УХВАЛА
25 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 916/759/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Суховий В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєв В.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, позивач, скаржник)
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022
у справі № 916/759/16
за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі ФДМУ
до: 1) Приватного підприємства "Готельний комплекс "Курорт Еліт"; 2) Малого підприємства "Аліса",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Затоківської селищної ради,
про витребування майна з чужого володіння та його звільнення,
ВСТАНОВИВ:
ФДМУ 06.09.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 916/759/16; направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області. Також, скаржником до матеріалів касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 916/759/16 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.
Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2022 касаційну скаргу ФДМУ у справі № 916/759/16 залишено без руху; надано строк тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання: клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів; касаційної скарги в новій редакції із урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України; докази надіслання копій матеріалів усунених недоліків іншим учасникам даної справи.
Копію ухвали суду від 20.09.2022 отримано ФДМУ - 28.09.2022, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 916/759/16, ФДМУ 30.09.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, яке зареєстроване канцелярією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 05.10.2022.
До матеріалів зазначеного клопотання скаржником додано касаційну скаргу в новій редакції, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та докази надіслання іншим учасникам справи матеріалів усунених недоліків.
Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що введення воєнного стану в Україні є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження. При цьому, у зв`язку з небезпекою для життя, відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами, викликаними воєнним станом, працівники ФДМУ не завжди мають можливість для швидкої підготовки процесуальних документів у судових справах. Разом з тим, у юридичному департаменті ФДМУ мобілізованими є 2 працівники відділу претензійно-позовної роботи Управління представництва інтересів ФДМУ, які продовжують захищати державу, серед яких і є працівник, який був закріплений та відповідальний за справу № 916/759/16, та який здійснював написання процесуальних документів у даній справі та брав участь у судових засіданнях.
На підтвердження вказаних доводів, скаржником до матеріалів клопотання додано накази ФДМУ від 10.03.2022 № 150-к та від 25.04.2022 № 192к про увільнення працівників відділу претензійно-позовної роботи Управління представництва інтересів ФДМУ від роботи у зв`язку з призивом на військову службу.
У зв`язку з наведеними обставинами, ФДМУ просить суд поновити строк на касаційне оскарження у справі.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини третьої статті 288 ГПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та виходячи з положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, колегія суддів вважає наведені ФДМУ причини для поновлення строку на касаційне оскарження поважними, а відтак клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 916/759/16 слід задовольнити.
Перевіривши касаційну скаргу в новій редакції на відповідність вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню з огляду на таке.
У касаційній скарзі в новій редакції скаржник визначає підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Як було зазначено Верховним Судом в ухвалі від 20.09.2022 у справі № 916/759/16 про залишення касаційної скарги без руху, частина друга статті 287 ГПК України визначає і розмежовує підстави оскарження судових рішень передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України та підстави оскарження судових рішень визначених пунктами 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України.
Також Верховний Суд в ухвалі від 20.09.2022 у справі № 916/759/16 вказав, що при поданні касаційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, після її перегляду в апеляційному порядку, ФДМУ не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідну абзацом частини другої статті 287 ГПК України у разі оскарження судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України.
Водночас оскаржувана ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі, після її перегляду в апеляційному порядку належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).
Наведена вище скаржником у касаційній скарзі в новій редакції підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) підпадає під дію положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження судового рішення.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що скаржником протягом встановленого Судом строку не повністю усунуто недоліки касаційної скарги
Відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про повернення касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Отже, перевіркою щодо змісту касаційної скарги в новій редакції на відповідність вимог Господарського процесуального кодексу України, Верховним Судом встановлено, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині визначення передбаченої статтею 287 ГПК України підстави з огляду на касаційне оскарження судового рішення зазначеного у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України у спосіб, встановлений пунктом 5 частини другої статті 290 цього Кодексу, а тому касаційна скарга ФДМУ не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України.
При цьому, Верховним Судом ураховано принцип рівності сторін перед законом і судом, принцип змагальності судового процесу, з огляду на що належний баланс між забезпеченням реалізації звернення заявника до суду касаційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо форми та змісту касаційної скарги) та принципу res judicata, у даній справі судом касаційної інстанції дотримано.
Керуючись статтею 119, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Клопотання Фонду державного майна України про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 916/759/16 - задовольнити. Поновити Фонду державного майна України пропущений строк на подання касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі № 916/759/16 не приймати до розгляду і повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Суховий
Суддя І. Берднік
Суддя В. Зуєв
Ухвала № 73409985
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: [email protected]
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про відмову у прийнятті заяви про відмову від зустрічного позову
"11" квітня 2018 р.
