ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 102471237

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

10.01.22

22-ц/812/293/22

Справа № 477/1298/20

Провадження № 22-ц/812/293/22

У Х В А Л А

10 січня 2022 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі судді Царюк Л.М., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 червня 2021 року, ухвалене по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності шляхом виплати грошової компенсації та визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 червня 2021 року в задоволенні вищезазначеного позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, особа, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_1 , оскаржив його в апеляційному порядку та просив рішення суду скасувати в повному обсязі та ухвалити нове судове рішення.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 22 липня 2021 року вищезазначену апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме для сплати судового збору в розмірі 2 522 грн 40 коп., або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

05 серпня 2021 року ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Миколаївського апеляційного суду від 22 липня 2021 року надав клопотання, в якому посилаючись на пункт 13 частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір», зазначає про звільнення його, як учасника бойових дій, від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року відхилено клопотання ОСОБА_1 про звільнення його, як учасника бойових дій, від сплати судового збору та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

ОСОБА_1 оскаржив ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року у касаційному порядку.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2021 року ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В постанові суд касаційної інстанції зазначено, що якщо особа на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху подала відповідне клопотання щодо зазначених в ухвалі недоліків, воно повинно бути вирішене з наведенням у процесуальному рішенні відповідних мотивів та висновків щодо такого клопотання і повідомлення заявника про результати розгляду.

У разі, якщо суд дійде висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, він зобов`язаний повідомити заявника про прийняте за його клопотанням рішення та надати можливість виконати відповідні вимоги суду, оскільки реалізація особою права на подання клопотання не може розцінюватися як ухилення від виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов до наступного висновку.

В своїй заяві від 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору на підставі пункту частини 1 статті 5 Закону «Про судовий збір», як учасника бойових дій.

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржувати в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Отже, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає тих прав, які скаржник вважає порушеними рішенням суду першої інстанції, та такими, що дають право на звернення до апеляційного суду зі звільненням від сплати судового збору.

До клопотання додана копія посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій від 14 березня 2016 року № НОМЕР_1 . Проте, скаржником не наведено правового обґрунтування порушення його прав як учасника бойових дій у судовому рішенні, ухваленому у цивільній справі у майновому спорі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 .

Системне тлумачення чинного законодавства в контексті пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для правового висновку, що встановлене згаданою нормою звільнення від сплати судового збору стосується випадків звернення перерахованих у ній осіб за захистом прав у випадку їх незабезпечення або порушення гарантій, преференцій, наданих відповідним законодавством виключно особам, що мають відповідний статус, зокрема статус учасника бойових дій.

Таку правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір" викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, що була підтверджена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

Постанови Великої Палати Верховного Суду за ієрархією судових рішень мають перевагу над висновками колегії суддів, тому апеляційний суд не бере до уваги висновки колегії суддів, що викладені у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17, на які посилається скаржник.

Отже ОСОБА_1 оскаржує рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області як особа, яка не брала участі у розгляді справи, а предметом спору у цій справі є припинення права власності шляхом грошової компенсації та визнання права власності, яке не зачіпає порядку, обсягу його соціальних гарантій чи будь-яким чином стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій, а тому відсутні правові підстави звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на вказане рішення суду першої інстанції на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки подана без дотримання вимог статті 356 ЦПК України.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Так, згідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при подачі позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При зверненні до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір в сумі 840 грн 80 коп. за вимогу майнового характеру та 840 грн 80 коп. за вимогу немайнового характеру.

Таким чином, судовий збір у даній справі за подачу апеляційної скарги на рішення суду складає 2 522 грн 40 коп.

За такого, на підтвердження оплати судового збору у розмірі 2 522 грн 40 коп. ОСОБА_1 необхідно надати Миколаївському апеляційному суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

Вказаний недолік перешкоджає відкриттю апеляційного провадження та є підставою для залишення апеляційної скарги особи, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_1 без руху.

Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання особи, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у розгляді справи - ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 09 червня 2021 року залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення недоліку, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме для сплати судового збору 2 522 грн. 40 коп.

Оригінал квитанції про сплату вказаної суми надати до Миколаївського апеляційного суду.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг м. Миколаїв/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA318999980313111206080014478

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Миколаївський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа)

У випадку не сплати судового збору у зазначений строк апеляційна скарга буде повернута скаржнику.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Л.М. Царюк

Ухвала № 90923992

Vollansicht öffnen

Справа № 477/1298/20

Провадження № 2/477/612/20

У Х В А Л А

10 серпня 2020 року м. Миколаїв

Суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області Полішко В.В., вивчивши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді,

В С Т А Н О В И В :

21 липня 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якій просить припинити право власності відповідачки на Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом виплати грошової компенсації. Визнати за позивачкою право власності на вказану частку спірного житлового будинку.

Ухвалою суду від 27 липня 2020 року, заява на підставі частини 1 статті 185 ЦПК України була залишена без руху, оскільки не відповідала вимогам статті 175, 177 ЦПК України.

Позивач у встановлений законом строк мав усунути недоліки зазначені в ухвалі суду, а саме: обґрунтувати відсутність шкоди у разі припинення права власності відповідачки на частку в спірному житловому будинку з виплатою компенсації, визначеної звітом про оцінку, оскільки останньою на сайті оголошення вже визначена сума вартості її частки, надати відомості щодо попереднього внесення ОСОБА_1 вартості належної відповідачці частки житлового будинку на депозитний рахунок суду, а також сплати судовий збір за другу вимогу немайнового характеру. Вказана ухвала 29 липня 2020 року отримана в суді представником позивача ОСОБА_3 , що підтверджується його розпискою.

Крім цього, 27 липня 2020 року судом постановлено ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на Ѕ частину спірного житлового будинку, належну відповідачу.

Водночас, 07 серпня 2020 року позивачем подана заява про відвід судді Полішко В.В., посилаючись на її упередженість.

Відповідно до частини 1, 2 статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно зі частиною 3 вказаної статті Закону якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З огляду на те, що на сьогодні провадження у справі не відкрито, відповідно до вимог частини 3 статті 40 ЦПК України питання про відвід має бути вирішено суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про відвід судді необхідно передати до канцелярії для визначення складу суду відповідно до вимог частини 1 статті 33 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 40, 258-260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Полішко В.В., подану у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - передати до канцелярії суду для визначення складу суду відповідно до вимог частини 1 статті 33, частини 3 статті 40 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Полішко