ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: [email protected]
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"27" жовтня 2022 р.
м. Одеса
Справа № 916/1994/22
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Гута С.Ф.
при секретарі судового засідання Борисовій Н.В.
розглядаючи справу № 916/1994/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА"
до відповідачів: Державного підприємства "ХЕРСОНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонський порт”
про стягнення 1000723,82 грн заборгованості,
за участю представників сторін:
від позивача: Прокопець Б.М.
від відповідача 1: не з`явився,
від відповідача 2: не з`явився,
Господарським судом Одеської області у складі судді Гута С.Ф. розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" до відповідачів Державного підприємства "ХЕРСОНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю “Херсонський порт” про стягнення 1000723,82 грн заборгованості.
Указом Президента України № 341/2022 від 17 травня 2022 року у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено частково змінити статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року N 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року N 2119-IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до Рекомендацій Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 02.03.2022 року, запропоновано роз`яснювати громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із воєнними діями та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції (зазначаємо, що у відповідача по справі у його представника на сьогоднішній день не має технічної можливості приймати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції), по можливості відкладати розгляд справ. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
24.02.2022 р. Президентом України підписано Указ № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан запроваджено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
02.03.2022 р. на офіційному веб-сайті Ради суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, згідно з пункту 5 яких судам рекомендовано:
- по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.
- справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.
04.03.2022 р. Верховним Судом на офіційному веб-сайті опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, за змістом яких учасникам справи, чиї справи, перебувають в провадженні судів, які не припинили здійснювати правосуддя, рекомендовано подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.
При цьому у рекомендаціях Верховним Судом зазначено про те, що справи, які не є невідкладними, розглядатимуться лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження.
14.03.2022 р. Президентом України підписано Указ № 133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, який підтримано Верховною Радою України. Воєнний стан продовжено в Україні до 26 квітня 2022 р.
Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”. Продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який підтримано Верховною Радою України.
Частиною 2 статті 2 ГПК України встановлено, що суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” встановлено, що воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Господарський суд зазначає, що згідно з приписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку “розумності строку” розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк” в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства” роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
З огляду на вище викладене, господарський суд усвідомлюючи необхідність збереження найвищої соціальної цінності, якою в Україні є безпека, охорона життя та здоров`я громадян, які, в т.ч. представляють інтереси сторін у справі, під час впровадженого в Україні воєнного стану, враховуючи неявку представників учасників справи, відсутність в матеріалах справи письмової згоди учасників справи на розгляд справи за відсутності їх представників і з метою надання можливості учасникам реалізувати право на участі в судовому засіданні для розгляду справи по суті, відкладає розгляд справи в межах розумного строку, визначеного статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Оскільки строк підготовчого провадження закінчується 21.10.2022р., господарський суд з метою правильного та всебічного вирішення справи та, відповідно, з метою розгляду у підготовчому засіданні питань, визначених ст. 182 ГПК України, дійшов висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
У зв`язку із неможливістю вирішення питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України у даному підготовчому засіданні, підготовче засідання відкладено господарським судом.
Керуючись ч.3 ст.177, ч.2 ст.183, ст.ст.234 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017р.), суд
УХВАЛИВ:
1.Продовжити строк підготовчого провадження по справі №916/1994/22 на 30 днів.
2.Відкласти підготовче засідання нана "22" листопада 2022 р. о 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 13 (5 поверх), тел. 0(482)307-970.
3.Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.
4.Запропонувати сторони (представників сторін) з`явитися в судове засідання.
5.Забезпечити участь представника Прокопець Борис Мирославович в судовому засіданні у справі №916/1994/22, призначеному на "22" листопада 2022 р. о 11:30 год. в режимі відеоконференції відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.
6.До уваги представників сторін: у відповідності до п.п. 8, 45, 49 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021р. №1845/0/15-21, з 01.10.2022р. доступ користувачів до сервісу відеоконференцзв`язку ЄСІТС буде можливий тільки через Електронний кабінет Електронного суду (далі - ЕС) (https://cabinet.court.gov.ua). Для входу через ЕС необхідно авторизуватися в ЕС за допомогою свого кваліфікованого електронного підпису. Перевірити, щоб в профілі користувача ЕС було зазначено ту саму адресу електронної пошти, що і на сайті ВКЗ, в іншому випадку, змінити зазначену електронну адресу в ЕС. Перехід до ВКЗ виконується за допомогою окремого пункту меню в ЕС – “Відеозв`язок”. Після натискання зазначеного пункту користувач переходить на сайт ВКЗ авторизованим в обліковому записі.
