ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2022 р. м. Київ Справа№ 873/70/22
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Станік С.Р.
за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.
за участю представників:
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО": Бонтлаб В.В.
Від Фермерського господарства "Стоянова І.С.": не з`явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С."
про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 (суддя третейського суду - Мамченко Ю.В.)
у справі №873/70/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"
до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С."
про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань - задоволено частково:
Стягнуто з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." (код ЄДРПОУ 22494020, 68454, Одеська область, Арцизький район, с.Надеждівка, вул.Центральна, буд.77) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 38953469) донарахований розмір грошових коштів, у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань за Договором купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 року, Договором, купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020 року у сумі 409 681 (чотириста дев`ять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривень 26 копійок.
Стягнуто з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." (код ЄДРПОУ 22494020, 68454, Одеська область, Арцизький район, с.Надеждівка, вул.Центральна, буд.77) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 38953469) третейський збір у сумі 4 496,81 (чотири тисячі чотириста дев`яносто шість) гривень 81 копійка.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням третейського суду, Фермерське господарство "СТОЯНОВА І.С." (28.07.2022 звернулось із заявою до Північного апеляційного господарського суду) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22, в якій просить суд скасувати вказане рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 передано на розгляд судді Станіка С.Р.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 346 Господарського процесуального кодексу України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов`язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.
Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом стороною, третьою особою протягом дев`яноста днів з дня ухвалення рішення третейським судом, а особою, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права та (або) обов`язки, - протягом дев`яноста днів з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ухвалення рішення третейського суду.
Стаття 347 Господарського процесуального кодексу України встановлює вимоги до форми і змісту заяви про скасування рішення третейського суду.
Відповідно до ст. 348 Господарського процесуального кодексу України суд до початку розгляду справи за клопотанням будь-кого з учасників судового розгляду може витребувати матеріали справи третейського розгляду, рішення в якій оскаржується, а також докази у порядку, встановленому цим Кодексом. Справа направляється до суду протягом п`яти днів з дня надходження такої вимоги.
За приписами ч. 1 ст. 349 Господарського процесуального кодексу України , справа про оскарження рішення третейського суду розглядається суддею одноособово протягом тридцяти днів з дня надходження до господарського суду заяви про скасування рішення третейського суду.
Північний апеляційний господарський суд визнав подані матеріали достатніми для прийняття заяви Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 (суддя Станік С.Р.) прийнято до розгляду заяву Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22, розгляд справи №873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 призначено на 06.09.2022, витребувано у Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків оригінали матеріалів третейської справи №11/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань, для огляду.
Також, вказаною ухвалою зобов`язано Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків надати до Північного апеляційного господарського суду : свідоцтво про реєстрацію третейського суду (належним чином засвідчену копію); положення про Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків (належним чином засвідчену копію); регламент Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків(належним чином засвідчену копію); список третейських суддів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 розгляд справи №873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно Діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 відкладено на 20.09.2022, а також запропоновано віповідачу надати відомості стосовно прийняття Господарським судом Київської області процесуального рішення стосовно руху позовної заяви від 05.09.2022 про визнання недійсним частини договорів № 37/20/60 від 12.03.2022 та № 63/20/66 від 26.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності; примірник позову від 05.09.2022 про визнання недійсним частини договорів № 37/20/60 від 12.03.2022 та № 63/20/66 від 26.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності, з відміткою суду про його реєстрацію канцелярією суду.
Також, вказаною ухвалою задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 20.09.2022 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" підтримав клопотання про об`єднання в одне провадження розгляд заяви ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу виконавчого документа на примусове виконання Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації український банків від 24.06.2022 року у справі № 11/22 (справа № 873/52/22) та розгляд заяви ФГ "Стоянова І.С." про скасування Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у справі № 11/22 (справа № 873/70/22) (вх. №09.1-13/11310/22 від 28.07.2022).
Суд, розглянувши заявлене клопотання в судовому засіданні 20.09.2022, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши думку присутнього представника стосовно заявленого клопотання, дійшов висновку про його необгрунтованість з огляду на наступне.
Розгляд заяв про скасування рішення третейського суду та про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду є окремими процесуальними інститутами, що регулюються відповідно Главами 1 і 2 розділу VII ГПК України.
Суд враховує, що згідно з ч. 5 ст. 354 ГПК України до постановлення ухвали по суті поданої заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду будь-яка сторона третейського розгляду в установлені законом порядку та строки має право звернутися до суду із заявою про скасування цього ж рішення та просити розглянути його спільно із заявою про надання дозволу на виконання цього рішення в одному провадженні.
Так само згідно з п. 8 ст. 349 Господарського процесуального кодексу України до постановлення ухвали за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду будь-яка сторона має право в установлені законом порядку та строки звернутися до цього самого суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання цього самого рішення та просити розглянути її спільно із заявою про скасування цього рішення в одному провадженні.
Також, ч. 4 ст. 354 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо до господарського суду надійшла заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява про оскарження і скасування цього рішення третейського суду, господарський суд на підставі статті 227 цього Кодексу зупиняє провадження по заяві про видачу наказу до набрання законної сили ухвалою суду, якою задоволено або відмовлено в задоволенні заяви про скасування оскарженого рішення третейського суду.
