ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2022 р. Справа №921/895/15-г/5
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.
Суддів Зварич О.В. Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Кострик К.,
представники сторін:
стягувача: адвоката Гульчій Л.І.,
боржника та приватного виконавця: не з`явились,
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" від 26.04.2022 (вх. суду від 02.05.2022 №01-05/928/22) та приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича (вх. суду від 02.05.2022 №01-05/928/22)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2022 (повний текст ухвали складено 08.04.2022, суддя Хома С.О., м. Тернопіль)
про часткове задоволення скарги на дії приватного виконавця під час виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/895/15-г/5 від 23.08.2018
стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро", м. Київ,
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство", м.Заліщики,
про: стягнення 8 228 887 грн збитків
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2022року боржник (ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство") звернувся до суду першої інстанції із скаргою на дії приватного виконавця, в якій просив визнати незаконними дії приватного виконавця Мелиха А.І. з оцінки майна у виконавчому провадженні виконавче провадження №64291039 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/895/15-г/5 від 23.08.2018,а саме: визнати протиправною оцінку майна, проведену ТОВ «ЮБС Валюєйшн» у формі Висновку про вартість майна від 11.11.2021, за яким проведено оцінку належного Боржнику майна комплекс нежитлових приміщень з допоміжними спорудами, приміщення (стайня), нежитлове приміщення (адмінбудинок), що розташовані на земельних ділянках, кадастрові номери: 6122010100:02:003:0388: 6122010100:02:003:0861; 61220101 00:02:003:0862; 6122010100:02:003:0863 за адресою: Тернопільська область, Чортківський р-н, м. Заліщики, вул. 40 років Перемоги 1.1/а,1/6.
Вимоги скарги боржника обгрунтовані тим, що на виконанні в приватного виконавця Мелиха А.І. перебуває виконавче провадження №64291039 щодо виконання судового наказу по справі № 921/895/15-г/5 про стягнення з ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" на користь ПСП "Оскар" 2 337 369,94 грн збитків,20 757,97 грн судового збору в повернення сплачених судових витрат; 1 582,41 грн витрат за проведення судової експертизи. Так, боржник вказує, що 12.12.2021 він отримав копію висновку про вартість належного йому майна від 11.11.2021, яка проведена суб`єктом оціночної діяльності (далі –СОД) ТОВ «ЮБС Валюейшин», згідно з яким вартість майна становить 6 688 630,00грн, під час оцінки використовувався порівняльний метод оцінки. Боржник не погодився з визначеною оцінкою вартості майна та вважає, що спірний висновок пов`язаний із недотриманням суб`єктом оцінки вимог чинного законодавства при її складанні. Так, зокрема, на підставі пунктів 50,51, 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» боржник вказує, що незважаючи на вибір суб`єктом оціночної діяльності методичного підходу оцінки майна, в будь-якому випадку, підготовці та проведенню незалежної оцінки майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього. Однак, у спірному висновку відсутні дані про неможливість особистого огляду об`єкта дослідження, не зазначені обгрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки, здійсненої без особистого огляду, які вказуються у випадку неможливості особистого огляду, що є порушенням пункту 56 Національного стандарту №1 та пунктів 1,6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Також в порушення вимог п.36 Національного стандарту оцінювачем не застосовано кілька методичних підходів для проведення оцінки, що, на думку боржника. Вказує, що дії оцінювача направлені на очевидне заниження вартості майна.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2022 у справі №921/895/15-г/5 частково задоволено скаргу ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство "на дії приватного виконавця.
Визнано протиправною оцінку майна, проведену ТОВ «ЮБС Валюейшн» у формі Висновку про вартість майна від 11.11.2021 (Звіт за результатами проведення незалежної оцінки комплексу нежитлових приміщень з допоміжними спорудами, нежитлового приміщення (адмінбудинку), що розташовані на земельних ділянках, кадастрові номери:6122010100:02:003:0388;6122010100:02:003:0861;6122010100:02:003:0862; 6122010100:02:003:0863 за адресою: Тернопільська область, Чортківський р-н, м. Заліщики, вул. 40 років Перемоги 1.1/а,1/б та 1/в), за яким проведено оцінку належного Боржнику майна. В решті вимог скарги відмовлено. Зобов`язано приватного виконавця усунути допущені порушення та повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання про виконання ухвали.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги в частині вимог про визнання незаконними дії приватного виконавця Мелиха А.І. з оцінки майна у виконавчому провадженні №64291039, вказавши, що скаржник не зазначив, які дії приватного виконавця не узгоджуються із законодавством про виконавче провадження.
Дослідивши зміст спірного висновку про вартість майна боржника від 11.11.2021, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання проведеної оцінки протиправною з огляду на таке:
-приватний виконавець та суб`єкт оціночної діяльності ТОВ «ЮБС Валюейшн», місцезнаходження якого у м.Київ, уклали договір №11-11/21О на надання послуг з оцінки майна 11.11.2021 і згідно з висновком про вартість майна дата оцінки також 11.11.2021, що, на думку суду, викликає сумнів у достовірності безпосереднього проведення експертом огляду об`єктів оцінки, які знаходяться у м. Заліщики;
-звіт за результатами проведення незалежної оцінки не містить відомостей про те, що експерту відомо про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку під час виконавчого провадження;
- у висновку про вартість майна зазначена дата оцінки 11.11.2021, а на самому Звіті за результатами оцінки (титульна сторінка) та на кожній сторінці звіту (вверху, зліва) відображено дата оцінки 19.11.2021, а в розділі 1. Загальні положення відображено дата оцінки 19.11.2021, дата завершення складання звіту 24.11.2021. Також в Звіті (стор. 20) зазначено, що огляд об`єкта оцінки був здійснений оцінювачем особисто 17.11.2021, тобто, мають місце різні дати оцінки майна;
- в Звіті (стр.20) зазначається, що огляд об`єкта оцінки був здійснений оцінювачем особисто 17.11.2021, водночас на стр. 8 Звіту зазначено, що Виконавець користувався інформацією про оцінюване майно виключно з вхідної інформації, наданої Замовником;
- в Звіті зазначено, що фотовізуальний вигляд оцінюваного об`єкту наведено нижче, однак в додатках фотознімки будівель не додаються, у Звіті не відображено, що саме оцінювачем проведено фотофіксацію на дату огляду (фотографії, які відображені на сторінках звіту 21-22 не дозволяють ідентифікувати місце, час, дату, умови проведення таких дій, що ставить під сумнів наявність у зазначених фото сили доказу);
-застосовуючи як метод оцінки порівняльний підхід, експерт не додав Технічних паспортів із характеристиками нежитлових приміщень, які є об`єктами оцінки, тому встановити, чи всі об`єкти в спірному Звіті враховані при визначені ринкової вартості для продажу майна на конкурсних засадах (мета оцінки) не є можливим;
- об`єкт оцінки розташований в місті Заліщики, однак обрані об`єкти-порівняння знаходяться в селах, селах міського типу, що впливає на ступінь ліквідності такого нерухомого майна. Також у спірному Звіті не вказано, у якій саме частині міста знаходиться об`єкт оцінки та об`єкти-порівняння ( в центрі, у периферії, в якій зоні (промисловій тощо). На наданих витягах із Інтернет-сайту відсутні в оголошеннях на продаж приміщень описи підібраних об`єктів порівняння, зазначено лише суму продажу, що не дозволяє встановити конфігурацію аналогів, які взято оцінювачем для порівняння, а також відстань до центральної частини міста, до основних автошляхів, до автовокзалу, до залізничного вокзалу та чи є пішохідна доступність.
