ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 106199741

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"13" вересня 2022 р. Справа № 914/288/22

Суддя Західного апеляційного господарського суду Марко Р.І.

(колегія суддів: Марко Р.І. – головуючий суддя, судді: Скрипчук О.С., Матущак О.І.)

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 17.08.2022 (вх. № 01-05/2036/22 від 18.08.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 27.07.2022 (повний текст рішення складено 29.07.2022)

у справі № 914/288/22 (суддя Рим Т.Я.)

за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», м. Київ,

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Діва-Агролан», м. Кам`янка-Бузька,

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Агроінвестрой», м. Вінниця,

відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Агро», м. Кам`янка-Бузька,

відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сат-Агро», м. Вінниця,

відповідача-5 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сат.Сервіс Агро Трейд», м. Вінниця,

відповідача-6 ОСОБА_1 , м. Вінниця,

третя особа-1 ОСОБА_2 , м. Вінниця,

третя особа-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЯР ЛЮВІ ФІНАНС», м.Київ,

про стягнення 45'834'494,73 гривень

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.07.2022 (повний текст рішення складено 29.07.2022) у справі № 914/288/22 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діва-Агролан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся Агроінвестрой», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сат-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сат.Сервіс Агро Трейд», ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» 42 965 621,96 грн (сорок два мільйони дев`ятсот шістдесят п`ять тисяч шістсот двадцять одна гривня дев`яносто шість копійок) основної заборгованості та 2 868 872,77 грн (два мільйони вісімсот шістдесят вісім тисяч вісімсот сімдесят дві гривні сімдесят сім копійок) відсотків.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив таке в апеляційному порядку.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Матущака О.І. та Скрипчук О.С.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 » б/н від 17.08.2022 (вх.01-05/2036/22 від 18.08.2022) на рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2022 у справі № 914/288/22 залишено без руху через несплату судового збору.

08.09.2022 на адресу суду надійшло клопотання/заява ОСОБА_1 (вх. № 01-05/2245/22) про звільненняйого від сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», так як відповідно до довідки форми ОК-5 від 31.08.2022 № 4734/0200-0206-15 за звітний період 2021 року, розмір річного доходу ОСОБА_1 становить 54 000, 00 грн і свідчить про скрутне матеріальне становище скаржника.

Яз зазначено в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022, відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також в ухвалі Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 зазначено, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено, що підставою для звільнення від сплати судового збору є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Дослідивши заяву апелянта від 08.09.2022 (вх. № 01-05/2245/22), суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що довідку Пенсійного фонду України форми ОК-5 від 31.08.2022 № 4734/0200-0206-15 (яка містить інформацію про розмір річного доходу ОСОБА_1 за звітний період 2021 року в сумі 54 000, 00 грн) не можна вважати достатнім та належним доказом для звільнення скаржника від сплати судового збору, оскільки, така довідка не виключає можливості отримання апелянтом у попередньому році прибутку із інших джерел доходів.

Для підтвердження вказаних вище обставин, заявником має бути надана інформація про доходи, включаючи дані органів пенсійного фонду та податкової за 2021 рік (за попередній рік від дати звернення до суду із апеляційною скаргою), які підтверджуватимуть те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Враховуючи, що скаржник не надав достатніх доказів на підтвердження умов, визначених ст. 8 Закону України “Про судовий збір” для звільнення його від сплати судового збору, у суду відсутні підстави для задоволення такого клопотання. З тих самих причин у суду відсутні підстави для відстрочення апелянту сплати судового збору чи зменшення розміру його сплати, про що теж просить апелянт у своїй заяві від 08.09.2022 (вх. № 01-05/2245/22)

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, №. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Окрім того, як вірно визначено ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022, з врахуванням ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду першої інстанції ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви і дорівнює 1 031 276,16 грн (687 517,44 * 150%).

Разом з тим, Західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_1 , така зареєстрована Західним апеляційним господарським судом 18.08.2022 шляхом формування документа (17.08.2022) в системі «Електронний суд».

У зв`язку із цим, з врахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2022 у справі № 914/288/22 апелянту слід сплатити 1 023 025, 95 грн судового збору.

Частиною 2 статті 260 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Приписами ч.1 та ч.2 ст. 174 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

У заяві/клопотанні від 08.09.2022 (вх. № 01-05/2245/22) апелянт, у випадку відмови в задоволенні клопотань про звільнення, зменшення чи відстрочення сплати судового збору, просить суд продовжити йому строк для усунення недоліків визначених ухвалою суду від 25.08.2022

З врахуванням вищенаведеного, розглянувши подане апелянтом клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне заявлене клопотання задоволити та продовжити скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 119, 174, 234, 258, 260 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Клопотання ОСОБА_1 про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги - задоволити.

2. Продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022.

3. Скаржнику у десятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати (надіслати) суду: докази сплати судового збору у розмірі 1 023 025, 95 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2022 у справі № 914/288/22 та докази зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

4. Копію цієї ухвали суду надіслати скаржнику для відома та належного виконання.

5. Ухвала оскарженню не підлягає.

Попередити скаржника про можливість настання наслідків, встановлених ч. 4 ст. 174 ГПК України (при не усуненні недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається скаржнику).

Суддя-доповідач Р.І. Марко

Ухвала № 108480575

Vollansicht öffnen

УХВАЛА

19 січня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/288/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Селіваненка В.П.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

(далі - ОСОБА_1 )

на рішення господарського суду Львівської області від 27.07.2022 та

постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022

за позовом акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Діва-Агролан";

товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся Агроінвестрой";

товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Агро";

товариства з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро";

товариства з обмеженою відповідальністю "Сат.Сервіс Агро Трейд";

ОСОБА_1

про стягнення 45 834 494,73 грн.,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

ОСОБА_2 ;

товариство з обмеженою відповідальністю "Рояр Люві Фінанс",

ВСТАНОВИВ:

30.12.2022 (через систему "Електронний суд") ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення господарського суду Львівської області від 27.07.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у справі №914/288/22; направити матеріали справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що, обґрунтовуючи підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник зазначає:

суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16, від 24.01.2018 у справі №917/50/17, від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5115/45/11 (914/1919/20).

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначеними у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

При цьому пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Суд звертає увагу, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Скаржник у касаційній скарзі зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Скаржник вказує, що він просив суди попередніх інстанцій призначити у справі судово-економічну експертизу фінансово-кредитних операцій для можливості перевірити правильність обрахунку заборгованості за тілом кредиту та відсотками, у задоволенні якого було відмовлено судами, з посиланням на те, що суд може самостійно перевірити розрахунок заборгованості за кредитним договором, і для цього спеціальні знання не потрібні. Непризначення експертизи у справі говорить, що суди при розгляді даної справи не вжили заходів для встановлення дійсних обставин справи, а суд касаційної інстанції в силу процесуальних норм позбавлений повноважень встановлювати нові обставини. Суди, відхиляючи клопотання про проведення у справі експертизи, невірно застосували норми матеріального права та висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах №№ 913/966/16, 925/1165/14.

Також скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції було проігноровано клопотання скаржника про відкладення судового засідання, призначеного на 05.12.2022, у зв`язку із хворобою його законного представника.

За приписами пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Частиною першою статті 310 ГПК України передбачено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 7) виключено; 8) суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України встановлено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Отже, у разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах першій, третій статті 310 цього Кодексу.

Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, повинно бути зазначено, яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив, про витребування, дослідження або огляд яких саме доказів або інше клопотання (заяву) щодо встановлення яких конкретно обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому скаржником у касаційній скарзі чітко не зазначено підстави, передбачені частинами першою та третьою статті 310 ГПК України, для обов`язкового скасування рішення господарського суду Львівської області від 27.07.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у справі №914/288/22 та направлення справи на новий розгляд.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (за станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

Предметом позову у справі №914/288/22 є солідарне стягнення 45 834 494,73 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 27.07.2022 у справі №914/288/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022, позовні вимоги задоволено повністю.

Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд.

Отже, з урахуванням викладеного та беручи до уваги майновий характер спору, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 1 375 034,84 грн. [(45 834 494,73 грн. х 1,5) х 200%].

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, згідно із статтею 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано листа з описом вкладення про направлення касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд касаційної інстанції зазначає, що ОСОБА_1 необхідно:

- чітко зазначити підстави, передбачені частинами першою та третьою статті 310 ГПК України щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права про які зазначено в касаційній скарзі;

- надати суду оригінали документів, що підтверджують надсилання іншим учасниками справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, а саме описів вкладення;

- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, а саме на суму 1 375 034,84 грн., за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;

- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Львівської області від 27.07.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 у справі №914/288/22 залишити без руху.

2. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 або через особистий кабінет в системі "Електронний суд".

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Повідомити скаржника, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В. Селіваненко