Отже, ГПК України не виключає можливості розгляду заяв, що стосуються однієї третейської справи, різними складами суду в різних (окремих) провадженнях, про що і зазначено в ч. 4 ст. 354 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, як слідує з наведених норм, спільний (об`єднаний) розгляд двох заяв, які стосуються рішення третейського суду і фактично містять зустрічні вимоги, можливий тоді, коли відповідна вимога (заява) заявляється (подається) конкретно суду, котрий вже відкрив провадження за іншою заявою, у відповідній справі (відповідному провадженні).
Водночас це не виключає для заявника можливості, як в даному випадку, подати відповідну заяву в загальному порядку без посилань на конкретний суд і вже відкрите провадження за заявою іншої сторони.
В такому разі визначення складу суду здійснюється на загальних засадах, встановлених ст. ст. 6 і 32 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 (головуючий суддя Євсіков О.О.) зупинено провадження у справі № 873/52/22 до набрання законної сили ухвалою суду у справі №873/70/22, якою буде задоволено або відмовлено в задоволенні заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 суд ухвалив:
- відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про об`єднання в одне провадження розгляд заяви ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу виконавчого документа на примусове виконання Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації український банків від 24.06.2022 року у справі № 11/22 (справа № 873/52/22) та розгляд заяви ФГ "Стоянова І.С." про скасування Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у справі № 11/22 (справа № 873/70/22) (вх. №09.1-13/11310/22 від 28.07.2022);
- відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про зупинення розгляду справи, у зв`язку з тим, що до Господарського суду Київської області подано позовну заяву від 05.09.2022 про визнання недійсним частини договорів № 37/20/60 від 12.03.2022 та № 63/20/66 від 26.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності , дослідивши наявні матеріали справи, оскільки Господарським судом Київської області повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" від 05.09.2022 про визнання недійсним частини договорів № 37/20/60 від 12.03.2022 та № 63/20/66 від 26.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності. Таким чином, обумовлені ст. 227 Господарського процесуального кодексу України підстави для зупинення провадження - відсутні.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 у справі № 873/70/22 зобов`язано Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків надати до Північного апеляційного господарського суду :
- свідоцтво про реєстрацію третейського суду (належним чином засвідчену копію);
- положення про Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків (належним чином засвідчену копію);
- регламент Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків(належним чином засвідчену копію);
- список третейських суддів.
При цьому, як встановлено судом з відповіді Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків № 47 від 17.08.2022, ксерокопії Регламенту третейського суду, Положення про Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків, списк третейських суддів, свідоцтво про реєстрацію Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків були надіслані в рамках розгляду заяви ТОВ "НОР-ЕСТ АГРО" про видачу виконавчого документа на примусове виконання Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації український банків від 24.06.2022 року у справі № 11/22, і відповідно, перебувають в межах сформованої справи № 873/52/22, яка перебуває в провадженні іншого судді.
А отже, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 у справі № 873/70/22 (яка перебуває в провадженні судді Станіка С.Р.), Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків, у повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 розгляд справи відкладено на 29.09.2022 з зобов`язанням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків надати визначений ухвалою суду перелік документів та відомостей.
28.09.2022 від Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли документи на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022.
У судовому засіданні 29.09.2022 судом поставлено на обговорення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про відкладення/зупинення розгляду справи, у зв`язку з тим, що до Господарського суду Київської області подано позовну заяву про визнання недійсним частини договорів № 37/20/60 від 12.03.2022 та № 63/20/66 від 26.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши присутнього представника, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про відкладення/зупинення розгляду справи, з огляду на те, що самим заявником повідомлено суд у попередньо письмовій заяві від 19.09.2022 про те, що Господарським судом Київської області повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" від 05.09.2022 про визнання недійсним частини договорів № 37/20/60 від 12.03.2022 та № 63/20/66 від 26.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності.
Крім того, станом на момент проведення судового засідання 29.09.2022, відповідачем не подано, а матеріали справи не містять доказів прийняття компетентним судом до розгляду вже розділених позовних заяв про визнання недійсним частини договорів № 37/20/60 від 12.03.2022 та № 63/20/66 від 26.03.2020 та застосування наслідків їх недійсності.
Наведені обставини також не є підставами для відкладення розгляду заяви Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22.
Таким чином, обумовлені ст. 227 Господарського процесуального кодексу України підстави для зупинення провадження розгляду заяви Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22, які і підстави для відкладення її розгляду - відсутні за наведених відповідачем обґрунтувань у зв`язку з чим суд відхиляє як необґрунтовану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про відкладення/зупинення розгляду справи (вх.. № 09-1-13/4597/22 від 22.09.2022 (ідентичне подано за допомогою системи «Електронний суд» 09.-1-13/14290/22), та від 28.09.2022).
У судовому засіданні 29.09.2022 взяв участь представник позивача (в режимі відеоконференції), який заперечував проти задоволення заяви ФГ «Стоянова І.С.» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22.
ФГ «Стоянова І.С.» в судове засідання 29.09.2022 представників не направило, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлене належним чином, зокрема, шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у визначені електронні кабінети учасників та на офіційні електронні адреси.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників позивача у третейській справі, не є перешкодою для розгляду поданої заяви.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Розглянувши заяву ФГ «Стоянова І.С.» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22, дослідивши наявні матеріали третейської справи № 11/22, суд встановив наступне.
