справа № 388/439/21
провадження № 2/388/449/2021
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2021
м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Степанов С.В.,
секретар судового засідання Гриненко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом, підписаним та поданим його представником - адвокатом Чуприною С.П., який діє на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 03.03.2021, що підтверджено ордером на надання правничої допомоги серія ВА № 1012200, до відповідача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (далі - ТОВ «ФК «АЛАНД»), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у якому (позові) просив:
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 05.10.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований у реєстрі за № 57621, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «АЛАНД»» заборгованості у сумі 33345,90 грн.;
- судові витрати по справі покласти на відповідача стягнувши їх на користь позивача.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він працює оператором ТОВ «АГРОЗБУТІНВЕСТ». 28.02.2021 року на адресу ТОВ «Долинські Лани» надійшла постанова від 03.02.2021 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, що була винесена приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. при примусовому виконанні виконавчого провадження № 64091583 щодо виконання виконавчого напису, вчиненого 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрованого у реєстрі за № 57621, про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «АЛАНД»» заборгованості у розмірі 33345,90 грн. Зазначив, що не був обізнаний про наявність виконавчого напису та виконавчого провадження та зазначив, що у жодних правовідносинах із відповідачем він не преебував. Шляхом отримання відповіді на заяву він 04.03.2021 від приватного виконавця Дорошкевич В.Л. отримав копії документів виконавчого провадження, зокрема, оспорюваного виконавчого напису, копії договору № 002-10117-100812 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки, що був укладений 10.08.2012 року між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 ..
Вважає, що оспорюваний ним виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню з огляду на відсутність підтвердження безпірної заборгованості. Зазначив, що не був повідомлений у визначений законом спосіб та порядоку про наявність до нього претензій за Кредитним договором і провідступлення первісним кредитором ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» права вимоги за Кредитним договором на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ», яке в свою чергу відступило своє право вимоги на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», що нівелювало можливість захисту позивачем своїх прав, як добросовісного боржника, шляхом оспорювання відповідних договорів про відступлення права вимоги через фактичну відсутність будь-якої заборгованості. ОСОБА_1 дійсно укладав Кредитний договір та отримав платіжну картку зі строком дії 364 календарні дні, тобто до 10.08.2013 року, але станом на дату закінчення строку дії платіжної картки заборгованість перед ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» була відсутня. Після спливу строку дії платіжної картки Позивач не звертався до ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» по питанню перевипуску платіжної картки. Починаючи з дати укладення Кредитного договору і до лютого 2021 року жоден із кредиторів на звертався по питанню погашення заборгованості за Кредитним договором, та не надавав відповідних розрахунків наявної заборгованості. Виконавчий напис містить відомості, які не кореспондуються із Кредитним договором, зокрема зазначено, що сума заборгованості складає 32845,90 грн., в тому числі, прострочена заборгованість за сумою кредиту - 14995,90 грн. та прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 17850,00 грн.. Виконавчий напис містить інформацію, що стягнення заборгованості проводиться за період з 11.08.2020 року по 17.08.2020 року. Строк дії платіжної карти був встановлений 08/2013 року, тобто до 30 серпня 2013 року. Після закінчення строку дії картки ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» не здійснював перевипуск платіжної картки. У випадку, якщо б Позивач не повернув борг, ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» мало би право заявити про свої вимоги, як кредитор у зобов`язанні не пізніше 30.08.2016 року, тобто на протязі трьох років з часу закінчення строку дії платіжної картки, що була видана ОСОБА_1 .. Все вказане вище свідчить про відсутність безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, як обов`язкової умови для вчинення приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. оспорюваного Виконавчого напису. Відповідач звернувся до нотаріуса про вчинення виконавчого напису після спливу строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України, який сплинув 30.08.2016 року, з чого однозначно слідує, що 05.10.2020 року приватним нотаріусом Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис з порушенням положень ч.1 ст.88 Закону України «Про нотаріат».
Щодо судових витрат позивач зазначив, що судові витрати по справі становлять 5362 грн., та складаються із сплаченого при пред`явленні позову судового збору у сумі 908 грн., 454 грн. - сплачений судовий збір за розгляд заяви про забезпечення позову, та витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 4000 гривень.
Ухвалою від 31.03.2021 за заявою позивача вжито заходи забезпечення позову у даній цивільній справі - зупинено стягнення за оспоріваним виконавчим написом.
Ухвалою від 20.07.2021 у справі за вказаним позовом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Представник позивача - адвокат Чуприна С.П. звернувся до суду із заявою, у якій просив розглянути справу за відсутності позивача та його представника, за наявними матеріалами справи, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач, який про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судового відправлення, - у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від відповідача до суду не надходило, відзив до суду не надавав.