- в описі підібраних об`єктів порівняння оцінювачем зазначено 4 об`єкти порівняння, однак в Додатку до спірного Звіту знаходяться три оголошення з Інтернет-сайту щодо продажу приміщень (відсутнє оголошення по аналогу 3 вартістю 30 000 $, тобто, 3 (трьох) об`єктів-порівняння);
- площа об`єктів оцінки: земельних ділянок та об`єктів порівняння є суттєво різною, що свідчить про порушення п.49 Національного стандарту №1, згідно з яким основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу;
- оцінювач не використовує дохідного підходу, а саме: об`єктом оцінки є, зокрема, нежитлове приміщення (адмінбудинок), за адресою: вул. 40 років Перемоги, буд.1 площею 215,1 кв.м., яке можна використовувати як здача в оренду, однак оцінювач не обґрунтовував неможливості або недоцільності застосування дохідного підходу (зокрема, щодо нежитлового приміщення (адмінбудинок)), чим порушено п. 37 Національного стандарту №1.
На підставі викладеного, суд вказав, що з метою недопущення реалізації описаного й арештованого майна за заниженою ціною, що може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості, наявні підстави для часткового задоволення скарги боржника.
Стягувач (ТОВ "Оскар Агро") та приватний виконавець Мелих А.І. не погодились з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги боржника в повному обсязі.
Так, стягувач у своїй апеляційній скарзі вказує на таке:
- суд неправомірно не врахував поданих стягувачем письмових заперечень на скаргу боржника на не повідомив належним стягувача про дату та час розгляду скарги, про існування якого стягувачу стало відомо від приватного виконавця;
- суд не дослідив рецензію щодо оцінки майна боржника, в межах якої було досліджено всю процедуру проведення оцінки;
- боржник звернувся із скаргою на дії приватного виконавця щодо оцінки нерухомого майна вдруге, перша подана ним скарга (від 22.12.2021) залишена ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2022 без розгляду, тому апелянт вважає, що боржник вже вичерпав свою процесуальну можливість оскарження оцінки у даній справі та не мав права повторно їх оскаржувати;
- скарга боржника від 22.02.2022 подана від його імені адвокатом Шевчук В.О. на підставі ордеру серії ВК №1040492 від 22.02.2022, однак у цьому ордері належним чином не ідентифіковано особу, якій надається правова допомога (зазначено ТОВ «Заліщицьке ХППЦ», без даних коду ЄДРПОУ), тому суд мав залишити відповідну скаргу без розгляду на підставі п. 2 ч.1 ст. 226 ГПК України.
Приватний виконавець у своїй апеляційній скарзі також вказує на наявність в матеріалах справи рецензії на оскаржуваний звіт, виконаної ТОВ «Альянс-Укрексперт» від 24.11.2021, згідно з якою оскаржуваний звіт класифікується як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Посилаючись на постанову Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №295/11078/14-ц, апелянт зазначає, що рецензування звіту з оцінки є законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки, який в межах виконавчого провадження дозволяв ефективно захистити права боржника, а тому вважає, що в даному випадку, не спростувавши належності такої рецензії, суд першої інстанції перебрав на себе повноваження рецензента оскаржуваного звіту. Зазначає, що боржник в судовому засіданні не заперечував, що об`єктом оцінки, викладеному в звіті, та об`єктом на фотоматеріалах арештованого майна в звіті зображено саме його майно, яке підлягало оцінці.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 у справі № 921/895/15-г/5 відкрито апеляційне провадження та прийнято до спільного розгляду апеляційні скарги ТОВ "Оскар Агро" та приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2022 у справі № 921/895/15-г/5.
Ухвалою від 14.07.2022 призначено розгляд справи в судовому засіданні 09.08.2022.
У судовому засіданні 09.08.2022, в якому представники учасників справи надавали свої пояснення, оголошено перерву до 06.09.2022.
06.09.2022 від представника боржника адвоката Шевчука В. надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю в іншому судовому засіданні Тернопільського міськрайонного суду, а у випадку неможливості відкладення представник просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг.
У судовому засіданні 06.09.2022 представник стягувача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
З огляду на те, що в судовому засіданні 09.08.2022 представники учасників справи надали свої пояснення, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, не відкладаючи розгляду справи. При цьому, суд зазначає, що надання адвокатом боржника переваги іншому судовому засіданню не є поважною причиною для відкладення розгляду справи, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 1 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18).
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам, які містяться в апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги слід задоволити, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати з огляду на наступне.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що :
23.08.2018 на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 23.07.2018 у справі №921/895/15-г/5 видано наказ про стягнення з ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" на користь ПСП "Оскар" 2 337 369,94 грн збитків,20 757,97 грн судового збору в повернення сплачених судових витрат; 1 582,41 грн витрат за проведення судової експертизи (том 12, а.с. 83).
26.01.2021 приватний виконавець виконавчого округу Тернопільської області Мелихом А.І. постановою від 26.01.021 відкрив виконавче провадження ВП№64291039 щодо виконання судового наказу по справі № 921/895/15-г/5 (том 12.а.с. 84).
26.01.2021 приватним виконавцем виконавчого винесено постанову ВП№64291039 про арешт майна боржника, якою постановлено накласти арешт на майно, що належить боржнику: все рухоме та все нерухоме майно, в тому числі посіви та майбутній врожай, що належить боржнику: ТОВ «Заліщицьке Хлібоприймальне підприємство» у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 2 595 871 грн (том 12,а.с. 85).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.06.2021 замінено сторону виконавчого провадження- стягувача ПСП «Оскар» на його правонаступника ТОВ «Оскар Агро».
12.07.2021 приватним виконавцем винесено постанову ВП№64291039 про заміну сторони виконавчого провадження, якою постановлено замінити сторону стягувача виконавчого провадження ПСП «Оскар» на його правонаступника ТОВ «Оскар Агро», код. 40445458.
23.07.2021 приватним виконавцем винесено постанову ВП№64291039 про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою постановлено описати та накласти арешт на майно(том 12,а.с. 89-91).
Як вбачається з вказаної постанови, при описі були присутні представник стягувача ТОВ «Оскар Агро» Криницький В.М. та експерт-оцінювач Баб`юк О.Б.
Сторонам роз`яснено можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця, про що свідчить підпис Криницького В.М. у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23.07.2021. Копію постанови представник боржника отримав 03.08.2021, про що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення(том 12.а.с. 12).
Постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 23.07.2021 боржником не оскаржувалась.
11.11.2021 приватним виконавцем винесено постанову ВП№64291039 про призначення суб`єкта оціночної діяльності (далі –СОД) - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою постановлено призначити СОД ТОВ «ЮБС Валюейшн», який має сертифікат, 05.06.2020 за № 486/20, виданий Фонд державного майна України (строк дії: 05.06.2023); у виконавчому провадженні з примусового виконання: наказу №921/895/15-г/5 Господарського суду Тернопільської області від 23.08.2018.
