ч. 4 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, зокрема, якщо виконавчий документ пред`явлено не за підвідомчістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, то здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або з боржників визначено у постанові КМУ від 03.08.2011 №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" (далі – Порядок № 845).

Відповідно до п. 2 Порядку № 845 боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Як встановлено в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 у справі № 300/4216/24, Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області листом від 19.01.2024 повернуло наказ стягувачу без виконання, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не обслуговується у Головному управлінні казначейства.

Згідно з ч. 3 ст. 8 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені - законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Фінансування пенсійних виплат та видатків на утримання органів Пенсійного Фонду України проводиться не через рахунки, відкриті в органах казначейства, а через рахунки, відкриті в установах банків.

Згідно з п. 2 ст. 76 ЗУ ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду і зберігаються на окремих рахунках територіальних органів Пенсійного фонду в уповноваженому банку.

Розпорядженням КМУ від 21.10.2004 № 25-р в якості уповноваженого банку, який провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду України, визначено АТ "Ощадбанк".

Отже, чинним законодавством не передбачено повноважень органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснювати списання коштів з рахунків боржника, відкритих в банківських установах. Такі права мають органи Державної виконавчої служби відповідно до положень ЗУ "Про виконавче провадження".

За таких обставин оскаржуване рішення суперечить наведеним положенням законів.

4.3. За приписами ч. 2 ст. 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржуване рішення та зобов`язує державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

5. Висновки суду.

5.1. Враховуючи викладене, суд доходить висновку про задоволення скарги і скасування рішення (повідомлення) головного державного виконавця від 28.01.2025 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та зобов`язує головного державного виконавця вчинити дії щодо прийняття до виконання наказу суду від 27.03.2023.

Керуючись ст. 232 - 235, 253 - 257, 339 - 343 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скасувати рішення (повідомлення) головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка Валентина Юрійовича від 28.01.2025 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

Зобов`язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка Валентина Юрійовича вчинити дії щодо прийняття до виконання наказу суду від 27.03.2023.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, повідомити суд і стягувача не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів дня оголошення ухвали.

Повний текст ухвали складено 08.04.2025.

Суддя О. В. Малєєва