Підставою для скасування рішення відповідач зазначає те, що третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (пункт 5 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України та п. 5 ст. 51 Закону України «Про третейські суди»), адже відповідач не приймав участі в судовому засіданні третейського суду, у якому було ухвалено оскаржуване рішення. При цьому, відповідачем було подано до третейського суду заяву про відкладення розгляду справи № 11/22, а також відповідач надіслати на ознайомлення матеріали справи № 11/22. Вказані заяви були подані на електронну адресу суду, а також направлені засобами поштового зв`язку, заповнена контактна форма на сайті суду та здійснено телефонний дзвінок. Проте, третейський суд безпідставно відхилив подані заяви та ухвалив оскаржуване рішення без участі представника відповідача, який був позбавлений надати свої заперечення проти позову.
Отже, на думку заявника, ухвалення третейським судом рішення участі представника відповідача, незабезпечення права відповідача на участь у засіданні третейського суду, а також права на надання відзиву на позовну заяву призвело до порушення вимог Закону України "Про третейські суди" та засад верховенства права й рівності учасників судового розгляду.
Крім того, заявник посилався на те, що всупереч ст. 14 Закону України «Про третейські суди» ним не надавалась згода на призначення чи обрання судді по справі № 11/22, і заявник не приймав участі в призначенні чи обранні судді, а третейським застереженням у договорах кількісний та особовий склад третейських суддів третейського суду сторонами не узгоджувався, не призначався та не обирався, а отже, склад та формування складу третейського суду, яким прийнято рішення по справі № 11/22 від 24.06.2022 не відповідав вимогам закону, що є підставою для скасування рішення відповідно до п. 4 ст. 350 Господарського процесуального кодексу України та п. 4 ст. 51 Закону України «Про третейські суди». При цьому, відповідач стверджує, що вказане порушення призвело до неможливості реалізації ним права на відвід.
Також, відповідач посилався на те, що:
- матеріали справи третейського розгляду № 11/22 не містять доказів, що вказаний спір розглядався у цьому третейському суді за спільним (позивача та відповідача) волевиявленням сторін та наданням відповідачем згоди на розгляд цього конкретного спору саме у третейському суді;
- враховуючи зміст третейського застереження, що викладене в договорах купівлі - продажу № 63/20/55 від 26.03.2020 та № 37/20/60 від 12.03.2020, відповідач стверджував про відсутність в ньому вичерпного кола питань, які можуть передаватися на розгляд третейського суду, оскільки діюче законодавство України не визначає таке поняття як вимоги, та не надає можливість встановити який саме спір та з яких саме питань може бути предметом розгляду третейського суду;
- відповідач стверджує про невідповідність третейського застереження вимогам ч. 5 ст. 12 Закону України «Про третейські суди», у зв`язку з чим воно є недійсним в силу ч. 7 вказаної статті, а тому у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» та п. 3 ч. 2 ст. 350 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, його нікчемність встановлена в силу закону;
В запереченнях на заяву про скасування рішення третейського суду позивач посилається на її безпідставність та необґрунтованість, просить відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що:
- відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу на предмет того, що Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24 червня 2022 року у справі №11/22 за позовом ТОВ «HOP-ЕСТ АГРО» до ФГ «СТОЯНОВА І.С.» про стягнення заборгованості, підлягає скасуванню;
- у Постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду (частина З статті 16 Закону України «Про третейські суди»; Регламентом встановлено, що формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею (частина 1 статті 17 Регламенту про Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків);
- У договорі купівлі-продажу №37/20/60 від 12 березня 2020 року та договорі купівлі-продажу №63/20/66 від 26 березня 2020 року, сторони погодили, що спільно підтверджують, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього Регламенту. Умови Договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди;
- рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24 червня 2022 року у справі №11/22 за позовом ТОВ «HOP-ЕСТ АГРО» до ФГ «СТОЯНОВА І.С.» про стягнення заборгованості винесена із дотриманням норм матеріального права, зокрема вимог Закону України «Про третейські суди», процесуального права, згідно з обумовленим в ньому третейським застереженням;
- доводи ФГ «СТОЯНОВА І.С.» стосовно його неналежного повідомлення про розгляд третейської справи №11/22 не можуть бути підставою для скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24 червня 2022 року у справі №11/22 за позовом ТОВ «HOP-ЕСТ АГРО» до ФГ «СТОЯНОВА І.С.» про стягнення заборгованості, адже у будь-якому випадку приписами ст. 51 Закону України «Про третейські суди» і ст. 350 ГПК України не передбачено такої підстави для оскарження та скасування рішення третейського суду як неповідомлення ним належним чином особи, яка брала участь у справі, про розгляд третейської справи, оскільки пункт 5 частини 3 статті 51 Закону У країни «Про третейські суди» та пункт 5 частини 2 статті 350 ГПК України визначають як підставу для скасування рішення третейського суду вирішення третейським судом питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі, а відповідач є саме стороною спору;
- у заяві ФГ «СТОЯНОВА І.С.» про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24 червня 2022 року у справі №11/22 відсутні посилання на те, чому саме кількісний склад суду та безпосередньо особа судді не відповідала вимогам закону, яким чином порушено процедуру визначення складу третейського суду, з яких підстав слід вважати що: третейський суддя, який прийняв оскаржуване рішення, не відповідає вимогам закону, а також жодним чином не обгрунтовано твердження про те, чи мали місце підстави для відводу чи самовідводу судді, чи були порушені обов`язки третейським суддею тощо;