Пунктом 2 зазначеної постанови постановлено суб`єкту оціночної діяльності - ТОВ «ЮБС Валюейшн» надати висновок з питань встановлення початкової вартості комплексу нежитлових приміщень з допоміжними спорудами згідно з технічною документацією, а також земельних ділянок к/н 61220101000:02:003:0388, к/н 6122010100:02:003:0861,к/н 6122010100:02:003:0862, к/н 6122010100:02:003:0863, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Заліщицький р., м. Заліщики, вулиця 40 років Перемоги, 1, 1/а,1/б та 1/в, для подальшої реалізації на електронних торгах та звіт.
Попереджено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «ЮБС Валюейшн», в особі Закрепа Антон Вікторович, про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.
Зазначена постанова надіслана сторонам згідно з супровідним листом №7083 від 11.11.2021(том 12,а.с. 93).
19.11.2021 суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «ЮБС Валюейшн» складено Звіт за результатами проведення незалежної оцінки комплексу нежитлових приміщень з допоміжними спорудами, нежитлового приміщення (стайні), нежитлового приміщення (адмінбудинку), що розташовані на земельних ділянках, кадастровіномери:61220101000:02:003:0388,6122010100:02:003:0861,6122010100:02:003:0862,6122010100:02:003:0863, за адресою: Тернопільська обл., Заліщицький р., м. Заліщики, вулиця 40 років Перемоги, 1, 1/а,1/б та 1/в(далі – Звіт).
Вказаний Звіт складений на виконання постанови ВП№64291039 від 11.11.2021 та на підставі договору на надання послуг з оцінки майна №11-11/21О від 11.11.2021.
Об`єктом оцінки є комплекс нежитлових приміщень з допоміжними спорудами, нежитлове приміщення (стайня), нежитлове приміщення (адмінбудинок), що розташовані на земельних ділянках, кадастрові номери: 6122010100:02:003:0388, 6122010100:02:003:0861, 6122010100:02:003:0862, 6122010100:02:003:0863 за адресою: Тернопільська область, Чортківський р-н, м. Заліщики, вул. 40 років Перемоги 1.1/а,1/б та 1/в, зокрема:
І. комплекс нежитлових приміщень з допоміжними спорудами за адресою: вул. 40 років Перемоги, буд. 1/а.
- склад №1, Б-1, 1 149,4 кв. м;
- склад №4, В-1, 1 156,9 кв. м;
- склад №2, Г-1, 1 149,4 кв. м.;
- прохідна, Д-1, 16,8 кв. м;
- лабораторія, Е-2, 136,9 кв. м.;
- вагова, Ж-1, 194,0 кв. м;
- майстерня-гаражі, З-1, 316,9 кв. м.;
- сушка, К-4, 255,6 кв. м;
- склад №6, Л-1, 1 189,2 кв. м;
- склад №7, М-1, 1 235,0 кв. м;
- склад №8, О-1, 1 119,6 кв. м;
- калібровочна, П-3, 169,5 кв. м;
- елеватор, Р-1, 36,6 кв. м;
- стайня, Т-1, 203,6 кв. м;
- кузня-майстерня, У-2, 274,8 кв. м;
- конюшня, Ф-1, 263,4 кв. м;
- склад фуражу, Х-1, 187,9 кв. м;
- трансформаторна підстанція, Ц, 85,9 кв. м;
- сушарня, Ч-1.
Всього: 10 402,4 кв. м.
ІІ. нежитлове приміщення (стайня) за адресою: вул. 40 років Перемоги, буд.1/б
- нежитлове приміщення (стайня), А-1, 121,5 кв. м.
ІІІ. нежитлове приміщення (адмінбудинок), за адресою: вул. 40 років Перемоги, буд.1
- адмін. Будинок, А, 215,1 кв. м.
Всього: 10 739,0 кв. м.
Об`єкт оцінки розташований в Заліщицькому районі Тернопільської області,на земельних ділянках:
- земельна ділянка за адресою: вул. 40 років Перемоги, буд.1, к/д 6122010100:02:003:0388, 0,1044 га;
- земельна ділянка за адресою: вул. 40 років Перемоги, буд.1, к/д 6122010100:02:003:0863, 0,0352 га;
- земельна ділянка за адресою: вул. 40 років Перемоги, буд.1, к/д 6122010100:02:003:0862, 0,4805 га;
- земельна ділянка за адресою: вул. 40 років Перемоги, буд.1, к/д 6122010100:02:003:0861, 4,6027 га.
Всього: 5,2228 га.
Цільове призначення земельних ділянок: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Так, згідно з зазначеним звітом в розділі «висновки» вказано:
-дата проведення оцінки -11.11.2021;
-використані методичні підходи – порівняльний,
-ринкова вартість майна, отримана в результаті оцінки, без врахування ПДВ – 6 688 630,00грн.
В розділі «загальні положення» вказано, що дата оцінки -19.11.2021, дата завершення складання звіту – 24.11.2021.
В розділі 8 «визначення вартості об`єкта оцінки», на ст.20 звіту вказано, що стан об`єкт оцінки-задовільний, частково-непридатний до використання. Огляд об`єкту оцінки був здійснений оцінювачем особисто 17.11.2021, фотовізуальний вигляд викладено у фотографіях на ст.21-22 звіту.
На ст.ст.23-25 Звіту СОД викладено мотиви при обранні підходів, що використовуються під час оцінки, зокрема, обгрунтовано обрання саме порівняльного методичного підходу(порівняння цін продажу аналогічних об`єктів). Дохідний метод не застосований у зв`язку з недостатністю кількості пропозицій по оренді відповідних оцінюваним об`єктам; витратний підхід не застосований через те, що достовірність результатів, які можна отримати в рамках цього підходу, є досить обмеженою і може носити виключно інформаційний характер.
Зі Звіту вбачається, що для порівняння СОД обрав 4 аналогічних об`єкти, використовуючи дані з сайту www.olx.ua.
В матеріалах справи також наявна складена ТОВ «Альянс-Укрексперт» рецензія на звіт, проведена 24.11.2021 за результатами проведеної ТОВ «ЮБС Валюейшн» оцінки комплексу нежитлових приміщень з допоміжними спорудами, нежитлового приміщення (стайні), нежитлового приміщення (адмінбудинку), що розташовані на земельних ділянках, кадастровіномери:61220101000:02:003:0388,6122010100:02:003:0861,6122010100:02:003:0862,6122010100:02:003:0863, за адресою: Тернопільська обл., Заліщицький р., м. Заліщики, вулиця 40 років Перемоги, 1, 1/а,1/б та 1/в(том 12,а.с. 174-176).
