УХВАЛА
04 липня 2022 року
м. Київ
Справа № 910/16165/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 у справі
за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України
до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
про стягнення 294 417 500,59 грн,
ВСТАНОВИВ:
16.02.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 (повний текст складено 19.01.2022) і ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 про повернення заяви без розгляду у справі № 910/16165/18, подана 14.02.2022 через засоби поштового зв`язку.
Ухвалою Верховного Суду від 25.04.2022 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 у справі № 910/16165/18 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з несплатою судового збору та надано скаржнику строк для усунення недоліків до 25.05.2022, який при цьому не повинен був перевищувати десяти днів із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до змісту частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Таким чином, Судом було надано скаржнику максимальний десятиденний строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з відомостями із сайту Укрпошти за ідентифікатором поштового відправлення № 0101617248353 копію ухвали Верховного Суду від 25.04.2022 Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" отримало 02.06.2022.
Отже останнім днем десятиденного строку з дня вручення копії зазначеної ухвали із урахуванням вихідних днів є 13.06.2022.
16.06.2022 до Верховного Суду від представника Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" надійшла заява на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.04.2022, яка була підписана 16.06.2022 (згідно з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису) і направлена на електронну адресу Верховного Суду. Також у цій заяві представник скаржника просить поновити строк на усунення недоліків касаційної скарги.
Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України", Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За приписами статті 118 цього Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Зі змісту наведеної норми слідує, що Суд може поновити пропущений процесуальний строк за умови вчинення процесуальної дії, стосовно якої його пропущено, якщо визнає причини пропуску цього строку поважними.
Можливість поновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
У заяві Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" причиною пропуску процесуального строку зазначено те, що його представник перебував у відрядженні, а тому не міг вчасно подати до суду вказану заяву. Однак доказів на підтвердження вказаних обставин скаржник Суду не надав. Крім того, скаржник міг залучити іншого представника для своєчасного виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.04.2022.
З урахуванням наведеного, заява про поновлення строку на усунення недоліків касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" не може бути задоволена, оскільки наведені в ній обставини не підтверджені доказами та не свідчать про наявність поважних причин пропуску цього строку.
Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, тобто суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг.
За змістом частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася.
Оскільки скаржник не усунув недоліки у встановлений строк, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 25.04.2022, касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 у справі № 910/16165/18 належить повернути на підставі статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 118, 119, частиною 4 статті 174, статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" у задоволенні заяви про поновлення процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги.
2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 і ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 у справі № 910/16165/18 повернути заявникові.
3. Копію касаційної скарги та оригінали доданих до неї документів, у тому числі платіжне доручення від 09.06.2022 №про сплату судового збору на суму 2 481,00 грн повернути Приватному акціонерному товариству "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді Т. Б. Дроботова
Ю. Я. Чумак
Ухвала № 96205586
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
У Х В А Л А
"12" квітня 2021 р. Справа№ 910/16165/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Поляк О.І.
Коротун О.М.
розглянувши заяву державного підприємства обслуговування повітряного руху України про відвід судді Євсікова О.О. від розгляду апеляційної скарги державного підприємства обслуговування повітряного руху України на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.10.2020 р. (повний текст складено 06.10.2020 р.)
у справі № 910/16165/18 (суддя - Щербаков С.О.)
за позовом державного підприємства обслуговування повітряного руху України
до приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України"
про стягнення 297 417 500,59 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - ДПОПР України) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (далі - ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ") про стягнення 108 667 136, 88 грн.
Під час розгляду справи судом першої інстанції, ухвалою від 01.10.2020 р. задоволено клопотання ПрАТ "Авіакомпанія "МАУ" про призначення експертизи; призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення її проведення.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, ДПОПР України подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 р., у складі колегії суддів: Євсікова О.О. (головуючий), Кропивної Л.В., Поляк О.І., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 29.03.2021 р.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2021 р., у зв`язку з перебуванням суддів Кропивної Л.В. та Поляк О.І. на лікарняному, сформовано колегію суддів у складі: Євсіков О.О. (головуючий), Корсак В.А., Попікова О.В.
У судовому засіданні, що відбулось 29.03.2021 р., оголошено перерву до 19.04.2021 р.
05.04.2021 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про відвід головуючого судді Євсікова О.О. від розгляду апеляційної скарги у даній справі.
На переконання заявника, підставою для відводу судді є висловлена ним позиція після закінчення судового засідання, яке відбулось 29.03.2021 р., та зупинення фіксування звукозапису, про необхідність судово-економічної експертизи у даній справі, у зв`язку з чим у заявника виникли сумніви у неупередженості та об`єктивності судді.
В силу положень частин 2 та 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до частин 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Колегія суддів у складі: Євсікова О.О. (головуючий), Корсака В.А., Попікової О.В. дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, у зв`язку з чим ухвалою від 06.04.2021 р. передано матеріали справи для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2021 р. заяву позивача про відвід судді передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Коротун О.М.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2021 р., у зв`язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, сформовано колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Сулім В.В., Коротун О.М.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2021 р., у зв`язку з перебуванням судді Суліма В.В. на лікарняному, сформовано колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Поляк О.І., Коротун О.М.
За приписами частини 7 та 11 статті 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Колегія суддів, розглянувши заяву позивача про відвід судді, дійшла до наступного висновку.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Відповідно до частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно із частиною 4 зазначеної норми незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про відвід судді Євсікова О.О. від розгляду даної справи, оскільки доводи, наведені заявником у заяві, документально не доведені, тож підстави для відводу судді об`єктивно не підтверджені.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234 ГПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Відмовити у задоволенні заяви державного підприємства обслуговування повітряного руху України про відвід судді Євсікова О.О. від розгляду апеляційної скарги державного підприємства обслуговування повітряного руху України на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.10.2020 р. у справі № 910/16165/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді О.І. Поляк
О.М. Коротун