Третя особа, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., повідомлялась належним чином засобами поштового зв`язку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судового відправлення, у судове засідання не з`явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення судового засідання від третьої особи до суду не надходило.
Третя особа, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення судового засідання від третьої особи до суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності сторін без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, за відсутності письмових заперечень щодо позовних вимог з боку відповідача, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.
Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.
10.08.2012 між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір № 002-10117-100812 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжної картки та обслуговування платіжної картки та відповідно до п.1.3 Банк надає клієнту кредит шляхом відкриття клієнту відновлювальної відкличної кредитної лінії в загальному розмірі 50 000грн. та на день укладення цього Договору встановлює ліміт Кредитної лінії на рахунку в сумі 15000гривень.
Відповідно до змісту оспорюваного виконавчого напису: позивач ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором 002-10117-100812 від 10.08.2012 укладеним з ПАТ «Дельта Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами 42-К від 06.10.2017 року є товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору Відступлення Права Вимоги за кредитними договорами №11/08/2020-ФА від 11.08.2020 року є ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД»».
05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. було вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД»» заборгованості у сумі 32845,90 грн. та плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 500 грн., зареєстрований у реєстрі за № 57621.
Зазначений виконавчий напис перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., виконавче провадження № 64091583. Постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03.02.2021 приватного виконавця Дорошкевич В.Л. постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .
Таким чином, у даній справі перевірці підлягають підстави та умови вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.
Таким актом, зокрема, є Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 3.2 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік).
26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, у частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «КБ «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.
Тобто, на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, діяла та наразі діє редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, без урахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.
Зазначений висновок суду у повній мірі узгоджується з висновком викладеним у Постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц.
Крім того, слід відзначити, що згідно з положеннями п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Отже, п. 1 Переліку, у чинній редакції, передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого п. 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (п.п. 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
З тексту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що нотаріус при його вчиненні керувався стяттми 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку.
Таким чином, вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису відбулося за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком і мали слугувати підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
При цьому, з огляду на наведене, вбачається, що нотаріус у день вчинення спірного виконавчого напису 05.10.2020 керувався пунктом Переліку, який був нечинним, та на підставі нечинного нормативного акту дійшов помилкового висновку про існування безспірності заборгованості позивача перед банком на підставі лише документів передбачених пунктом 2 Переліку.
Отже, при вчиненні нотаріусом оспорюваного виконавчого напису нотаріусом не було взято до уваги, що договір № 002-10117-100812 на відкриття поточного рахунку з використанням платіжногої картки та обслуговування платіжної картки від 10.08.2012 укладено у простій письмовій формі та нотаріально не посвідчено, що також вбачається із змісту самого виконавчого напису та на підтвердження зворотного відповідачем докази суду не надавались.
Таким чином, наявні у нотаріуса документи, на час вчинення ним виконавчого напису, не свідчили про безспірність заборгованості за кредитним договором.
На підставі викладеного, суд констатує, що на час вчинення оспорюваного виконавчого напису нотаріус керувався нечинним правовим актом та вчинив зазначений виконавчий напис без наявності обов`язкового документа на обґрунтування стягнення, - на підставі чого суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованою та доведеною, а тому така вимога підлягає задоволенню і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених прав фізичної особи.
Питання розподілу судових витрат у частині витрат по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, - на підставі чого, враховуючи, що позивачем документально підтверджено понесення витрат по сплаті судовго збору у розмірі 908,00 грн. за подачу до суду позову та 454,00 грн. за подачу до суду заяви про забезпечення позову, задоволення позову у повному обсязі, - суд дійшов висновку, що сплачений позивачем у даній справі судовий збір у розмірі 1362,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу судом відзначається таке.
Відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача на підтвердження понесених позивачем витрат по оплаті професійної правничої допомоги надано наступні докази:
- договір про надання правової допомоги від 03.03.2021, укладений між адвокатом Чуприною С.П. та ОСОБА_1 щодо надання правової допомоги пов`язоної із поданим до суду спором між позивачем та відповідачем, із сплатою за правові послуги гонорару у розмірі 4000,00 грн.;
- акт здачі-приймання виконаних робіт (правничої допомоги) від 30.03.2021, за змістом якого сторони договору про надання правової допомоги від 03.03.2021 підтвердили надання адвокатом правової допомоги, її отримання клієнтом та розмір гонорару у сумі 4000 грн.;
- квитанція № 03-1/03/2021 від 03.03.2021, якою підтверджено сплату ОСОБА_1 адвокату Чуприні С.П. гонорару у розмірі 4000,00 грн. за договором про надання правової допомоги від 03.03.2021.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до умов ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката на спростування співмірності витрат позивача на правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.