За результатами рецензування звіту про оцінку майна рецензентом встановлено:
-в звіті представлені фотографії об`єкта оцінки та детально проведена ідентифікація об`єкта оцінки;
-в звіті наявний та достатній перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводилась оцінка;
-в звіті наведено обгрунтований аналіз зовнішніх факторів та пропозицій на ринку подібного майна;
-в звіті наведено обгрунтований аналіз існуючого стану об`єкта оцінки та визначено умови його найбільш ефективного використання;
-припущення, наведені в звіті про оцінку майна, відповідають нормативно-правовим актам з оцінки майна;
-висновок про вартість майна відповідають нормативно-правовим актам з оцінки майна;
Так, відповідно до висновків, викладених у зазначеної рецензії:
-визначена у звіті вартість відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна;
-зібраних оцінювачем вихідних даних, інформації про об`єкти порівняння достатньо для проведення незалежної оцінки, зазначеного у звіті майна;
-оцінювачем у звіті обгрунтовано застосування методичних підходів, методів і оціночних процедур, розкрито застосування бази оцінки та виду вартості, проведено аналіз та розрахунки;
-звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
09.12.2021 приватний виконавець Мелих А.І. надіслав лист №7975 від 09.12.2021 ТОВ «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» та ТОВ «Оскар Агро», в якому повідомив про те, що арештоване майно боржника ТОВ «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» оцінено експертом. Вартість об`єкта оцінки становить 6 688 630,00 грн без ПДВ.
Лист №7975 надіслано приватним виконавцем Мелих А.І. ТОВ «Заліщицьке Хлібоприймальне підприємство» 09.12.2021, що підтверджується видатковою накладною Укрпошта Експрес №4600807427328 (том 12.а.с. 61).
21.12.2021 ТОВ «Заліщицьке Хлібоприймальне підприємство» звернулось до суду першої інстанції зі скаргою на дії приватного виконавця, в якій просило визнати незаконними дії приватного виконавця Мелиха А.І. з оцінки майна у виконавчому провадженні виконавче провадження №64291039 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/895/15-г/5 від 23.08.2018 року, а саме визнати протиправною оцінку майна, проведену ТОВ «ЮБС Валюєйшн» у формі Висновку про вартість майна від 11.11.2021, за яким проведено оцінку належного Боржнику майна- комплекс нежитлових приміщень з допоміжними спорудами, приміщення (стайня), нежитлове приміщення (адмінбудинок), що розташовані на земельних ділянках, кадастрові номери: 6122010100:02:003:0388: 6122010100:02:003:0861; 61220101 00:02:003:0862; 6122010100:02:003:0863 За адресою: Тернопільська область, Чортківський р-н, м. Заліщики, вул. 40 років Перемоги 1.1/а,1/6.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2022 вказана скарга залишена без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки суд встановив, така скарга підписана особою, яка не має права підписувати її (представництво інтересів боржника Баб`юком О.Б. за довіреністю від 26.02.2021 припинилося в зв`язку із смертю Бабюк Ірини Іванівни, яка підписала таку довіреність, а тому Баб`юк О.Б. не мав повноважень на підписання скарги).
22.02.2022 ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" повторно звернулось до суду першої інстанції із скаргою на дії приватного виконавця, в якій просив визнати незаконними дії приватного виконавця Мелиха А.І. з оцінки майна у виконавчому провадженні виконавче провадження №64291039 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/895/15-г/5 від 23.08.2018,а саме: визнати протиправною оцінку майна, проведеною ТОВ «ЮБС Валюєйшн» у формі Висновку про вартість майна від 11.11.2021.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Згідно із частиною першою статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно зі статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
Зі змісту Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.
Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців ( наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 20.03.2019 у справі №821/197/18/4440/16, від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц).
Можливість оскарження оцінки майна шляхом скасування звіту про оцінку майна, визнання оцінки майна недійсною в порядку оскарження рішень та дій виконавців відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанова від 28.07.2021 у справі №921/317/18, постанова від 11.11.2020 у справі №922/585/20, постанова від 24.07.2020 у справі №906/696/18, постанова від 15.10.2020 у справі №917/628/17).
Як вбачається з матеріалів даної справи, у цьому випадку боржник оскаржує оцінку майна в порядку оскарження рішень та дій виконавця.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2022 у справі №921/895/15-г/5, якою частково задоволено скаргу ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство "на дії приватного виконавця та визнано протиправною оцінку майна, проведену ТОВ «ЮБС Валюейшн» у формі Висновку про вартість майна від 11.11.2021.
В частині відмови судом у задоволенні скарги щодо вимог про визнання незаконними дій приватного виконавця Мелиха А.І. з оцінки майна у виконавчому провадженні №64291039 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області №921/895/15-г/5 від 23.08.2018 ухвала учасниками справи не оскаржена.
Колегія суддів зазначає, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно із частиною четвертою статті 3 зазначеного Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедура оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлено у статті 12 цього Закону.
Підставою для проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина перша статті 10, частина перша статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
У частині першій статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
За змістом статті 3 зазначеного Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
Як вбачається з матеріалів даної справи, на підставі постанови приватного виконавця Мелиха А. від 11.11.2021 та договору на надання послуг з оцінки майна №11-11/21О від 11.11.2021 залученим виконавцем СОД ТОВ «ЮБС Валюйшн» склало Звіт за результатами проведення незалежної оцінки комплексу нежитлових приміщень з допоміжними спорудами, нежитлового приміщення (стайні), нежитлового приміщення (адмінбудинку), що розташовані на земельних ділянках, кадастровіномери:61220101000:02:003:0388,6122010100:02:003:0861,6122010100:02:003:0862,6122010100:02:003:0863, за адресою: Тернопільська обл., Заліщицький р., м. Заліщики, вулиця 40 років Перемоги, 1, 1/а,1/б та 1/в, згідно з яким ринкова вартість вказаного майна отримана в результаті оцінки, без врахування ПДВ – 6 688 630,00грн.
В розділі «загальні положення» вказано, що дата оцінки -19.11.2021, дата завершення складання звіту – 24.11.2021.
Згідно з розділом 3 Звіту «Основні поняття та термінологія» дата оцінки – дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка майна та визначається його вартість.
Дослідивши зміст наданого СОД Звіту, зазначення у висновку про вартість майна саме дати оцінки 11.11.2021 апеляційний суд вважає помилковою та розцінює її як описку, оскільки на кожній сторінці звіту (вверху, зліва) відображено дата оцінки 19.11.2021, в розділі 1. Загальні положення відображено дата оцінки 19.11.2021, дата завершення складання звіту 24.11.2021. Також в Звіті (стор. 20) зазначено, що огляд об`єкта оцінки був здійснений оцінювачем особисто 17.11.2021.
Згідно з частиною шостою статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 № 1440 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Національний стандарт №2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004№ 1442, також є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.
Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту №2 з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.
Відповідно до пункту 51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).
Згідно з п. 38 Національного стандарту №1 для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об`єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний.
Як вбачається зі звіту, СОД ТОВ «ЮБС Валюйшен» при здійсненні оцінки використало як методичний підхід- порівняльний.
Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту №1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.
Відповідно до пунктів 48-49 Національного стандарту №1 для визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у матеріальній формі із застосуванням порівняльного підходу інформація про подібне майно повинна відповідати таким критеріям: умови угод купівлі-продажу або умови пропонування щодо укладення таких угод не відрізняються від умов, які відповідають вимогам, що висуваються для визначення ринкової вартості; продаж подібного майна відбувся з дотриманням типових умов оплати; умови на ринку подібного майна, що визначали формування цін продажу або пропонування, на дату оцінки істотно не змінилися або зміни, які відбулися, можуть бути враховані. Основними елементами порівняння є характеристики подібного майна за місцем його розташування, фізичними та функціональними ознаками, умовами продажу тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта (відсотка) до ціни продажу (пропонування) зазначеного майна або шляхом їх комбінування.
Так, згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.
Отже, виходячи з аналізу наведених норм, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 921/38/16-г/3).
Як вбачається зі Звіту, огляд об`єкту оцінки був здійснений оцінювачем особисто 17.11.2021, фотовізуальний вигляд викладено у фотографіях на ст.21-22 звіту.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що боржник не надав суду доказів на спростування тих обставин, що використані в Звіті фотографії відображають інше майно, ніж спірне майно, яке підлягало оцінці.
Згідно з пунктом 52 Національного стандарту №1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту №1).
За змістом пункту 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.
Крім того, відповідно до пункту 15 Національного стандарту №1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.
На ст.23 Звіту суб`єкт оціночної діяльності виклав мотиви при обранні підходів, що використовуються під час оцінки, зокрема, обгрунтовано обрання саме порівняльного методичного підходу(порівняння цін продажу аналогічних об`єктів). Дохідний метод не застосований у зв`язку з недостатністю кількості пропозицій по оренді відповідних оцінюваним об`єктам; витратний підхід не застосований через те, що достовірність результатів, які можна отримати в рамках цього підходу, є досить обмеженою і може носити виключно інформаційний характер. Для порівняння СОД обрав 4 аналогічних об`єкти, використовуючи дані з сайту www.olx.ua.
Задовольняючи скаргу боржника на дії приватного виконавця в частині визнання протиправною оцінки майна у формі висновку про вартість майна від 11.11.2021 в межах виконавчого провадження ВП№64291039, суд першої інстанції дійшов висновку, що експертна оцінка спірного майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства: оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна за заниженою ціною; порушення суб`єктом оціночної діяльності процедури застосування як методу оцінки порівняльний підхід (експерт не додав Технічних паспортів із характеристиками нежитлових приміщень, які є об`єктами оцінки; об`єкт оцінки розташований в місті Заліщики, однак обрані об`єкти-порівняння знаходяться в селах, селах міського типу, що впливає на ступінь ліквідності такого нерухомого майна; площа об`єктів оцінки: земельних ділянок та об`єктів порівняння є суттєво різною); оцінювач не використав дохідного підходу, а саме: об`єктом оцінки є, зокрема, нежитлове приміщення (адмінбудинок), за адресою: вул. 40 років Перемоги, буд.1 площею 215,1 кв.м, яке можна використовувати як здача в оренду, однак оцінювач не обґрунтовував неможливості або недоцільності застосування дохідного підходу, зокрема, щодо нежитлового приміщення (адмінбудинок)), чим порушено п. 37 Національного стандарту №1.
Разом з тим, як зазначено вище, у звіті суб`єкт оціночної діяльності вказав, що огляд об`єкту оцінки був здійснений оцінювачем особисто 17.11.2021, фотовізуальний вигляд викладено у фотографіях на ст.21-22 звіту і доказів спростування таких обставин боржник не надав. Мотиви обрання СОД як методу оцінки і незастосування дохідного підходу саме порівняльного підходу обгрунтовані ним в звіті на ст. 23-25.
Поряд з тим, як вказують скаржники та підтверджується матеріалами справи, оспорюваний в межах даної справи Звіт про вартість майна був об`єктом рецензії ТОВ «Альянс-Укрексперт», проведеної 24.11.2021.
Так, за результатами рецензування звіту про оцінку майна рецензентом встановлено:
-в звіті представлені фотографії об`єкта оцінки та детально проведена ідентифікація об`єкта оцінки;
-в звіті наявний та достатній перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводилась оцінка;
-в звіті наведено обгрунтований аналіз зовнішніх факторів та пропозицій на ринку подібного майна;
-в звіті наведено обгрунтований аналіз існуючого стану об`єкта оцінки та визначено умови його найбільш ефективного використання;
-припущення, наведені в звіті про оцінку майна, відповідають нормативно-правовим актам з оцінки майна;
-висновок про вартість майна відповідача нормативно-правовим актам з оцінки майна;
Так, відповідно до висновків, викладених у зазначеної рецензії:
-визначена у звіті вартість відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна;
-зібраних оцінювачем вихідних даних, інформації про об`єкти порівняння достатньо для проведення незалежної оцінки, зазначеного у звіті майна;
-оцінювачем у звіті обгрунтовано застосування методичних підходів, методів і оціночних процедур, розкрито застосування бази оцінки та виду вартості, проведено аналіз та розрахунки;
-звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Згідно з частиною першою, другою статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
З урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 2-243/10, 27.04.2022 № 303/6305/19).
Доказів того, що боржник звертався до приватного виконавця із запереченнями проти звіту про оцінку майна, а останній відмовив у призначенні рецензування звіту в матеріалах справи відсутні. Як вбачається з матеріалів даної справи, боржник, отримавши Звіт про оцінку майна, не скористався своїм правом на ініціювання процесу рецензування спірного Звіту, а одразу звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця до суду.
Як зазначено вище, за результатами виконаної ТОВ «Альянс-Укрексперт» рецензії від 24.11.2021, оскаржуваний Звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Разом з тим, як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не надав жодної оцінки вказаній рецензії на Звіт та не зазначив мотивів щодо відхилення її як доказу у даній справі.
Також помилковими, на думку апеляційного суду, є посилання суду першої інстанції на те, що звіт за результатами проведення незалежної оцінки не містить відомостей про те, що експерту відомо про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку під час виконавчого провадження, оскільки у п. 3 постанови про призначення СОД для участі у виконавчому провадженні від 11.11.2021 ВП№64291039 приватний виконавець попередив ТОВ «ЮБС Валюейшн» в особі Закрепи А.В. про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові (подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у справі № 442/7204/20 від 01.06.2022).
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з доводами скаржників, що внаслідок неврахування судом проведеної рецензії спірного Звіту, суд першої інстанції перебрав на себе повноваження рецензента такого Звіту та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення скарги в частині визнання протиправної оцінки майна боржника, проведеної ТОВ «ЮБС Валюейшн» у формі Висновку про вартість майна.
Доводи стягувача про те, що суд не повідомив належним чином його про дату та час розгляду скарги апеляційний суд відхиляє як такі, що спростовуються наявними у справі письмовими запереченнями стягувача на скаргу виконавця, поданими до суду першої інстанції, в яких стягувач просив проводити розгляд даної справи без участі його представника (том 13,а.с. 54).
Щодо доводів стягувача про те, що боржник звернувся із скаргою на дії приватного виконавця щодо оцінки нерухомого майна вдруге, перша подана ним скарга (від 22.12.2021) залишена ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 31.01.2022 без розгляду, а тому апелянт вважає, що боржник вже вичерпав свою процесуальну можливість оскарження оцінки у даній справі та не мав права повторно їх оскаржувати, апеляційний суд вважає за можливе застосувати у даному випадку аналогію приписів ч. 4 ст. 226 ГПК України, відповідно до якої особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Крім того, при прийнятті вказаної постанови суд враховує, що статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на усій території України.