м. Одеса
справа № 916/759/16
Господарський суд Одеської області у складі колегії:
головуючий суддя Петренко Н.Д.,
судді Малярчук І.А. та Оборотової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,
розглянувши заяву приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про відмову від зустрічного позову (вх. № 2-1923/18 від 10.04.2018 року) у справі № 916/759/16
за позовом: заступника прокурора Одеської області /м. Одеса, вул. Пушкінська, 3/ в інтересах держави в особі Фонду державного майна України /01601, м. Київ-133, вул. Канатна, 18/9, ЄДРПОУ 00032945/
до відповідачів: 1. малого підприємства “Аліса” /67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку “Зорі Тирасполя”, ЄДРПОУ 19061323/
2. приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” /67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 57-В, ЄДРПОУ 39420058/,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Затоківська селищна рада /67772, Одеська обл., смт. Затока, вул. Приморська, 21, ЄДРПОУ 04527052/
про витребування майна з чужого володіння та його звільнення
та за зустрічним позовом: приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” /67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Приморська, 57-В, ЄДРПОУ 39420058/
до відповідача за зустрічним позовом: заступника прокурора Одеської області /м. Одеса, вул. Пушкінська, 3/ в інтересах держави в особі Фонду державного майна України /01601, м. Київ-133, вул. Канатна, 18/9, ЄДРПОУ 00032945/
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом – Затоківська селищна рада /67772, Одеська обл., смт. Затока, вул. Приморська, 21, ЄДРПОУ 04527052/
про визнання права власності
за участю представників:
від прокурора: Тунік В.М., посвідчення № 031409 від 19.01.15 року;
від позивача за первісним позовом /відповідача за зустрічним позовом/: ОСОБА_1, довіреність в матеріалах справи;
від відповідача за первісним позовом малого підприємства “Аліса”: не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином;
від відповідача за первісним позовом /позивача за зустрічним позовом/ приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт”: ОСОБА_2, довіреність в матеріалах справи;
від третьої особи: не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду Одеської області на розгляді колегії суддів у складі: головуючий суддя Петренко Н.Д., судді Малярчук І.А. та Оборотова О.Ю. знаходиться справа № 916/759/16 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до малого підприємства “Аліса”, приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Затоківської селищної ради, про витребування майна з чужого володіння та його звільнення та за зустрічною позовною заявою приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” до заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом – Затоківської селищної ради про витребування майна з чужого володіння та його звільнення.
Ухвалою суду від 27.03.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про закриття провадження (вх. № 2-1500/18 від 12.03.2018 року) у справі № 916/759/16; закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/759/16 до судового розгляду по суті; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 11.04.2018 року.
10.04.2018 року через канцелярію до суду надійшла заява позивача за зустрічним позовом приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про відмову від зустрічного позову (вх. № 2-1923/18 від 10.04.2018 року) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 46 ГПК України та ст. 191 ГПК України.
В обґрунтування заяви ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” посилається на те, що адміністративна будівля, загальною площею 154,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, як об’єкт нерухомого майна припинила своє існування як об’єкт матеріального світу. Тому позивач за зустрічним позовом вважає, що задоволення зустрічного позову ПП «ГК «Курорт Еліт» не призведе до поновлення порушених прав позивача. Крім того ПП «ГК «Курорт Еліт» зазначає, що відсутність майна бази відпочинку «Зорі Тирасполя» в натурі, внаслідок припинення її існування як об’єкту матеріального світу є також підставою для відмови у задоволенні позовної заяви прокурора в інтересах Фонду державного майна України.
ПП «ГК «Курорт Еліт» підкреслює, що у зв’язку з тим, що неможливо навіть встановити технічні характеристики спірного об’єкту через їх знищення та руйнацію, то і привести дані будівлі до належного первісного стану, придатного для використання за цільовим призначенням, є технічно неможливим. Зробити це можна виключно шляхом нового будівництва, однак це будуть вже інші – нові об’єкти нерухомого майна.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що ні ПП «Готельний комплекс «Курорт Еліт», ні МП «Аліса» не здійснюють свою господарську діяльність на базі зазначеного майна та фактично не володіють базою відпочинку. Зокрема, МП «Аліса», яке є співвідповідачем у справі, не є ані власником, ані користувачем майна бази відпочинку «Зорі Тирасполя», що підтверджується насамперед рішенням господарського суду Одеської області від 17.12.2015 р. у справі № 916/2773/15, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016 року, а також рішенням господарського суду одеської області від 02.12.2011 у справі № 5/17-4110-2011, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року.
У судовому засіданні прокурор Тунік В.М. заперечував проти задоволення заяви позивача за зустрічним позовом приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про відмову від зустрічного позову, оскільки вважає неспроможними доводи ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про відсутність майна бази відпочинку «Зорі Тирасполя» в натурі.
Представник позивача за первісним позовом /відповідача за зустрічним позовом/ Фонду державного майна України - ОСОБА_1 у судовому заперечувала проти задоволення заяви позивача за зустрічним позовом приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про відмову від зустрічного позову.
Представник відповідача за первісним позовом /позивача за зустрічним позовом/ приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” - ОСОБА_2, яка діє в інтересах підприємства на підставі довіреності директора ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” № 5/4 від 05.04.2018 року, у судовому засіданні підтримала надану заяву про відмову від зустрічного позову на підставі доводів, викладених у заяві. При цьому представник підкреслила, що задоволення зустрічного позову ПП «ГК «Курорт Еліт» не призведе до поновлення порушених прав позивача, оскільки, адміністративна будівля, загальною площею 154,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, як об’єкт нерухомого майна припинила своє існування як об’єкт матеріального світу.