- голова Третейського суду при Асоціації українських банків своїм розпорядженням призначив суддю Мамченко Ю.В. третейським суддею саме для розгляду позовної заяви ТОВ «HOP-ЕСТ АГРО», як це передбачено п. 2 ст. 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суд при Асоціації українських банків;
- як підтверджено матеріалами третейської справи №11/22, склад третейського суду формувався відповідно до Положення про Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків та Регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків. Під час проведення третейського розгляду справи відводів чи самовідводів третейському судді заявлено не було;
- як вбачається з матеріалів третейської справи№11/22, ФГ «СТОЯНОВА І.С.» не було подану заяву про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору, а тому з цього приводу третейським судом і не вирішувалося відповідного клопотання відповідно до вимог ч. 5 ст. 27 Закону України «Про третейські суди» та не виносилася мотивована ухвала з питань наявності чи відсутності компетенції;
- рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24 червня 2022 року у справі №11/22: не скасовано компетентним судом; дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону (з урахуванням визначеної у п.8.5. договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12 березня 2020 року та у п.13.2 договору купівлі-продажу №63/20/66 від 26 березня 2020 року третейської угоди); зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав Закону України «Про третейські суди» та третейській угоді, наявні обставини справи не містять.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при постановленні ухвали
За правилами пункту 11 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
Частинами третьою, четвертою статті 349 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 350 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.
Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду передбачені також статті 51 Закону України "Про третейські суди".
Виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про третейські суди", до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Підвідомчість справ третейським судам врегульована статтею 6 Закону України "Про третейські суди", в якій наведений перелік справ, які не можуть розглядати третейські суди.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 5, частини першої статті 12 Закону України "Про третейські суди" спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду (ч.ч. 1 - 3 ст. 16 Закону України "Про третейські суди").
У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов`язковий чи рекомендаційний характер (ч. 3 ст. 14 Закону України "Про третейські суди").
Дослідивши надані учасниками справи докази та матеріали третейської справи № 11/22, суд вбачає, що предметом спору в зазначеній третейській справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за отриманий товар та користування товарним кредитом, штрафів, пені, інфляційних втрат за договорами купівлі - продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 та №63/20/66 від 26.03.2020.
Тобто спір виник між сторонами з господарських правовідносин, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про третейські суди". Відповідний спосіб захисту прав (законних інтересів) передбачений частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України та частиною другою статті 20 Господарського кодексу України.
При цьому зазначений спір переданий сторонами на розгляд третейського суду шляхом вчинення третейського застереження безпосередньо в пунктах 8.5. договору купівлі - продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 та в пункті 13.2 договору купівлі - продажу №63/20/66 від 26.03.2020. Підстави для висновку про недійсність відповідного третейського застереження, відсутні, оскільки на момент розгляду цієї справи судом не встановлено, а в матеріалах справи відсутні докази недійсності укладених сторонами договорів (в цілому або його окремих частин), а відтак діє встановлена статтею 204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності правочину.
Також, суд встановив, що ухвалюючи рішення Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків не вирішував питання, які виходять за межі третейської угоди.
Склад третейського суду, яким прийнято рішення, визначений відповідно до вимог Закону України "Про третейські суди", Регламенту зазначеного Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків та викладених сторонами в пункті 8.5. договору купівлі - продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 та в пункті 13.2 договору купівлі - продажу №63/20/66 від 26.03.2020 третейських застережень.
Обставини невідповідності вимогам закону складу третейського суду, яким прийнято рішення, - матеріалами справи не підтверджується і не було доведено відповідачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд враховує, що у пункті 8.5. договору купівлі - продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 та в пункті 13.2 договору купівлі - продажу №63/20/66 від 26.03.2020 зазначено, що сторони домовились, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору, припиненні, зміні, визнанні недійсним повністю чи частково, або у зв`язку ним або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків за адресою: 02660 м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15, відповідно до регламенту вказаного суду, який є невід`ємною частиною даного третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду http://tretsud.aub.org.ua. При цьому, сторони договорів підтвердили, що вони ознайомлені з Регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього регламенту.
Відповідно, доводи відповідача стосовно відсутності в обумовлених договорами третейських застереженнях вичерпного кола питань, які можуть передаватися на розгляд третейського суду, оскільки діюче законодавство України не визначає таке поняття як вимоги, та не надає можливість встановити який саме спір та з яких саме питань може бути предметом розгляду третейського суду - є необґрунтованими та такими, що спростовуються змістом пункту 8.5. договору купівлі - продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 та пунктом 13.2 договору купівлі - продажу №63/20/66 від 26.03.2020.