Верховний Суд у постанові від 19.05.2019 у справі №905/2458/16З вказав, що принцип обов`язковості судового рішення та визначений процесуальним законодавством обов`язок суду із здійснення судового контролю за виконанням судового рішення зобов`язує суди, здійснюючи оцінку тих чи інших обставин, враховувати чи сприяє вчинення будь-якої процесуальної дії (в тому числі судом) виконанню остаточного судового рішення чи навпаки - перешкоджає такому виконанню. При цьому, слід зауважити на тому, що виконання судового рішення є прямим обов`язком боржника (ч. 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження"). Відтак, за наявності будь-яких сумнівів з приводу правомірності чи неправомірності вчинення виконавцем певних дій, останні підлягають оцінці з точки зору їх спрямованості на забезпечення виконання остаточного судового рішення.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги ТОВ "Оскар Агро" та приватного виконавця Мелиха А.І. належить задоволити, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2022 у справі №921/895/15-г/5 в частині задоволення скарги ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство "на дії приватного виконавця скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні такої скарги в частині визнання протиправною оцінки майна боржника, проведеної ТОВ «ЮБС Валюейшн» 19.11.2021.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
У зв`язку з задоволенням апеляційних скарг, сплачений стягувачем та приватним виконавцем судовий збір при поданні апеляційних скарг слід покласти на боржника.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" від 26.04.2022 (вх. суду від 02.05.2022 №01-05/928/22) та приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича (вх. суду від 02.05.2022 №01-05/928/22) - задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.03.2022 у справі №921/895/15-г/5 в частині задоволення скарги ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство "на дії приватного виконавця скасувати.
В цій частині прийняти нове рішення.
Відмовити у задоволенні скарги ТОВ «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» на дії приватного виконавця в частині визнання протиправною оцінки майна, проведену ТОВ «ЮБС Валюейшн» у формі Висновку про вартість майна від 11.11.2021 (Звіт за результатами проведення незалежної оцінки комплексу нежитлових приміщень з допоміжними спорудами, нежитлового приміщення (адмінбудинку), що розташовані на земельних ділянках, кадастрові номери:6122010100:02:003:0388;6122010100:02:003:0861;6122010100:02:003:0862; 6122010100:02:003:0863 за адресою: Тернопільська область, Чортківський р-н, м. Заліщики, вул. 40 років Перемоги 1.1/а,1/б та 1/в).
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
2.Стягнути з ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство " (ідент. код 00956201, місцезнаходження: 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н, місто Заліщики, вул. 40 років Перемоги, будинок 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскар Агро" (ідент. код 40445458, місцезнаходження: 03148, м. Київ, вул. Тулузи,11-А) 2 481,00грн судового збору за перегляд ухвали апеляційним судом.
3.Стягнути з ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство " (ідент. код 00956201, місцезнаходження: 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н, місто Заліщики, вул. 40 років Перемоги, будинок 1) на користь приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха Анатолія Івановича (ідент.номер НОМЕР_1 , 6008, Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Живова,32а) - 2 481,00грн судового збору за перегляд ухвали апеляційним судом.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
5.Матеріали справи №921/895/15-г/5 повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено 12.09.2022
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя О. В. Зварич
суддя Г.Г. Якімець
Постанова № 60023343
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" серпня 2016 р. Справа № 921/895/15-г/5
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Зварич О.В.
ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання Лялька Н.Р.
та представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 – представник (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача: ОСОБА_3 – директор; ОСОБА_4 - головний бухгалтер; ОСОБА_5 – представник (довіреність в матеріалах справи);
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство", вих № 9 від 25.02.2016
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.01.2016 (головуючий суддя Анрушків Г.З., судді Андрусик Н.О., Шумський І.П.)
у справі № 921/895/15-г/5
за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Оскар", с. Джурків, Коломийський район, Івано-Франківська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство", м. Заліщики
про стягнення 8 138 525, 50 грн.
Приватне сільськогосподарське підприємство "Оскар" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ “Заліщицьке хлібоприймальне підприємство” про стягнення 8 138 525, 50 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем договору складського зберігання зерна № 11 від 03.11.2014, оскільки такий не забезпечив доступ Поклажодавця позивача до зерна для проведення його огляду та для проведення перевірки його якості та на вимогу Поклажодавця у визначені строки не повернув із зберігання (відмовив у поверненні) зерно сої в кількості 940,87 тон, яке належало Приватному сільськогосподарському підприємству "Оскар", натомість направило позивачу ОСОБА_6 №1 від 19.06.2015, згідно якого слідує, що дане зерно сої (в кількості 940,87 тон) відповідачем самовільно реалізоване, що призвело до його фактичної втрати, тобто нестачі, чим позивачу нанесені збитки, вартість яких визначена відповідно до вимог чинного законодавства і становить суму 8 138 525,50 грн, які позивач, посилаючись на вимоги ст.ст. 224, 225 ГК України, ст.ст.623, 951 ЦК України, просить стягнути з відповідача в судовому порядку
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.07.2016 у справі № 914/1467/16 позовні вимоги задоволено.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 8 138 525, 50 грн збитків та 73 080, 00 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
При вирішенні спору місцевий суд виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність повного складу цивільного правопорушення, оскільки відповідач в порушення договірних зобов’язань не повернув зерно за першою вимогою поклажодавця та надалі реалізував його, чим спричинив збитки позивачу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач – ТОВ “Заліщицьке хлібоприймальне підприємство” звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.01.2016.
Зокрема, в апеляційній скарзі та в доповненнях до неї покликається на те, що позивач заборгував відповідачу 3 289 324, 94 грн, які складаються з оплати послуг по прийманні, сушінні і очистці, пені за прострочення платежів за надані послуги, інфляційних втрат, 3% річних, штрафні санкції та ПДВ. Крім того, на думку скаржника, існування такої заборгованості надало йому право в односторонньому порядку не виконати зобов’язання зберігача згідно договору зберігання № 11 від 03.11.2014 та здійснити реалізацію майна на підставі п. 25 договору.
Позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначав про помилковість тверджень скаржника, викладених в апеляційній скарзі, оскільки відповідно до змісту договору зберігання зобов’язання ПСП «Оскар» здійснювати оплату послуг ТОВ «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» не є зустрічним по відношенню до зобов’язання ТОВ «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство» здійснювати зберігання зерна сої і повернути його по закінченню строку зберігання.
Вказує, що ТОВ «Заліщицьке хлібоприймальне підприємство», у випадку, коли вважає, що його право на отримання оплати за послуги порушене, має можливість здійснити захист такого права у спосіб, передбачений чинним законодавством, однак таке порушення не є підставою для здійснення самовільної реалізації зерна сої, що належало ПСП «Оскар», тобто Поклажодавцю, за договором зберігання.
Отже, позивач просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.01.2016 без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Директор, головний бухгалтер та представник ТОВ “Заліщицьке хлібоприймальне підприємство” підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.01.2016 у справі № 921/895/15-г/5 – залишити без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 3 листопада 2014 року ТОВ "Заліщицьке Хлібоприймальне підприємство" (зерновий склад) та приватним сільськогосподарським підприємством "Оскар" (поклажодавець), укладено договір №11 складського зберігання (договір), відповідно до п.1 якого поклажодавець зобов’язується передати зерно сої, заліковою вагою 2000 тонн, на зерновий склад, який зобов’язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.