Суддя С.Ф. Гут
Ухвала № 110997366
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: [email protected]
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову
"22" травня 2023 р.
м. Одеса
Справа № 916/1994/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
розглянувши зареєстровану 19.05.2023 р. за вх. № 2-689/23
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА"
про забезпечення позову
по справі № 916/1994/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" (58005, м. Чернівці, вул. Ясська, буд. 13, Код ЄДРПОУ 42828866)
до відповідачів: Державного підприємства "ХЕРСОНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" (73000, м. Херсон, просп. Ушакова, буд. 4, Код ЄДРПОУ 01125695) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ" (73003, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Потьомкінська, буд. 3, Код ЄДРПОУ 43569693)
про стягнення 1000723,82 грн заборгованості,
встановив:
17.08.2022 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "ХЕРСОНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" 1000723,82 грн заборгованості за спожиту у жовтні-листопаді 2021 р. електричну енергію.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2022 р. позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 916/1994/22 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.08.2022 р. прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1994/22, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.09.2022 р.
19.09.2022 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" пред`явлено до господарського суду клопотання про залучення співвідповідачем у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.09.2022 р. залучено до участі у справі співвідповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ" та відкладено підготовче засідання на 11.10.2022 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2023 р. відкладено підготовче засідання на 06.06.2023 р.
19.05.2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" звернулось до господарського суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову – 1000723,82 грн та судового збору – 15010,86 грн, які обліковуються на розрахункових рахунках Державного підприємства "ХЕРСОНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ".
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту Товариство з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" зазначає, що, на його переконання між відповідачами вчинялись дії стосовно приховання факту відступлення прав та обов`язків, не погоджених із позивачем як кредитором, що має на меті уникнення виконання зобов`язання із оплати вартості спожитої електричної енергії. При цьому неодноразове з`явлення Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ" клопотань про відкладення розгляду справи спрямовано на безпідставне затягування розгляду справи та уникнення зобов`язання із оплати вартості спожитої електричної енергії.
Відтак невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" про забезпечення позову у справі, суд дійшов до наступних висновків.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Отже, законодавець дозволяє суду забезпечити існуючий позов не тільки з мотивів неможливості чи ускладнення виконання рішення суду, але й у зв`язку з неможливістю чи ускладненням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В силу приписів частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктом 3 частини 1 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається після відкриття провадження у справі – до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до положень статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Зі змісту заяви вбачається, що заявник припускає вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, можливість ускладнення або унеможливлення виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до усталеної практики господарських судів, при вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно із статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (Рішення у справі "Горнсбі проти Греції", від 19 березня 1997 року).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Суд зазначає, що обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позовних вимог не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Касаційний господарський суд звертав увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Натомість, господарський суд, здійснивши в межах повноважень, визначених процесуальним законом, оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, а також надавши оцінку долученим заявником до матеріалів справи доказам, дійшов висновку, що подана заявником заява ґрунтується на бездоказових припущеннях щодо можливого ухилення Державним підприємством "ХЕРСОНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНСЬКИЙ ПОРТ" від виконання рішення суду про стягнення заборгованості у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому заявник не надав належних та допустимих доказів, в розумінні статей 76,77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Крім того, варто зазначити, що адресою місцезнаходження обох відповідачів є м. Херсон, який значний проміжок часу перебував у тимчасовій окупації Російської Федерації, відтак накладення арешту на грошові кошти може виразитись у негативних наслідках на повсякденній роботі підприємств.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами частини 1 статті 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно до частинами 1-3 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Як вбачається із поданої заяви про забезпечення позовної заяви, остання не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" у задоволенні заяви про забезпечення позову у зв`язку з недоведеністю обставин, з якими заявник пов`язує та обґрунтовує необхідність забезпечення позову.
Керуючись ст.ст.136-138,140,234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА ГРУПА" у задоволенні заяви про забезпечення позову (зареєстрована 19.05.2023 р. за вх. № 2-698/23).
Ухвала набрала чинності 22.05.2023 р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.
Суддя С.Ф. Гут