Отже, питання розподілу судових витрат у частині витрат на професійну правничу допомогу слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову - покладаються на відповідача, - на підставі чого, враховуючи задоволення позову у повному обсязі та те, що позивачем документально підтверджено у порядку передбаченому ст. 137 ЦПК України понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн., суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Вирішуючи питання щодо чинності застосованого судом ухвалою від 31.03.2021 у справі № 388/439/21 (провадження № 2-з/388/8/2021) заходу забезпечення позову, судом відзначається, що враховуючи вид застосованого заходу забезпечення позову та зміст даного рішення й результат розгляду даної справи, - застосований захід забезпечення позову підлягає скасуванню з дня набрання даним рішенням законної сили.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 281-284, 354 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 14, офіс 301, м. Київ, 01033, ЄДРПОУ 42642578), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (місцезнаходження: вул. Велика Бердичівська буд. 35, м. Житомир, 10008), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (місцезнаходження: вул. Раїси Окіпної буд. 4А, офіс 71А, м. Київ, 02094) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 05.10.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований у реєстрі за № 57621, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості за договором № 002-10117-100812 від 10.08.2012 року у розмірі 32845,90 грн. та плати за вчинення виконавчого напису у розмірі 500 грн.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 1362 (одна тисяча триста шістдесят два) грн. 00 коп.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.
Захід забезпечення позову, застосований ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2021 у справі № 388/439/21 (провадження № 2-з/388/8/2021), скасовати з дня набрання даним рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача відповідно до ст.284 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено у порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено у силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Степанов
Постанова № 97631365
ПОСТАНОВА
іменем України
08 червня 2021 року м. Кропивницький
справа № 388/439/21
провадження № 22-ц/4809/1097/21
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Черненка В.В.
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 ,
відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД»,
треті особи - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2021 року у складі судді Степанова С.В.,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Долинського районного суду Кіровоградської області до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (далі по тексту ТОВ «ФК «Аланд»), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2021 року матеріали цивільної справи направлено за територіальною юрисдикцією (підсудністю) Печерському районному суду міста Києва (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 15).
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п.1 ч.1 ст.353 ЦПК України).
У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідовною від 12 січня 2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 05 жовтня 2020 року №57621 про звернення стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором від 10 серпня 2012 року №002-10117-100812, укладеним з ПАТ «Дельта Банк», право вимоги за яким перейшло на підставі договору відступлення ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» , правонаступником якого на підставі договору відступлення є ТОВ «ФК «Аланд». Стягнення заборгованості проводиться за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року, сума заборгованості складає 32845,90 грн (а.с.17).
Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «ФК «Аланд», яка знаходиться за адресою: 01033, м. Київ, вулиця Саксаганського, будинок 14, офіс 301, що не відноситься до територіальної юрисдикції Долинського районного суду Кіровоградської області.
Постановляючи оскаржувану ухвалу та передаючи справу на розгляд іншому суду суд першої інстанції виходив з того, що заява подана з порушенням вимог ч.12 ст.28 ЦПК України, враховуючи місцезнаходження відповідача, тому розгляд вказаної справи належить до територіальної підсудності м. Києва.
Апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.
За загальним правилом частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з правилом про підсудність справ за вибором позивача, передбаченим у частині дванадцятій статті 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.
Тлумачення статей 27, 28 ЦПК України свідчить про те, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред`явити позов в один з декількох визначених у законі судів. Разом із тим правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу (частина шістнадцята статті 28 ЦПК України).
Право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
ОСОБА_1 використав належне йому право вибору суду за правилами альтернативної підсудності, звернувшись до Долинського районного суду Кіровоградської області за місцем його постійної реєстрації .
Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна.
Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19, який в силу положень ч.4 ст.263 ЦПК України повинен враховувати й апеляційний суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 з 18 жовтня 2019 року зареєстрований за адресою: м. Долинська, Кіровоградської області, а з 11 листопада 2020 року АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту (а.с.6).
Враховуючи те, що позов подано за місцем реєстрації свого проживання, що відповідає ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження та ч.12 ст.28 ЦПК України, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, що немає даних про те, що місцем виконання виконавчого напису нотаріуса є Долинський район Кіровоградської області.
Відповідно до ч.1 п.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За таких обставин постановлена судом першої інстанції ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382- 384 ЦПК України
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 червня 2021 року.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова
В.В. Черненко