Згідно з п. 6 договору, зерновий склад зобов’язаний, зокрема: прийняти від поклажодавця зерно фактичної якості, але не вище обмежувальних кондицій, забезпечити його належне зберігання у повному обсязі та здійснити відпуск поклажодавцеві; прийняти зерно на зберігання за заліковою вагою та провести перевірку його якості; повідомити поклажодавця про умови зберігання зерна; надати додаткові послуги у разі одержання від поклажодавця письмового замовлення на такі послуги; видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання; зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі; забезпечити доступ поклажодавця до зерна для проведення огляду протягом строку його зберігання; повернути зерно за першою вимогою поклажодавця у разі, коли передбачений договором строк зберігання не закінчився.
Відповідно до п. 8 договору Поклажодавець зобов’язаний: забезпечити доставку зерна за свій рахунок; своєчасно розрахуватися за надані послуги з приймання, зберігання відвантаження, а також додаткові послуги; витребувати зерно після закінчення строку його зберігання.
Пунктом 9 договору сторони встановили, що поклажодавець, зокрема, має право, проводити огляд зерна протягом строку його зберігання.
Згідно п. 13. договору, поклажожавець сплачує вартість послуг із зберігання зерна за місяць в строк до 15 числа місяця, що слідує за місяцем в якому фактично надавалися послуги.
Відвантаження зерна поклажодавцеві здійснюється після відшкодування витрат зернового складу у повному обсязі ( п. 14 договору).
Пунктом 22. договору, сторони встановили, строк зберігання зерна становить до 31.05.2015.
Зберігання зерна понад строк, встановлений цим договором, можливе лише тільки за взаємною домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди (п.23. договору).
Відповідно до п. 24. Договору, зерновий склад зобов’язаний письмово не пізніше ніж за сім днів до закінчення строку зберігання зерна попередити поклажодавця і визначити строк його витребування.
Згідно п. 25. Договору, у разі коли поклажодавець у запропонований цим договором строк не витребував зерно, зерновий склад має право продати його на конкурсних засадах за ринковою ціною.
Кошти одержані від продажу зерна, передаються поклажодавцю, крім сум, що належать зерновому складу.
Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань у повному обсязі.
Частинами 1, 2 Закону України “Про зерно та ринок зерна в Україні” договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна.
Згідно з частини 4 ст. 24 Закону, зерновий склад зобов’язаний вживати усіх заходів передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.
Частиною 1 ст. 27 Закону встановлено, що Зерновий склад зобов’язаний зберігати зерно протягом строку встановленого у договорі складського зберігання зерна.
Відповідно до ч. 1, ч.3 ст. 28 Закону плата за зберігання зерна, строки її внесення встановлюються договором складського зберігання зерна. Якщо поклажодавець після закінчення строку дії договору складського зберігання зерна не забрав зерно назад, він зобов’язаний внести плату за весь фактичний час його зберігання.
Відповідно до ч.1 та ч.2. ст. 37 Закону зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів:
подвійне складське свідоцтво;
просте складське свідоцтво;
складську квитанцію.
Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня.
На виконання умов договору складського зберігання № 11 від 03.11.2014 за період з 05.11.2014 по 03.12.2014 позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання зерно сої загальною заліковою вагою 1220710 кг. або 1220,71тн., що підтверджується реєстрами накладних на прийняте зерно за середньодобовими пробами № 37/а від 05.11.2014, № 38 від 06.11.2014, № 39 від 07.11.2014, № 56 від 29.11.2014, № 57 від 30.11.2014, № 58 від 01.12.2014р., № 60 від 02.12.2014 та № 61 від 03.12.2014 та доданих до них товарно-транспортних накладних.
В листопаді 2014 року відповідач на вимогу позивача відвантажив останньому із зернового складу зерно сої в кількості 279 840кг або 279,84тн. Отже на зберіганні у зернового складу залишилось 940 870 кг зерна сої.
Проте, на підтвердження прийняття зерна, відповідач, видав позивачу складські квитанції на частину зерна сої, а саме: складські квитанції № 71 від 10.12.2014 серії АФ071675, №70 від 10.12.2014 серії АФ№ 071674, № 68 від 10.12.2014 серії АФ№ 071672, №66 від 01.12.2014 серії АФ№ 071670 та №65 від 01.12.2014 серії АФ№ 071669 на загальну кількість 903 707 кг.
Однак, в актах здачі – приймання виконаних робіт від 28.02.2015, від 31.03.2015, від 30.04.2015, від 31.05.2015 та рахунках на оплату за зберігання сої № 21 від 28.02.2015, № 28 від 31.01.2015 № 37 від 30.04.2015 та № 42 від 30.05.2015 зазначено, що на зберіганні у відповідача знаходиться зерно сої в кількості 940 870 кг. (940, 87т). Дані акти здачі приймання виконаних робіт та рахунки підписані директором ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство", а рахунки також підписані і головним бухгалтером та завірені печаткою товариства. Окрім того, про те, що на зберіганні у відповідача станом на 01.06.2015 знаходилося зерно сої в заліковій вазі 940 870 кг в кількості за період з 03.11.2014 по 31.05.2015, яке належало позивачу - ПСП "Оскар", підтверджується і ОСОБА_6 №1 засідання комісії ТзОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" від 19.06.2015.
Отже, оцінивши належним чином докази, які містяться в матеріалах справи, місцевим господарським судом встановлено, що на зберіганні в ТОВ “Заліщицьке хлібоприймальне підприємства” залишилось 940 870 кг зерна сої.
Згідно з ч. 1 ст. 949 ЦК України зберігач зобов’язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості, а згідно вимог ст. 953 ЦК України зберігач зобов’язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився
Частиною 1ст.31 Закону встановлено, що поклажодавець зерна зобов’язаний забрати зерно у зернового складу після закінчення строку зберігання зерна, а зерновий склад зобов’язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбачуваному договором складського зберігання та законодавством (ст. 32 Закону).
Відповідно до п.п 10 п. 6 договору зерновий склад зобов’язаний повернути зерно за першою вимогою поклажодавця у разі, коли передбачений договором строк зберігання не закінчився, а також поклажодавець зобов’язаний витребувати зерно після закінчення строку його зберігання (п.п.3 п.8 договору).
20 травня 2015 року позивач звернувся до відповідача з листами №302, №303, якими відповідно просив надати можливість 27.05.2015 року здійснити відбір проб зерна, яке перебуває на збереженні згідно договору №11 від 03.11.2014, з метою перевірки якісних показників даного зерна, та просив відвантажити 29.05.2015 сою в кількості 940,87 тон для власних потреб, а у разі неможливості просив повідомити заздалегідь рекомендованим листом з повідомленням про вручення з обґрунтуванням. Дані листи отримані відповідачем 22.05.2015, що підтверджується відміткою на повідомленнях про вручення поштового відправлення.