В свою чергу, на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022, Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків надіслав належним чином засвідчені копії:
- Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків,затверджений рішенням Ради Асоціації українських банків від "22" квітня 2005 р., протокол № 2, із змінами, затвердженими: рішенням Ради Асоціації українських банків від "19" жовтня 2007 р., протокол № 4, рішенням Ради Асоціації українських банків, від "08" лютого 2008 р., протокол № 1, рішенням Ради Асоціації українських банків, від "25" липня 2008 р., протокол № 4, рішенням Ради Асоціації українських банків, від "31" жовтня 2008 р., протокол № 6, рішенням Ради Асоціації українських банків, від "22" липня 2010 р., протокол № 2, рішенням Ради Асоціації українських банків, від "17" листопада 2010 р., протокол № 3, рішенням Ради Асоціації українських банків, від « 31» жовтня 2018 р.; вказаний регламент також розміщено на сайті цього суду http://tretsud.aub.org.ua і було досліджено судом;
- положення про Постійно діючий третейський суд при Асоціації українських банків, зареєстрований Міністерством юстиції України, Свідоцтво № 007-2005 "21" червня 2005 р. , затверджене рішенням Ради Асоціації українських банків від 22.04.2005р протокол № 2 із змінами, затвердженими рішенням Ради Асоціації українських банків від 16.02.2007р., протокол № 1;
- Список третейських суддів Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, дослідивши який судом встановлено, що суддя Мамченко Ю.В. є суддею вказаного третейського суду;
- Свідоцтво про реєстрацію Постійно діючого третейського суду від 21.06.2005 № 007-2005.
Так, дослідивши Регламент Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в редакції, чинній на момент розгляду справи третейським судом, суд встановив, що статтею 16 визначено, що:
- суддями Третейського суду є особи, які відповідають вимогам, що встановлені в "Положенні про постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків" та внесені до списку третейських суддів Третейського суду (ч. 1);
- судді Третейського суду здійснюють третейський розгляд самостійно. При здійсненні третейського розгляду судді незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону (ч. 2).
Статтею 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в редакції, чинній на момент розгляду справи третейським судом, визначено, що формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді здійснюється в порядку, встановленому цим Регламентом. Якщо інше не передбачено третейською угодою справа розглядається одним суддею (п. 1). Якщо спір підлягає розгляду суддею одноособово, не пізніше 5 днів з моменту реєстрації позовної заяви Голова Третейського суду або заступник повинен призначити суддю.(п. 2)
В свою чергу, в матеріалах третейської справи № 11/22 наявне розпорядження Голови Третейського суду при Асоціації Українських банків Жукова А.М., згідно якого у справі № 11/22 відповідно до п. 2 ст. 17 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків в редакції, чинній на момент розгляду справи третейським судом, призначено суддю Мамченко Ю.В.
При цьому, суд враховує, що в пункті 8.5. договору купівлі - продажу № 37/20/60 від 12.03.2020 та в пункті 13.2 договору купівлі - продажу №63/20/66 від 26.03.2020 не передбачено розгляд справи колегією третейських суддів, а отже, розгляд справи правомірно здійснено одноособово суддею Мамченко Ю.В., який входить до складу третейських суддів суду і призначено у встановленому договорами та п. 16, 17 Регламентом порядку.
Відповідно, доводи відповідача стосовно того, що склад та формування складу третейського суду, яким прийнято рішення по справі № 11/22 від 24.06.2022 не відповідав вимогам закону, що є підставою для скасування рішення відповідно до п. 4 ст. 350 Господарського процесуального кодексу України та п. 4 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» - є необґрунтованими, спростовуються наявними матеріалами справи в сукупності з встановленими обставинами правомірності формування складу третейського суду.
Також, доводи відповідача про те, що третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі (пункт 5 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України та п. 5 ст. 51 Закону України «Про третейські суди»), адже відповідач не приймав участі в судовому засіданні третейського суду, у якому було ухвалено оскаржуване рішення - судом відхиляються з огляду на наступне.
Так, суд зазначає, що положення пункту 5 частини другої статті 350 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5 частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" стосуються саме кола осіб, які не є учасниками справи, але рішення третейського суду стосується їх прав, інтересів та обов`язків або в рішенні міститься судження про права (інтереси, обов`язки) цих осіб у відповідних правовідносинах.
При цьому склад учасників третейського розгляду визначений статтею 34 Закону України "Про третейські суди", згідно з якою такими учасниками є сторони та їх представники, а також треті особи. Зокрема, однією зі сторін третейського розгляду є відповідач, тобто фізична чи юридична особа, якій пред`явлено позовні вимоги (ст. 2 зазначеного Закону).
Натомість із змісту оскарженого рішення вбачається, що при його ухваленні третейський суд вирішив питання про права та обов`язки відповідача саме як сторони третейського розгляду, тому відповідач помилково кваліфікує свій статус у відповідному третейському спорі як особи, що не брала участі у справі.
При цьому, суд враховує, що відповідач був обізнаний про наявність третейського спору у справі № 11/22,адже ухвала від 10.06.2022 про порушення провадження та про призначення справи до третейського розгляду на 24.06.2022 - була направлена відповідачу за адресою його місцезнаходження, що підтверджується наявними в матеріалах третейської справи доказами (списком рекомендованих відправлень та фіскальним чеком від 11.06.2022) та отримана ним 22.06.2022, тобто до судового засідання, а також матеріали третейської справи містять належні докази в підтвердження надсилання позивачем відповідачу матеріалів позову.
