ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 106900367

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 522/3777/17

Провадження № 2-др/522/82/22

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Косіциної В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження питання про винесення додаткового рішення по справі за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Івент Менеджмент Груп», ТОВ «Бізнес Буд» про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 17 жовтня 2018 року (головуючий - суддя Бойчук А.Ю.) позов Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Івент Менеджмент Груп», ТОВ «Бізнес Буд» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

25 серпня 2022 року до суду представником Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Великодним Д. подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просили ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ТОВ «Івент Менеджмент Груп», ТОВ «Бізнес Буд» на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 800, 00 грн. на рахунок Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 03528552; р/р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ в м. Київ; МФО: 820172; код класифікації доходів бюджету 2800.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, що не перешкоджає розгляду питання про ухвалення додаткового рішення.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, судом встановлено наступні обставини та відповідні правовідносини.

Згідно п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а і у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як встановлено судом, 17 жовтня 2018 року рішенням Приморського районного суду міста Одеси від (головуючий - суддя Бойчук А.Ю.) задоволено позов Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Івент Менеджмент Груп», ТОВ «Бізнес Буд» про витребування майна з чужого незаконного володіння (т. 2 а.с. 40 - 47).

Постановою Одеського апеляційного суду від 08 травня 2019 року апеляційні скарги директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Івент Менджмент Груп» Дуднік Ганни Андріївни та представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Буд» задоволено частково. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.12.2015 року в частині задоволення позовних вимог Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Івент Менджмент Груп» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Буд» скасовано та у цій частині провадження по справі закрито. Змінено розподіл судовий витрат, стягнувши в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Прокуратури Одеської області судові витрати у розмірі 46796,73 грн. (т. 2 а.с. 181 - 185).

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року справа за касаційною скаргою заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України на постанову Одеського апеляційного суду від 08 травня 2019 року передана розгляд Великої Палати Верховного Суду (т.3 а.с. 158 - 162).

Постановою Великої Палати Верховного суду від 26 лютого 2020 року касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволена частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 8 травня 2019 року скасована, а справа направлена до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (т.3 а.с. 222- 231).

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 червня 2021 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2018 року по справі за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Івент Менеджмент Груп», ТОВ «Бізнес Буд» про витребування майна з чужого незаконного володіння. Ухвалено у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено (т. 4 а.с. 216-222).

13.01.2020 року до Приморського районного суду м. Одеси звернувся Перший заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №3 із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2018 року за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Івент Менеджмент Груп», ТОВ «Бізнес Буд» про витребування майна з чужого незаконного володіння, в якій просив суд встановити спосіб і порядок виконання судового рішення від 17.10.2018 року, замінивши в резолютивній частині рішення слова «частин нежитлових приміщень» на «частин нежитлових будівель»..

03 серпня 2021 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси в задоволенні заяви Першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 про встановлення способу і порядку виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.10.2018 року за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Івент Менеджмент Груп», ТОВ «Бізнес Буд» про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено.

19 серпня 2019 року Заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь прокуратури Одеської області сплачений судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 800, 00 грн. на рахунок прокуратури Одеської області за наступними реквізитами: отримувач коштів - прокуратура Одеської області (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 03528552; рахунок отримувача: 35213085000564; банк отримувача: ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101.

17 серпня 2021 року суддею Приморського районного суду м. Одеси Абухіним Р.Д. заявлено самовідвід від розгляду заяви Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Івент Менеджмент Груп», ТОВ «Бізнес Буд» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

18 серпня 2021 року за результатами автоматичного розподілу заява разом з матеріалами справи передана для розгляду судді Косіциній В.В.

20 серпня 2021 року ухвалою суду відмовлено Заступнику керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 в прийнятті додаткового рішення по цивільній справі за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Івент Менеджмент Груп», ТОВ «Бізнес Буд» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

3 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Одеської місцевої прокуратури на постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2021 року поновлено заступнику керівника Одеської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 11 червня 2021 року. Відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 522/3777/17-ц із Приморського районного суду м. Одеси.