Судом встановлено, що предметом первісного позову заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (в редакції від 04.07.2016 року) /том 1 а.с. 194-204/ є витребування майна бази відпочинку „Зорі Тирасполя”, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгоро-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, за переліком будівель та споруд; а також зобов’язання звільнити державне майно бази відпочинку.
Предметом зустрічного позову ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” /том 2 а.с. 137-141/ є визнання права власності на об’єкт нерухомості, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, а саме: адміністративну будівлю, загальною площею 154,4 кв.м.
В ході розгляду справи № 916/759/16 ухвалою суду від 11.04.2017 року призначено судову будівельно-технічну експертизу для встановлення знаходження будівель та споруд бази відпочинку “Зорі Тирасполю”, які зазначені в наказі Фонду державного майна України № 2176 від 18.10.2004 та рішенні господарського суду Одеської області від 17.12.2015 у справі № 916/2773/15, на земельній ділянці, загальною площею 0,6914 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19; а також для визначення конкретно будівель та споруд, зокрема, бази відпочинку “Зорі Тирасполю”, які розташовані на вказаній земельній ділянці /вказати їх площу та технічний стан/.
Висновком експерта № 280/17, складеним 24.01.2018 року /том 4 а.с. 105-130/ встановлено, що конструктивні елементи будівель та споруд, які розташовані в межах досліджуваної земельної ділянки, знаходяться у зруйнованому технічному стані. Визначити в повному обсязі конструктивні та об’ємно-планувальні показники, функціональне призначення об’єктів дослідження технічно не надається можливим. Виняток становить нежитлова будівля, яка розташована з лівої сторони від входу на обстежувану ділянку. Технічний стан вказаної будівлі характеризується як «незадовільний». За технічними характеристиками обстежувана будівля є найбільш наближеною до будівлі охорони літ. «В» бази відпочинку «Зорі Тирасполю». Відповісти на поставлене питання, чи розташовані будівлі та споруди бази відпочину «Зорі Тирасполю», які зазначені в наказі Фонду державного майна України № 2176 від 18.10.2004 та рішенні господарського суду Одеської області від 17.12.2015 у справі № 916/2773/15, на земельній ділянці загальною площею 0,6914 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, не надається можливим. Досліджувані конструктивні елементи будівель та споруд, які знаходяться у зруйнованому технічному стані, та нежитлова будівля, яка розташована з лівої сторони від входу на обстежувану земельну ділянку, фактично розташовані в межах земельної ділянки за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19.
Відповідно до ст. 349 ЦК України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 46 ГПК України визначено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 191 ГПК України визначено, що позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи містяться відомості про реєстрацію за ПП "Лазурна-19", правонаступником якого є ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт”, об’єкту нерухомості, що розташований за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, а саме: адміністративну будівлю, загальною площею 154,4 кв.м. /том 4 а.с. 176-197 Інформація/.
Отже колегія суддів доходить до висновку, що дії представника приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” - ОСОБА_2, яка діє в інтересах підприємства на підставі довіреності директора ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” № 5/4 від 05.04.2018 року, щодо подання заяви про відмову від зустрічного позову /вх. № 2-1923/18 від 10.04.2018 року/ суперечать інтересам ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт”.
Аналіз висновку експерта № 280/17 від 24.01.2018 року, яким зокрема встановлено, що конструктивні елементи будівель та споруд, які розташовані в межах досліджуваної земельної ділянки, знаходяться у зруйнованому технічному стані та технічний стан нежитлової будівлі, яка розташована з лівої сторони від входу на обстежувану земельну ділянку характеризується як «незадовільний», дає підстави стверджувати, що доводи приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт”, викладені в заяві про відмову від зустрічного позову (вх. № 2-1923/18 від 10.04.2018 року) на підставі п. 2 ч. 1 ст. 46 ГПК України та ст. 191 ГПК України є безпідставними. Оскільки зруйнований та незадовільний стан конструктивних елементів спірного майна не позбавляє можливості власника привести їх у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням.
З цього приводу колегія суддів критично оцінює доводи ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” щодо технічної неможливості привести спірні об’єкти нерухомості до належного первісного стану, придатного для використання за цільовим призначенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Положеннями ч. 5 ст. 13 ГПК України визначено, що суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз’яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов’язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.
З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги безпідставність доводів ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” щодо відмови від зустрічного позову у зв'язку із знищенням спірного майна за зустрічним позовом, колегія суддів, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України /п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України/, приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про відмову від зустрічного позову (вх. № 2-1923/18 від 10.04.2018 року).
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 46, ст. 191, п. 4 ч.1 ст.231, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про відмову від зустрічного позову до заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом – Затоківська селищна рада, про визнання права власності /вх. № 2-1923/18 від 10.04.2018 року/.
Повний текст ухвали складено та підписано 16.04.2018 року.
Ухвала набрала законної сили 16.04.2018 року та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.Д. Петренко
Суддя І.А. Малярчук
Суддя О.Ю. Оборотова