Наведене в сукупності, спростовує доводи відповідача про неможливість заявлення ним відводу судді Мамченко Ю.В. в контексті доводів про те, що суд необґрунтовано відхилив його клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, суд зазначає, що наведений у статті 350 Господарського процесуального кодексу України та статті 51 Закону України "Про третейські суди" перелік підстав, з яких може бути оскаржене та скасоване рішення третейського суду, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Зокрема, наведеними нормами не передбачено такої підстави для оскарження та скасування рішення третейського суду як неповідомлення третейським судом належним чином особи, яка брала участь у справі, про місце та час третейського розгляду.
У зв`язку з наведеним суд відхиляє як безпідставні аргументи відповідача про ухвалення третейським судом рішення без належного його повідомлення про розгляд справи, незабезпечення права відповідача на участь у засіданні третейського суду, на надання відзиву на позовну заяву, оскільки вони виходять за межі розгляду господарськими судами заяви про скасування рішення третейського суду.
Таким чином, посилання відповідача також і на невідповідність третейського застереження вимогам ч. 5 ст. 12 Закону України «Про третейські суди», у зв`язку з чим воно є недійсним в силу ч. 7 вказаної статті, а тому у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди» та п. 3 ч. 2 ст. 350 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, його нікчемність встановлена в силу закону - судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не знайшли свого підтвердження наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд встановив, що рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24 червня 2022 року у справі №11/22: не скасовано компетентним судом, дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до закону (з урахуванням визначених у п.8.5. договору купівлі-продажу №37/20/60 від 12 березня 2020 року та у п.13.2 договору купівлі-продажу №63/20/66 від 26 березня 2020 року третейської угоди); зазначене рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; дана третейська угода не визнана недійсною компетентним судом; доказів того, що склад третейського суду не відповідав Закону України «Про третейські суди» та третейській угоді, наявні обставини справи не містять, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22.
Отже заява відповідача про скасування рішення третейського суду не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не довів наявність передбачених частиною другою статті 350 Господарського процесуального кодексу України та частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" підстав для скасування рішення третейського суду.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви про скасування рішення третейського суду, з урахуванням вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки відповідна заява залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 234, 346-351 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні заяви Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 (суддя третейського суду - Мамченко Ю.В.) - відмовити.
Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22- залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви про скасування рішення третейського суду покласти на Фермерське господарство " СТОЯНОВА І.С ".
Матеріали третейської справи № 9/22 повернути до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.
Повний текст ухвали складено: 21.10.2022.
Суддя С.Р. Станік
Ухвала № 108819867
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ДОДАТКОВА
УХВАЛА
про розподіл судових витрат
"31" січня 2023 р. м. Київ Справа№ 873/70/22
Північний апеляційний господарський суд
суддя: Станік С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України (від 05.10.2022 вх. 09.1-11/3387/22)
у справі № 873/70/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО"
до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С."
про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" до Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань - задоволено частково:
Стягнуто з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." (код ЄДРПОУ 22494020, 68454, Одеська область, Арцизький район, с.Надеждівка, вул.Центральна, буд.77) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 38953469) донарахований розмір грошових коштів, у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань за Договором купівлі-продажу №37/20/60 від 12.03.2020 року, Договором, купівлі-продажу №63/20/66 від 26.03.2020 року у сумі 409 681 (чотириста дев`ять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривень 26 копійок.
Стягнуто з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." (код ЄДРПОУ 22494020, 68454, Одеська область, Арцизький район, с.Надеждівка, вул.Центральна, буд.77) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (код ЄДРПОУ 38953469) третейський збір у сумі 4 496,81 (чотири тисячі чотириста дев`яносто шість) гривень 81 копійка.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням третейського суду, Фермерське господарство "СТОЯНОВА І.С." (28.07.2022 звернулось із заявою до Північного апеляційного господарського суду) про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22, в якій просить суд скасувати вказане рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 передано на розгляд судді Станіка С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 прийнято до розгляду заяву Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 та призначено до розгляду на 06.09.2022 о 11 год. 40 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 розгляд заяви Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 відкладено до 20.09.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 оголошено перерву у розгляді справи №873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно Діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 на 29.09.2022.
Додатковою Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у задоволенні заяви Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 у справі 873/70/22 за позовом Товариства щ обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» до Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про стягнення донарахованого розміру грошових коштів у зв`язку з неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання зобов`язань - відмовлено.
05.10.2022 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «НОР-ЕСТ АГРО» надійшла заява про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, в якій просить стягнути з Фермерського господарства «Стоянова І.С.» судові витрати на правничу допомогу у розмірі14 225 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять п`ять) грн.. 00 коп. понесених в межах справи № 873/70/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С." судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України до провадження головуючим суддею (суддею - доповідачем) Станіком С.Р. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С." судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст. 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України у справі №873/70/22 призначено на 27.10.2022 о 12 год. 10 хв.
У зв`язку з оголошенням сигналу «повітряної тривоги» в місті Києві та відсутністю енергопостачання, 27.10.2022 судове засідання по справі № 873/70/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду. Розгляд заяви призначено на 22.11.2022 о 17 год. 00 хв.
28.10.2022 Фермерське господарство «Стоянова І.С.» звернулось до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі № 873/70/22.
03.11.2022 з Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду надійшла ухвала про відкриття апеляційного провадження у справі № 873/70/22 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022, витребування зі Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 873/70/22, витребування з Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків матеріали третейської справи №11/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 зупинено провадження у справі № 873/70/22 за заявою за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, до розгляду Верховним Судом апеляційної скарги Фермерського господарства «Стоянова І.С.» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі № 873/70/22 у даній справі.