У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду та ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2022 року справу призначено до розгляду.

27 липня 2022 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду задоволено касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури та постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2021 року скасовано, а рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 жовтня 2018 року залишено в силі.

25 серпня 2022 року до суду представником Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Великодним Д. подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просили ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ТОВ «Івент Менеджмент Груп», ТОВ «Бізнес Буд» на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 800, 00 грн. на рахунок Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 03528552; р/р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ в м. Київ; МФО: 820172; код класифікації доходів бюджету 2800.

При цьому, як з`ясовано судом, рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 17 жовтня 2018 року року було стягнуто з відповідачів на користь прокуратури області суму сплаченого судового збору в розмірі 46796,73 грн. грн., а постановою Одеського апеляційного суду від 08.05.2019 року змінено розподіл судових витрат, стягнувши в рівних частках з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Прокуратури Одеської області в розмірі 46796,73 грн.

Крім того, 25 червня 2019 року Приморським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист на постанову Одеського апеляційного суду (т. 4 а.с. 241).

29 жовтня 2019 року старшим державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Бурміст В.Г. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 59606056, у зв`язку з сплатою солідарним боржником боргу (т. 4 а.с. 240).

Так, вищезазначене судове рішення Приморського районного суду міста Одеси від 17 жовтня 2018 року дійсно не містить посилання на вирішення питання про судові витрати в частині заяви про забезпечення позову.

Відтак, вимога про стягнення судового збору у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 коп. за подання до Приморського районного суду м. Одеси заяви про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 березня 2017 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, за яку було сплачено суму судового збору у розмірі 800 грн., що підтверджується копією квитанції про сплату № 441 від 10.04.2017 року, що міститься в матеріалах справи (а.с. 26).

Вказана заява була розглянута судом, про що постановлено ухвалу суду від 28.03.2017 року.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, визначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. А у рішенні Європейського суду у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч. 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

За таких обставин, судом постановляється додаткове рішення щодо стягнення судових витрат понесених позивачем. А саме витрат на оплату судового збору за заяву про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 257, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Великодним Д. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Постановити додаткове рішення по справі за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ «Івент Менеджмент Груп», ТОВ «Бізнес Буд» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ТОВ «Івент Менеджмент Груп», ТОВ «Бізнес Буд» сплачений судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 800, 00 грн. на користь Одеської обласної прокуратури на рахунок Одеської обласної прокуратури за наступними реквізитами: отримувач коштів - Одеська обласна прокуратура (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3); код отримувача (код за ЄДРПОУ): 03528552; р/р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ в м. Київ; МФО: 820172; код класифікації доходів бюджету 2800.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 24.10.2022 року.

Суддя Косіцина В.В.

24.10.22

Ухвала № 76317356

Відкрити повний перегляд

Справа № 522/3777/17

Провадження № 2-ві/522/66/18

УХВАЛА

07 вересня 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Домусчі Л.В., розглянувши заяву представника ТОВ «Бізнес Буд» - ОСОБА_1 про відвід судді Бойчука А.В. у цивільній справі за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ „Івент ОСОБА_4 , ТОВ „Бізнес Буд про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси (головуючий суддя Бойчук А.В.) перебуває цивільна справа за позовом Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ „Івент ОСОБА_4 , ТОВ „Бізнес Буд про витребування майна з чужого незаконного володіння.