25 травня 2015 року відповідач звернувся до позивача з листами № 43 та № 46, в яких повідомив, що закінчується договір № 11 від 03.11.2014 щодо надання послуг по зберіганню зерна і вказаний договір продовжуватися не буде, і тому просить провести оплату за надані послуги і в найкоротший термін забрати зерно із складів ТОВ "Заліщицьке ХПП". Дані листи отримані позивачем 27.05.2015.
Надалі, позивач 29 травня 2015 року направив до відповідача транспортні засоби, для відвантаження зерна сої, що підтверджується наказом про відрядження №17-в від 28.05.2015, відмітками в журналі реєстрації відрядних посвідчень, відрядними посвідченнями, подорожніми листами вантажного автомобіля від 29.05.2015 за номерами відповідно №№ 311, 313, 111, 112, 102, 104, 124, 115, 129, 113 та договором про надання послуг №28/05-15 на перевезення зерна автотранспортом від 28.05.2015.
Отже, відповідач в порушення умов укладеного договору складського зберігання зерна №11 від 03.11.2014 (п.4 та п.6), не виконав його прохання, викладеного в листі від 20.05.2015 №302 та не забезпечив доступ представників позивача на зерновий склад для відбору проб зерна з метою перевірки його якісних показників, про що було складено акт від 27.05.2015, як і в подальшому 29.05.2015 відмовив йому (позивачу) у відвантаженні зерна сої, про що позивачем у присутності його представників, водіїв, представників покупця зерна сої ТОВ "Фінагротех" відповідно до договору поставки 328/05-2015 від 28.05.2015, свідків складено акт від 29.05.2015. Директор ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" від підпису та отримання одного примірника даних актів відмовилася.
Частиною 1 ст. 950 ЦК України, передбачено, що за втрату ( нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Відповідно до п.п.1. п.1 ст. 951 ЦК України, встановлено, що збитки завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі – у розмірі її вартості.
Відповідно до ч.1. ст. 34 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовується зерновим складом:
- за втрату зерна та нестачу зерна – у розмірі вартості втраченого зерна або такого, що його не вистачає зерна;
- за пошкодження зерна – у розмірі суми, на яку знизилась його вартість.
Згідно ч. з ст.. 623 ЦК України збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; 4) вина.
З огляду на те, що товар так і залишився на складі відповідача, останнім здійснено реалізацію зерна сої, яке було передано на зберігання позивачем. Зазначене також підтверджується протоколом № 1 від 19.06.2015 засідання комісії ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" з питань продажу зерна боржників з метою погашення затрат підприємства за надані послуги, а також наданими відповідачем в підтвердження факту реалізації зерна сої договором поставки №2206 від 22.06.2015, який укладений товариством з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" та товариством з обмеженою відповідальністю "Саноіл-Трейд", товарно-транспортними накладними на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом ( в кількості 30шт., належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи), по яких було передано ТэОВ “Саноіл Трейд” зерно сої в кількості 868 340 кг. по ціні 4300грн. за одну тону на загальну суму 3 733 862,00грн.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що такі дії відповідача (реалізація зерна сої) суперечать умовам укладеного сторонами Договору складського зберігання від 03.11.2014 №11 (п.16) та нормам чинного законодавства (ст..ст .942, 949 ЦК України, ст..32 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні"), а його (відповідача) посилання на п.25 Договору, а саме на те, що позивач не витребував зерно сої у встановлений договором строк (до 31.05.2015) спростовуються вищенаведеним (як встановлено судом вище позивач направив відповідачу листа від 20.05.2015 за №303, який останнім отримано 22.05.2015, з проханням відвантажити 29.05.2015 сою в кількості 940,87 тон. Проте 29.05.2015 у відвантаженні зерна позивачу відповідач відмовив, протилежного останнім суду не доведено належними і допустимими доказами).
Також колегія суддів звертає увагу, що відповідач прийняв на зберігання зерно сої, здійснив (провів) його повний аналіз, видав такі складські квитанції із наступними якісними зазначенням (характеристиками):
- складська квитанція № 71 від 10.12.2014року (бланк серії АФ № 071675)
стандарт сої ДСТУ 4946:2008, вологість - 45,3% ,зернова домішка – 6,2% , сміттєва домішка- 6%, зараженості – не виявлено.
- складська квитанція № 70 від 10.12.2014 року (бланк серії АФ № 071674)
стандарт сої ДСТУ 4946:2008, вологість - 45,4% ,зернова домішка – 6,2% , сміттєва домішка- 5.8%, зараженості – не виявлено.
- складська квитанція № 08 від 10.12.2014 року (бланк серії АФ № 071672)
стандарт сої ДСТУ 4946:2008, вологість - 46,3% ,зернова домішка – 4,8 % , сміттєва домішка- 4,2%, зараженості – не виявлено.
- складська квитанція № 66 від 01.12.2014 року (бланк серії АФ № 071670)
стандарт сої ДСТУ 4946:2008, вологість - 43,5% ,зернова домішка – 4 % , сміттєва домішка- 4,6%, зараженості – не виявлено.
- складська квитанція № 65 від 01.12.2014 року (бланк серії АФ № 071669)
стандарт сої ДСТУ 4946:2008, вологість - 44,2% ,зернова домішка – 6,6 % , сміттєва домішка- 3,8%, зараженості – не виявлено.
Для реалізації зерна сої, що належало ПСП «Оскар», Відповідачем відібрано взірці цього зерна та передано їх до ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» для випробування (лист - відношення Відповідача № 919 від 16.06.2015. Проведеним випробовування відібраних взірців зерна сої, ДП «Тернопільський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» встановлено суттєві відмінності якісних характеристик (показників), а саме сміттєвої та олійної домішки до 58,2% та сміттєвої домішки до 39.8% від прийнятого на зберігання Відповідачем і також цим випробовуванням встановлено невідповідність вказаного зерна сої вимогам ДСТУ 4946:2008 (протокол випробувань № 0124 від 17 червня 2015 року). Відтак, колегія суддів ставить під сумнів твердження відповідача про доведення зерна сої до вимог, встановлених ДСТУ 4946:2008, з огляду на відсутність належних та допустимих доказів протилежного.
Твердження скаржника щодо відсутності оплати позивача на надані послуги підставно не взяті місцевим господарським судом до уваги, оскільки не проведення позивачем розрахунків за зберігання зерна сої не є підставою для звільнення від цивільно-правової відповідальності чи зменшення її розміру, оскільки виходячи зі змісту частини 1 ст. 936 ЦК України, договір зберігання не містить зустрічних зобов’язань, які повинні виконуватися його сторонами одночасно, а вимоги про стягнення плати за зберігання зерна можуть бути предметом іншого судового розгляду.
При розрахунку суми збитків, позивач виходив з інформації, викладеній в ціновій довідці № В-418 від 27.08.2015. В такій визначено середню вартість зерна сої станом на серпень 2015 року в розмірі 8 650, 00 грн.
Відтак, колегія судів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що матеріалами справи підтверджується наявність повного складу цивільного правопорушення та наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки скаржник, у встановленому законом порядку, не подав належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність заявленого позову, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Тернопільської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав його для зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.01.2016 у справі № 921/895/15-г/5 залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.
2. Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повна постанова складена 26.08.2016.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Зварич О.В.
Суддя Матущак О.І.