Постановою Верховного Суду від 22.11.2022 апеляційну скаргу Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." залишено без задоволення. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у справі №873/70/22 залишено без змін.
Додатковою постановою Верховного Суду від 13.12.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "СТОЯНОВА І. С." (68454, Одеська область, Арцизський район, село Надеждівка, вул. Центральна, буд. 77; ідентифікаційний код 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (09800, Київська область, Тетіївський район, місто Тетіїв, вулиця Соборна, буд. 3; ідентифікаційний код 38953469) 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції.
28.12.2022 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду Верховний Суд повернув матеріали справи № 873/70/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України у третейській справі № 11/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" до Фермерського господарства "АГРО ЮНІВЕРС" про стягнення заборгованості.
Ухвалою Пінічного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 поновлено провадження у справі № 873/70/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України у справі № 873/70/22 призначено на 31.01.2023 о 12 год. 20 хв.
В судове засідання 31.01.2023 учасники справи до суду не з`явились, представників не направили, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, зокрема, шляхом направлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2023 у визначені електронні кабінети учасників.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов`язковою не визнавалась, у зв`язку з чим неявка представників позивача та відповідача у третейській справі, не є перешкодою для розгляду поданої заяви.
Крім того, у заяві про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України,заявник просив здійснити розгляд заяви без його участі.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 225,00 грн. в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК Україн), дійшов наступних висновків.
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на ФГ "АГРО ЮНІВЕРС" судових витрат в розмірі 14 225 ,00 грн. мотивана тим, що вказаний розмір витрат на оплату послуг адвоката Бонтлаб Василя, наданих у справі в сумі 14 225 грн. 00 коп. - є співмірним із значенням справи для позивача у третейській справі, ціною позову, складністю справи та кількістю витраченого адвокатом часу під час провадження, а тому заявлена сума витрат позивача на професійну правничу допомогу - є обґрунтованою, документально доведеною, співмірною із кваліфікацією та досвідом адвоката, значенням справи, ціною позову, часом, витраченим адвокатом, складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим вказана сума витрат на професійну правничу допомогу на підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у повному обсязі, а саме в сумі 14 225,00 грн.
Так, на підтвердження наданих послуг та їх вартості адвокатом Бонтлаб В.В. (повноваження якого підтверджено витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, свідоцтво № 3280 від 24.04.2008), Товариством з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" надано наступні документи:
- договір про надання правової допомоги № 07-12-2020 про надання правової допомоги від 07.12.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" та АБ «Василя Бонтлаба» щодо надання правової допомоги, зокрема представництва в суді, з визначенням, що представництво клієнта здійснює адвокат Бонтлаб В.В. (п. 2.2 договору), розмір гонорару , який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами в акті здачі - приймання виконаної правової допомоги, який є невід`ємною частиною цього договору і враховує обсяг та складність правової допомоги, тривалість часу , необхідної для її виконання, досвід та кваліфікацію адвоката, строки, ступінь термінового виконання правової допомоги та інші суттєві обставини;
- додаткову угоду від 11.04.2022 про електронний документообіг до договору про надання правової допомоги № 07-12-2020 про надання правової допомоги від 07.12.2020;
- додаткова угода №2 від 30.08.2022 до договору № 07-12-2022 про надання правової допомоги від 07.12.2022, якоюсторони обумовили сплату додаткової оплати (гонорару) у разі прийняття позитивного для клієнта рішення;
- акт № 21 від 29.09.2022 здачі-приймання правової допомоги згідно Договору № 07-12-2020 про надання правової допомоги від 07.12.2020, який підписано Товариством з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО", в особі директора Сисоєнка В.М. та Адвокатським бюро «Василя Бонтлаба» в особі адвоката Бонтлаба В.В., згідно якого клієнту надано адвокатом послуги загалом на суму 14 225 грн. 00 коп., і обсяг наданих послуг зафіксовано у вказаному акті (аналіз заяви Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у справі № 11/22 - 2 години; підготовка заперечення щодо заяви Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про скасування Рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у справі № 11/22 - 3,5 години; участь адвоката Бонтлаба В.В. у судовому засіданні 06.09.2022 в режимі відеоконференції та підтримання правової позиції, надання пояснень у справі - 1 100 грн. 00 коп.; участь адвоката Бонтлаба В.В. у судовому засіданні 20.09.2022 режимі відеоконференції та підтримання правової позиції, надання пояснень у справі - 1 100 грн. 00 коп.; участь адвоката Бонтлаба В.В. у судовому засіданні 29.09.2022 в режимі відеоконференції та підтримання правової позиції, надання пояснень у справі - 1 110 грн. 00коп.; «гонорар успіху» - 5 700 грн. 00 коп.); вартість 1 години правової допомоги складає 950 грн. 00 коп., участь в судовому засіданні в режимі відео конференції - 1 000 грн. 00 грн., «гонорар успіху» - 5 700 грн. 00 коп.;
- платіжне доручення № 4878 від 29.09.2022 на суму 14 225 грн. 00 коп. щодо здійсненої оплати правової допомоги.
