ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 106164653

Озвучення тимчасово недоступне

Постанова

Іменем України

07 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 298/1791/18

провадження № 61-3670св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року у складі судді Лютянської М. С. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 березня 2022 року у складі колегії суддів: Бисага Т. Ю., Джуги С. Д., Куштана Б. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Історія справи

ВАТЕК «Закарпаттяобленерго», правонаступником якого є ПрАТ «Закарпаттяобленерго»,звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 15 909,89 грн завданих збитків, з тих підстав, що під час проведення перевірки дотримання споживачами умов договору та Правил користування електричною енергією у відповідача, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено змонтований дублюючий ввід з використанням схованої електропроводки через перемикач з штекером. Спожита таким чином електрична енергія не враховувалась і не сплачувалась, про що був складений акт № 54435 від 05 червня 2006 року.

Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 року у справі № 2-260/06 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТЕК «Закарпаттяобленерго» 10 606,60 грн завданих збитків. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Вказане судове рішення набрало законної сили 07 березня 2007 року.

Короткий зміст вимог заяви

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Великоберезнянського районного суду від 31 жовтня 2006 року у справі № 2-260/06.

На обґрунтування заяви зазначив, що 31 жовтня 2006 року Великоберезнянський районний суд Закарпатської області ухвалив рішення, яким позов ВАТЕК «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення 15 909,89 грн завданих збитків задовольнив частково, стягнув з ОСОБА_1 на користь ВАТЕК «Закарпаттяобленерго» 10 606,60 грн завданих збитків, вирішив питання про розподіл судових витрат. Рішення набрало законної сили 07 березня 2007 року. Рішення суду виконано відповідачем у повному обсязі.

Разом з тим вказує, що необлікованого споживання електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 не допускав, тому вважав за необхідне звернутися з заявою про злочин, відповідно до якої було розпочато кримінальне провадження № 12013070130000257 від 15 березня 2013 року у зв`язку із внесенням неправдивоїінформації службовими особами позивача по справі ВАТЕК «Закарпаттяобленерго» у акт про порушення правил використання електроенергії № 54435 від 05 червня 2006 року.

В рамках даного досудового розслідування слідчим ВС Великоберезнянського ВП ГУНП в Закарпатській області постановою від 12 березня 2018 року призначено електротехнічну експертизу.

В результаті проведеного дослідження експерт дійшов до висновків, що копія акту про порушення правил користування електроенергією для населення № 54435 від 05 червня 2006 року не відповідає вимогам Правил та Методики станом на 05 червня 2006 року.

З огляду на викладене заявник просив судпереглянути за нововиявленими обставинами рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 року за обставин, які є істотні для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2018 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Великоберезнянського районного суду від 31 жовтня 2006 року у справі № 2-260/06.

Короткий зміст судових рішень у справі

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишено в силі рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 року у цивільній справі за позовом ВАТЕК «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 року, яке набрало законної сили 07 березня 2007 року, лише 12 листопада 2018 року (здано на пошту 07 листопада 2018 року),тобто з пропуском строку встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України і відповідно до частини третьої статті 424 ЦПК України такі строки не можуть бути поновлені.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду,ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2016 року залишено без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки заявник звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 року з пропуском строку встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України і відповідно до частини третьої статті 424 ЦПК України такі строки не можуть бути поновлені, тому така заява повинна бути залишена без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, згідно якої документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 січня 2021 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для розгляду.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 року за нововиявленими обставинами без розгляду, оскільки трирічний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є присічним і поновленню не підлягає. Суд касаційної інстанції також зазначив, що такі процесуальні дії, як відмова у відкритті провадження та залишення заяви без розгляду, мають різні процесуальні наслідки, пов`язані з наявністю у особи права повторного звернення до суду.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 22 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевим судом вірно встановлено, що ОСОБА_1 було пропущено строки для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, які передбачені пунктом 1 частини першої, частини другої статті 424 ЦПК України, про що у своїй постанові від 06 жовтня 2021 року зазначив і Верховний Суд. Недодержання умови щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку, а отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відкриття провадження у даній справі, після чого здійснив її розгляд.

Разом із тим, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки законодавцем питання щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з вищенаведених підстав, після відкриття провадження у справі не врегульовано, тому ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року слід залишити без змін.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У квітні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 березня 2022, у якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким скасувати рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 07 липня 2022 року представник ПрАТ «Закарпаттяобленерго» адвокат Чекан В. В. просить суд у задоволенні касаційної скарги відмовити, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргоюта витребувано матеріали цивільної справи.