04.09.2018 року на адресу суду від представника відповідача ТОВ «Бізнес Буд» - ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючому по справі судді Бойчуку А.Ю., яка обґрунтована тим, що в судовому засіданні 01.08.2018 р. представником відповідача ТОВ «Бізнес Буд» було заявлено клопотання про витребування доказів та підтримано раніше заявлене клопотання про залучення третіх осіб. Посилались на те, що суддя Бойчук А.Ю. навіть не ознайомився зі змістом зазначених клопотань. Так, відповідно до протоколу судового засідання від 01.08.2018 р. представник відповідача ТОВ «Бізнес Буд» заявив клопотання про залучення третіх осіб об 11:22:14 годині. Об 11:22:33 годині представник позивача надав заперечення на клопотання, і вже об 11:22:37 годині суд на місці ухвалив відмовити в задоволенні клопотання про залучення третіх осіб. Тобто, вважають, що суддя Бойчук А.Ю. за 23 секунди судового засідання, не вивчивши змісту та доводів клопотання, прийняв рішення про відмову в його задоволенні. Під час надання представником відповідача ТОВ «Бізнес Буд» пояснень щодо необхідності витребування доказів, суддя Бойчук А.Ю. перебивав представника та не надавав можливості закінчити надання пояснень, одразу передав слово прокурору щодо висловлення його думки, не вислухавши думку заявителя, після чого, знову без вивчення змісту клопотання суд на місті ухвалив відмовити в його задоволенні, не зважаючи на те, що існує реальна необхідність у витребуванні доказів по справі. На думку заявника, з поведінки судді вбачалося, що він навіть не збирався вислуховувати пояснення сторін, витребовувати додаткові докази по справі, дотримуватися принципу рівності сторін та забезпечувати справедливий, неупереджений розгляд справи. Також, сумніви в неупередженості або об єктивності судді викликає той факт, що в судовому засіданні під звукозапис було повідомлено, що учасники справи, які не прибули в судове засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи наявні докази належного сповіщення сторін. При цьому після ознайомлення з матеріалами справи було встановлено, що така інформація не відповідає дійсності, оскільки жодна сторона по справі не була сповіщена про судове засідання об 11:10 01.08.2018 р.

Заявник зазначає, що враховуючи поведінку судді Бойчука А.Ю. та той факт, що він вводить в оману учасників справи щодо обставин розгляду справи, у відповідача ТОВ «Бізнес Буд» наявні об єктивно обґрунтовані сумніви в неупередженості або об єктивності судді.

Ухвалою суду (с. Бойчук А.В.) заяву представника ТОВ «Бізнес Буд» про відвід судді було визнано необґрунтованою та провадження у справі було зупинено на час вирішення питання цього іншим суддею згідно ч.3 ст.40 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу, розгляд заяви про відвід судді розподілено на суддю Домусчі Л.В..

Ознайомившись з заявою представника ТОВ «Бізнес Буд» про відвід судді, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.ч.2, 3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження по справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (п.15.4 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК). Такому судді не може бути заявлений відвід.

Пунктами сьомим та восьмим статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.

Підстави, за яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) визначені у ч.1 ст.36 ЦПК, зокрема, якщо інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи ( ст.37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя ( п.3 ст.46 ЦПК).

За умовами ч.3 ч.4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч.5 ст.36 ЦПК України).

Фактично підставою для звернення представника ТОВ «Бізнес Буд» із заявою про відвід судді став той факт, що представник відповідача не згодний з діями судді Бойчука А.Ю. в судовому процесі, тобто незгода з процесуальними діями судді, які у свою чергу підлягають оскарженню в установленому процесуальним законом порядку і не є підставою для відводу судді.

Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду (п.5 ст. 39 ЦПК).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "ОСОБА_5 проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "ОСОБА_6 проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді , але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.

Крім того, із заяви про відвід вбачається, що підставою для відводу судді заявник зазначає сумніви у неупередженості головуючого, проте будь-яких доказів на підтвердження обставин викладених у заяві не надано, як і доказів упередженості головуючого у розгляді даної справи, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення відводу.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, вивчивши мотиви, наведені заявником у заяві про відвід судді, суд приходить до висновку, що заявлений відвід не може бути задоволений, оскільки він суперечить діючим нормам Закону, заявник не навів належних доказів щодо упередженності судді Бойчука А.В. та що існують обставини, що викликають сумнів у його об'єктивності.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відводу судді Приморського районного суду м. Одеси Бойчука А.В. у цивільній справі №522/3777/17.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_7 про відвід судді Бойчука А.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_13 за участю третьої особи Органу опіки та піклування ПРА ОМР про виселення мешканців з жилого приміщення.

Повернути справу для продовження розгляду справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Домусчі Л.В.