За загальним правилом відповідно до ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 у задоволенні заяви Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 (суддя третейського суду - Мамченко Ю.В.) - відмовлено. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22- залишено без змін, а 05.10.2022 від Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" подано до Північного апеляційного господарського суду заяву про покладення на Фермерське господарство «Стоянова І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, а отже, заява подана у встановлений ст. 126 Господарського процесуального кодексу України строк.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Оцінюючи доводи позивача стосовно розміру заявлених до відшкодування витрат, суд дійшов наступних висновків.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах "Двойних проти України" (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,"Гімайдуліна і інші проти України"(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268) від 23 січня 2014 року, "Баришевський проти України" (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші.
У рішенні "Лавентс проти Латвії" (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.
Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Звертаючись із заявою, позивач стверджує про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 225 грн. 00 коп., в обгрунтування розміру якої подано, зокрема, акт № 21 від 29.09.2022 здачі - приймання правової допомоги до договору про надання правової допомоги № 07-12-2020 про надання правової допомоги від 07.12.2020, який підписано Товариством з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" та АБ «Василя Бонтлаба» в особі адвоката Бонтлаба В.В., згідно якого клієнту надано адвокатом послуги загалом на суму 14 225 грн. 00 коп., і обсяг наданих послуг зафіксовано у вказаному акті наступним чином:
- аналіз заяви Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі № 114/22 - 2 години;
- підготовка заперечення щодо заяви Фермерського господарства «Стоянова І.С.» про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі № 114/22 - 3,5 години;
- участь адвоката Бонтлаб В.В. у судовому засіданні 06.09.2022 в Північному апеляційному господарському суді в режимі відео конференції та підтримання правової позиції - 1 100 грн. 00 коп.;
- участь адвоката Бонтлаб В.В. у судовому засіданні 20.09.2022 в Північному апеляційному господарському суді в режимі відео конференції та підтримання правової позиції - 1 100 грн. 00 коп.;
- участь адвоката Бонтлаб В.В. у судовому засіданні 29.09.2022 в Північному апеляційному господарському суді в режимі відео конференції та підтримання правової позиції - 1 100 грн. 00 коп.;
- «гонорар успіху» - 5 700 грн. 00 коп;
- вартість 1 години правової допомоги складає 950 грн. 00 коп.; участь в судовому засіданні в режимі відео конференції - 1 100,00 грн., гонорар успіху - 5 700 грн. 00 коп.;
Приймаючи до уваги наведені в Акті № 21 відомості щодо опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та факт їх оплати згідно з платіжним дорученням № 4878 від 29.09.2022 на суму 14 225 грн. 00 коп, суд вбачає за можливе задоволення їх на суму 3300, 00 грн. витрат на правову допомогу, пов`язаних із участю адвоката в судових засіданнях 06.09.2022, 20.09.2022, 29.09.2022, адже така участь підтверджується матеріалами справи.
Щодо «гонорару успіху адвоката» за прийняття позитивного для клієнта рішення, то в цій частині суд керується, зокрема, позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 стосовно присудження судових та інших витрат, які включають "гонорар успіху":
- " 5.40. Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц);
- 5.41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268));
- 5.42. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55);
- 5.43. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).
Дослідивши подані докази та оцінивши обсяг послуг, що були надані адвокатом позивачеві під час апеляційного провадження у даній справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у вигляді гонорару успіх в сумі 5 700, 00 грн. - є обґрунтованими та співмірними об`єму наданих і отриманих юридичних послуг, підтверджені належними доказами, у зв`язку з чим підлягають відшкодуванню позивачу у заявленому обсязі за рахунок відповідача на підставі ч. 4, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, з ураххуванням обсягу наданих послуг адвокатом Бонтлабом В.В., суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення судові витрати є обгрунтованими, співмірними та документально доведеними, і підлягають задоволенню загалом в сумі 9 000,00 грн., з урахуванням співмірності, а саме: 5 700,00 грн. гонорар успіху та 3 3300,00 грн. професійної правничої допомоги. В решті витрат суд відмовляє, оскільки вони не відповідають принципу співмірності, адже усі заяви заявника не є значно складними у аналізі, судова практика стосовно розгляду таких заяв є сталою. і матеріали справи не є значно складними та не містять великих обсягів.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача частково та ухвалення додаткової ухвали про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, під час розгляду заяви Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 в розмірі 9 000, 00 грн., з яких: 5 700,00 грн. гонорар успіху та 3 3300,00 грн. професійної правничої допомоги. В решті вимог заяви (5 225,00 грн.) слід відмовити.
Керуючись статтями 124, 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ДОДАТКОВО УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" про покладення на Фермерське господарства «СТОЯНОВА І.С.» судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку, передбаченому ст.123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства «СТОЯНОВА І.С.» (68454, Одеська область, Арцизький район, село Надежівка, вул. Центральна, 77, код ЄДРПОУ 22494020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОР-ЕСТ АГРО" (09800, Київська область, Тетіївський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 38953469) 9000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесені в межах справи № 873/70/22 за заявою Фермерського господарства "СТОЯНОВА І.С." про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 24.06.2022 у третейській справі №11/22 (суддя третейського суду - Мамченко Ю.В.)
3. В решті вимог заяви відмовити.
Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку, строки та випадках, визначених ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
дата підписання ухвали: 02.02.2023.
Суддя С.Р. Станік