30 червня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшов перший том матеріалів справи, а 05 липня 2022 року - другий та третій томи.

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2022 рокусправу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанції не відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Главою 3 Розділу V ЦПК України передбачено перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Згідно із частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

У відповідності до частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення;

2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили;

3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Частиною другою статті 424 ЦПК України встановлено, що з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили;

2) з підстав, визначених пунктами 2-3 частини другої та частиною третьою статті 423 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України).

Таким чином, встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2021 року у справі № 2-170/11 (провадження № 61-8547св21), від 06 грудня 2021 року у справі № 2-2109/11 (провадження № 61-15456св21).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вважає істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 року, яке набрало законної сили 07 березня 2007 року, ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв`язку 07 листопада 2018 року, тобто з пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України.

Недодержання вимоги щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку.

Таким чином, у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Великоберезнянського районного суду від 31 жовтня 2006 року у справі № 2-260/06 належало відмовити, однак ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 20 грудня2018 року таке провадження було помилково відкрито і заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами була розглянута по суті.

Підстави для закриття провадження у справі передбачені статтею 255 ЦПК України. Хоча стаття 255 ЦПК України, а також Глава 3 Розділу V ЦПК України «Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами» не містять такої підстави для закриття провадження у справі як помилкове відкриття, за обставин цієї справи провадження все ж слід закрити, як відкрите помилково.

Вказане узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19).

Верховний Суд при прийнятті даної постанови керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії", від 09 листопада 2004 року у справі "Науменко проти України", від 18 листопада 2004 року у справі "Праведная проти Росії", від 19 лютого 2009 року у справі "Христов проти України", від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Колегія суддів також зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, пункти 37-38 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" від 18 листопада 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Частиною першою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанції скасувати, провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 року у цивільній справі за позовом ВАТЕК «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків закрити, як таке, що відкрите помилково.

Керуючись статтями 255, 409, 414, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 березня 2022 року скасувати.

Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Великоберезнянського районного суду від 31 жовтня 2006 року у справі № 2-260/06закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

М. Ю. Тітов

Ухвала № 95533061

Відкрити повний перегляд

Ухвала

16 березня 2021 року

м. Київ

справа № 298/1791/18

провадження № 61-3632ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бачинської Анастасії Володимирівни на ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 січня

2021 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Великоберезнянського районного суду від 31 жовтня 2006 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства енергетична компанія «Закарпаттяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області

від 19 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

та залишити в силі рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2006 року у цивільній справі за позовом відкритого акціонерного товариства енергетична компанія «Закарпаттяобленерго» (далі - ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго»)

до ОСОБА_1 про стягнення завданих збитків.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 13 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Великоберезнянського районного суду від 19 лютого 2020 року скасовано.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами рішення Великоберезнянського районного суду від 31 жовтня 2016 року залишено без розгляду.

До Верховного Суду 09 березня 2021 року надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Бачинської А. В. на ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 січня

2021 року, у якій представник заявника просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення заяви та скасування рішення від 31 жовтня 2006 року.

Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

У касаційній скарзі представник заявника просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію постанови Закарпатського апеляційного суду від 13 січня 2021 року ОСОБА_1 отримав 01 лютого 2021 року, що підтверджено доказами.

За таких підстав строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.

Однак, подана касаційна скарга представника заявника не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У касаційні скарзі представник заявника заявила клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у зв`язку з тим, що він є ветераном Другої світової війни, однак не надала жодних доказів на підтвердження цього.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності

01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подачу касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн.

Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Якщо особа звільнена від сплати судового збору, відповідно до Закону України «Про судовий збір», то необхідно надати суду докази, які це підтверджують.

Подана касаційна скарга також не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки не дотримано вимоги частини третьої статті 392 ЦПК України.

Так, згідно із частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.

До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Як убачається із матеріалів касаційного провадження, касаційна скарга підписана ОСОБА_1 та представником ОСОБА_1 - адвокатом Бачинською А. В., але до касаційної скарги не долучено ні ордеру, ні договору про надання правової допомоги.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Бачинської Анастасії Володимирівни про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Бачинській Анастасії Володимирівни процесуальний строк для подачі касаційної скарги.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бачинської Анастасії Володимирівни на ухвалу Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 19 лютого 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 січня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 15 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць